Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 21 липня 2026 р.
Справа: №336/7386/26
Суддя: Зарютін П. В.
ЄУН: 336/7386/26
Провадження №: 2-о/336/313/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Гордейченко Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту смерті, -
ВСТАНОВИВ:
20 липня 2026 року, представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Рогозін О.В. звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просить суд: встановити факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Садове, Василівського району Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Садове, Василівського району Запорізької області.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території у Запорізькій області, с. Садове.
Встановлення факту смерті ОСОБА_1 є необхідним заявниці для реалізації їхніх спадкових прав, оскільки після смерті останнього відкрилася спадщина.
Смерть на окупованій території ОСОБА_3 узгоджується свідоцтвом про смерть, що видано територіальним відділом ЗАГС Василівського району Управління ЗАГС Запорізької області.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 21 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Сторони у судове засідання не з`вились.
Заявник у заяві про встановлення факту смерті просила проводити розгляд справи без її участі.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ст. 293 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом встановлено, що Заявниця ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 . Батьком загиблого військовослужбовця є громадянин України ОСОБА_3 (дідусь заявниці), що підтверджується витягом з ДРАЦС №00056669476.
Тобто, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у
с. Садове, Василівського району Запорізької області, що наразі є тимчасово окупованою територією України.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
До складу тимчасово окупованої території України, визначеної Верховною Радою України, входять тимчасово окуповані території України, особливий правовий режим яких встановлено відповідно до Законів України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України №1207-VII від 15 квітня 2014 року , а також Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей №1680- VII від 16 вересня 2014 року та постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями № 254-VIII від 17 березня 2015 року, Переліком, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376).
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно із ст. 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно із п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
За роз`ясненнями п. 13 вказаної Постанови, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану від 01 липня 2010 року № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.
Згідно із Законом України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15 квітня 2014 року будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними якщо ці органи створені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (документ), виданий цими органами є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786 (із змінами), Василівський район Запорізької області з 27.02.2022 року являється територією України, тимчасово окупованою російською федерацією і на цій території не здійснюють свої повноваження органи державної реєстрації актів цивільного стану та відповідні органи та заклади охорони здоров`я.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з аналізу чинного законодавства та встановлених обставин справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 81 ЦПК України докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт смерті ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження у ході судового слідства.
За наведених обставин, враховуючі досліджені судом докази, а також те, що визнання вказаного факту породжує юридичні наслідки, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 317 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Враховуючи, що Василівський район Запорізької області є тимчасово окупованою територією України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання цього рішення суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 263-265, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (адреса: м. Запоріжжя, вул. Українська, 48), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту смерті – задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Садове Василівського району Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Садове Василівського району Запорізької області, Україна.
Допустити негайне виконання судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Роз`яснити заявнику, що рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через суд першої інстанції до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін
22.07.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua