Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №450/963/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/963/26 Провадження № 1-кп/450/399/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141430000037 від 17.01.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Щирець Пустомитівського району Львівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, відповідно до ст. 89 КК України раніше не cудимий, непрацюючий; одружений, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей та дружину інваліда ІІ групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.01.2026 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи умисел, направлений на придбання, зберігання та носіння вибухових пристроїв та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим слідством спосіб придбав одну гранату Ф-1, дві гранати РГН та 30 патронів калібру 5,45х39мм з кулею підвищеною пробивною здатністю до автомата Калашникова АК-74 та його модифікацій АКС-74, АКС-74У і ручних кулеметів РПК-74, які є боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї та придатні до стрільби, чим порушив постанову Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-XII "Про право власності на окремі види майна", якою затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України (додаток N 1), положення ст.39 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», Постанову Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, які у подальшому носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

В подальшому 17. 01. 2026 приблизно о 09 годині ОСОБА_4 прибув до відділу поліції № 3 Львівського районного управління № 2 ГУНП у Львівській області та при вході на території під час поверхневого огляду у нього було виявлено дві гранати РГН промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових речовин та придатні для здійснення вибуху разом із 2 запалами УДЗ промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових речовин та придатні для здійснення вибуху. У конструкційному поєднанні корпус гранати РГН (2од) із запалом типу УЗД (2од) є осколковою наступальною ручною гранатою РГН, промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, а також уніфікований запал ручних гранат типу УЗРГМ, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху. У конструкційному поєднанні корпус гранати Ф-1 із запалом типу УЗРГМ є осколковою оборонною ручною гранатою Ф-1, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху та 30 патронів калібру 5,45х39мм з кулею підвищеною пробивною здатністю до автомата Калашникова АК-74 та його модифікацій АКС-74, АКС-74У і ручних кулеметів РПК-74, які є боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї та придатні до стрільби.

Таким чином ОСОБА_4 , вчинив носіння, зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Окрім того, ОСОБА_4 , в порушення вимог законодавства України про зброю та боєприпаси, які відносяться до речей, які вилучені з цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та можливість настання їх суспільно небезпечних наслідків, в порушення вимог п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, п. 9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, а також положення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної i охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ від 21.08.1998 № 622, в період 2025 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), у невстановленому досудовим розслідуванням місці, незаконно, без передбаченого законом дозволу знайшов, тим самим придбав вибуховий пристрій, в кількості одного корпуса осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 промислового виготовлення, який відносяться до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, два модернізованих уніфікованих запалами ручних гранат типу УЗРГМ та УЗРГМ-2 промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових пристроїв та придатні для здійснення вибуху. У конструкційному поєднанні корпус гранати Ф-1 із запалом типу УЗРГМ або УЗРГМ-2 є осколковою оборонною ручною гранатою Ф-1, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснння вибуху, а також 180 патронів калібру 5,45х39мм з кулею з кулею підвищеною пробивною здатністю до автомата Калашникова АК-74 та його модифікацій АКС-74, АКС-74У і ручних кулеметів РПК-74, які є боєприпасами до військової нарізної вогнепальної зброї та придатні до стрільби.

Таким чином ОСОБА_4 , вчинив зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю та вказав, що визнає усі обставини, що викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що 17.01.2026 прибув до відділу поліції з предметами, зазначеними в обвинувальному акті, та мав намір передати їх для ліквідації. Усвідомлював, що володіє ними незаконно, та вважав, що він має навички для безпечного носіння таких. Також підтвердив, що незаконно володів предметами, які було вилучено при обшуку за його місцем проживання. Перелічені предмети потрапили до нього коли звільнявся з передової, переробляли документи, а він ще перебував у бойових діях. Вказав, що розкаюється, розуміє, що це було неправильно з його боку. Вказав, що проходив військову службу з кінця 2022 року по 2025 рік та на даний час рахується у резерві.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним повністю у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінується, фактичні обставини кримінальних правопорушень не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, та роз"яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 263 КК України доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинувачено ОСОБА_4 за ч.1 ст. 263 КК України є правильною так як він вчинив носіння, зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Кваліфікація дій обвинувачено ОСОБА_4 за ч.1 ст. 263 КК України є правильною так як він вчинив зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

За вчинені кримінальні правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

У досудовій доповіді, складеної Львівською РВ № 3 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній та вказано, що дослідження інформації, що характеризує ОСОБА_4 за місцем його проживання, умов його життєдіяльності відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення є середнього рівня, а також його середній рівень імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Зважаючи на наявні фактори у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважають за доцільне крім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст.76 К України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень та обставини, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а саме, щире каяття, особу обвинуваченого, котрий раніше не судимий згідно ст.89 КК України, за місцем реєстрації характеризується негативно, який вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає повністю, досудову доповідь органу пробації, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, як вбачається з висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 601 вбачається, що дружина обвинуваченого ОСОБА_6 має обмеження самообслуговування, обмеження здатності контролювати свою поведінку.

ОСОБА_4 в період з 01.04.2025 по 30.09.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України перебуваючи у Запорізькій області. ОСОБА_4 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій., що підтверджується посвідченням серія УБД № 724937. Як вбачається з довідки № 855 від 30.10.2022, витягу з журналу бойових дій ОСОБА_4 під час проходження військової служби отримав осколкове поранення верхньої третини лівого плеча. 05.12.2025 року ОСОБА_4 отримав подяку від голови ГО «Майдан-Щирець» за вагомий вклад в спільну перемогу, патріотизм та безкорисливу допомогу війсьовослужбовцям Збройних Сил України та Національної Гвардії, надавав кошти для внесення добровільних внесків, які переказувала ОСОБА_6 на рахунки благодійних організацій, які збирають кошти для потреб Збройних Сил України.

ОСОБА_4 на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, згідно висновку екперта № 187 за результатами проведення судово-психіатричної експертизи у даний час ОСОБА_4 психічним розладом не страждає, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих дій, ОСОБА_4 тяжким психічним розладом не страждав, за своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не рекомендовано. У характеристиці депутата Щирецької селищної ради ОСОБА_7 зазначено, що протягом останніх п`яти років спілкується з багатодітною сім`єю Цікало та може охарактеризувати ОСОБА_4 як відповідального, старанного батька чотирьох дітей та здійснює догляд за дружиною Вірою, як за інвалідом ІІ групи. В таких важких життєвих умовах пішов добровільно та мобілізувався до лав Збройних Сил України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що із рахуванням вимог ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене із звільненням обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком в порядку ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

За встановлених обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення є можливим без ізоляції від суспільства та покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання дії запобіжного заходу суд виходив з такого.

Як зазначено у ч. 1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

Суд вважає, що раніше обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно скасувати та звільнити обвинуваченого з-під варти у залі суду, зважаючи на звільнення обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням, а також з огляду на позицію прокурора, який просив суд скасувати дію такого запобіжного заходу.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено. Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 33427,32 грн. та підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обраний судом ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати.

У відповідності до ч. 1 ст. 377 КПК України обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

DVD-R диск із бодікамери, DVD-R диск із відеозаписом зовнішньої камери відеоспостереження – залишити при матеріалах кримінального провадження;

-бронижилет піксельний; куртка піксельна, гільза з маркуванням «Hornadywin 208», паперова упаковка і написом « І І», заглушки пластикові; магазин чорного кольору з маркуванням «Fireon AK»; Рушниці 2шт у чорному чохлі; кейс чорного кольору із предметом , схожим на зброю із маркуванням «Stalker»; ручка рукоятка коричневого кольору; предмет схожий на ніж; балони 3 шт; бінокль у чохлі, – повернути ОСОБА_4 ;

-корпус гранати Ф-1 із маркуванням 4067-86Т; підривач з маркуванням 386-108-72-72 УЗРГМ 349-2; патрони 5,45кал у кількості 30 штук; корпус гранати «РГН», підривач, корпус гранати «РГН», підривач, корпус гранати типу Ф-1 із маркуванням 107-66-84; підривач типу УЗРГМ-2 з маркуванням УЗРГМ-2-84-583; підривач типу УЗРГМ-2 з маркуванням УЗРГМ583; З0 шт патронів з маркуванням 270-84, 30 шт патронів з маркуванням 270-84, 120 патронів з маркуванням 94-7; упаковка від патронів 4шт із написом «К-1», упаковка від патронів із написом «5,45 ПС 120шт; магазин чорного кольору із маркуванням 5*45, магазин коричневого кольору та магазин зеленого кольору, магазин пісочного кольору з маркуванням МАК 74 5,45х39, - конфіскувати в дохід держави та передати на потреби Збройних Сил України.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 33427,32 грн. (тридцять три тисячі чотириста двадцять сім гривень 32 копійки) витрат на залучення експертів.

Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.01.2026 на речові докази.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СуддяОСОБА_1