Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №334/5623/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 17.07.2026

Справа № 334/5623/26

Провадження № 2/334/4025/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Мандик М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

09.06.2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 15684,00 грн, судових витрат у розмірі 3328,00 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

06.03.2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №019/01333/03/20.

Відповідно до кредитного договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, строк договору 240 днів. За користування кредитними коштами позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому п. 4.1 договору.

Позичальник зобов`язався повернути суму кредиту та сплатити проценти у строки та на умовах, передбачених договором.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

01.12.2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «Фактор П» було укладеного договір №17-ФП-ПП-202012 відповідно до умов якого ТОВ «Просто Позика» відступило на користь ТОВ «Фактор П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №019/01333/03/20 до відповідача.

30.01.2026 року між ТОВ «Фактор П» та позивачем було укладеного договір №30-01/26 відповідно до умов якого ТОВ «Фактор П» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №019/01333/03/20 до відповідача.

Відповідач належним чином умови договору не виконував, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 15684,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7966,14 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 7717,86 грн, заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку – 00,00 грн, інфляційні збитки 0,00 грн, 3 відсотки річних – 0,00 грн.

17.06.2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а, відтак суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

06.03.2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №019/01333/03/20.

Відповідно до п. 2.1 договору, кредитодавець налає позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 10 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов договору.

Сума кредиту, яка зазначена у цьому договорі, надається позичальнику в готівковій формі у національній валюті (п. 2.2. договору).

Кредит повертається позичальником кредитодавцю шляхом виплат кожні 15 календарних днів (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, сторони підтверджують, що правовою основою для укладання цього договору є заява на видачу кредиту, надана кредитодавцем 06.03.2020 року та підписана позичальником, що є додатком №1 та невід`ємною частиною договору.

Перебіг строку кредиту починається з моменту підписання цього договору, перерахування (видачі) коштів позичальнику та складає 240 днів (п. 4.1.1. договору).

Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається Графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кридитодавцеві 209,1693 відсотків річних від суми кредиту з першого по 10 платіж та 771,554 відсотків річних з 11 до останнього платежу згідно з Графіком платежів, у розрахунку зі платою кожні 15 днів – 8,596 відсотків з першого по 10 платіж та 31,7077 відсотків з 11 по останній платіж, за період дії договору – 252,8233 відсотків.

Також, позивачем надано Графік платежів, відповідно до якого відповідач повинен здійснити 16 платежів по 1307,00 грн ( всього 20912,00 грн) за період з 06.03.2020 року по 01.11.2020 року; копію паспорту споживчого кредиту, копію заяви від 06.03.2020 року (додаток 4 до договору), копію заяви на видачу кредиту №0362019 від 06.03.2020 року, Правила надання коштів у позику, у тому числі і на умоах фінансового кредиту ТОВ «Просто Позика».

Відповідно до копії видаткового касового ордеру від 06.03.2020 року, ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, підстава отримання: кредитний договір ПП019/01333/03/20 від 06.03.2020 року.

01.12.2020 року між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «Фактор П» було укладено договір факторингу №17-ФП-ПП-202012.

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від клієнта належні йому права вимоги за кредитними договорами з усіма змінами і доповненнями до них, перелік та обсяг яких визначається у додатку №2 цього договору, які укладені між клієнтом та фізичними особами. Клієнт здійснює оплату на надані фактором факторингові послуги, а фактор перераховує в розпорядження клієнта грошову суму, на умовах, що вказані в цьому договорі.

Згідно витягу з додатку №2 до договору факторингу №17-ФП-ПП-202012 від 01.12.2020 року, до ТОВ «Фактор П» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №019/01333/03/20 від 06.03.2020 року, на загальну суму 15684,00 грн, з яких залишок по кредиту – 7966,14 грн, залишок по відсоткам – 7717,86 грн.

30.01.2026 року між ТОВ «Фактор П» та позивачем було укладено договір факторингу №30-01/26

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від клієнта належні йому права вимоги за кредитними договорами з усіма змінами і доповненнями до них, перелік та обсяг яких визначається у відповідному реєстрі боржників та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору.

Згідно копії Реєстру боржників до договору факторингу №30-01/26 від 30.01.2026 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №019/01333/03/20 від 06.03.2020 року, на загальну суму 15684 грн, з яких залишок по кредиту – 7966,14 грн, залишок по відсоткам – 7717,86 грн.

Частиною першою передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормами до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Всупереч умовам укладеного між сторонами кредитного договору та наведеним нормам закону відповідач порушив строки і порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, про що свідчить розрахунок заборгованості. Докази повернення відповідачем кредиту та сплати процентів в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «Просто Позика», заборгованість відповідача за період з 06.03.2020 року по 01.11.2020 року становить 15684,00 грн та складається із тіла кредиту в сумі 7966,14 грн, відсотків – 7717,86 грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження факту надання і отримання професійної правничої допомоги, а також факту її оплати, позивачем подано копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, копію заявки на надання юридичної допомоги №2390 від 01.04.2026 року, копію витягу з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року.

Відповідно до акту №33 від 30.04.2026 року, загальна вартість наданих послуг становить 9000,00 грн та складається з: надання усної консультації, 2 год., вартість 3000,00 грн; складання позовної заяви, 2 год., вартість 6 000,00 грн.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України)

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частинами четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 141 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд вважає, що суму витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу завищеною, враховуючи невелику складність справи, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на виконання даних робіт адвокатом, а також співмірність з ціною позову.

Крім того, враховуючи, що позовні вимоги задоволені у розмірі 15684,00 грн, то стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн є явно несправедливим щодо відповідача.

За таких обставин, суд вважає розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн обґрунтованим і таким, що відповідає наведеним критеріям, які мають враховуватися судом при вирішенні розподілу цих витрат.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість у розмірі 15 684 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 грн 00 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Філіпова І. М.