Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №333/9402/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/9402/25

Провадження № 3/333/79/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Михайлова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 457599 від 18.09.2025 року: «18 вересня 2025 року о 12:33:00 год. у м. Запоріжжя, по вул. Тополіна, будинку 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №6897 від 18.09.2025 року. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП».

До суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката Мельнікова В.Є. про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування клопотання, представник зазначає, що згідно наявного в матеріалах справи відеозапису під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейські не назвали причин зупинки, В подальшому ОСОБА_1 повторно та неодноразово запитує поліцейського щодо підстав зупинки, однак замість того, щоб роз`яснити ОСОБА_1 підстави зупинки, поліцейський зазначає про повідомлення невідомої особи. Жодної підстави зупинки ОСОБА_1 представниками поліції повідомлено не було.

Враховуючи безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , в останнього були всі законні підстави не надавати документи поліцейському, а також проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу водію спочатку надходить пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння, а вже після, з метою «правильного» формування матеріалів адміністративного правопорушення називаються ознаки. Такі дії поліцейського свідчать про упередженість та, як наслідок, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за будь-яких обставин.

В ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, яке проявляється у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підлягають доведенню: факт керування особою транспортним засобом; наявність ознак алкогольного сп`яніння; законна пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів поліцейськими; встановлення стану алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, проведеного за результатами огляду поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу; згода водія транспортного засобу із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейськими із застосуванням спеціальних технічних засобів; у разі незгоди водія з такими результатами, проведення такого огляду у закладах охорони здоров`я протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та встановлення факту алкогольного сп`яніння.

Таким чином, закон встановлює чітку послідовність обставин, які підлягають встановленню в ході проведення огляду особи на стан сп`яніння, які знаходяться у причинному зв`язку між собою та є взаємозалежними.

Крім того важливим є факт документування результатів огляду на стан сп`яніння на місці зупинки.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським незалежно від встановлення чи спростування наявності стану сп`яніння, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, форма якого наведена в додатку 2 до Інструкції № 1452/735. Лише наявність вказаного направлення в матеріалах справи є відповідним доказом направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я транспортного засобу відповідно до вимог ст. 266 КУпАП для виявлення чи спростування стану сп`яніння.

Однак матеріали справи не містять ані акту огляду, ані направлення на огляд, що є порушенням порядку огляду водія на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення та наголошує суду, що матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують його вину.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення судом викликався в судове засідання для надання пояснень щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП, які складали адміністративний матеріал.

Інспектор поліції Яцків С.О. в судовому засіданні зазначив, що 18.09.2025 року по вул. Тополіна у м.Запоріжжя, був зупинений транспортний засіб «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, на місці зупинки пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння неможливо, тому водієві було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, результат огляду виявився позитивним, за даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Інспектор поліції Ведмідь В.В. в судовому засіданні надав анологічні пояснення, зазначив, що всі події фіксувалися на боді камеру.

Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суддя дійшла наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Пунктом 11 частини 1 статті 23 та пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_3 в скоєному адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, надані матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 457599 від 18.09.2025 року, направлення водія на огляд, висновок лікаря-нарколога №6897 від 18.09.2025 року про перебування ОСОБА_3 в стані наркотичного (маріхуана) сп`яніння, рапорт інспектора УПП, матеріали відеофіксації правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 457599 від 18.09.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що останній порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом зроблено запит до Управління патрульної поліції про направлення на адресу суду відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 457599 від 18.09.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підтвердження факту керування 18.09.2025 року о 14 год. 05 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортного засобу Dacia Logan державний номерний знак НОМЕР_2 .

24 червня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь Управління патрульної поліції в Запорізькій області, згідно якої відеозаписи, які здійснювали фіксацію події від 18.09.2025 році відсутні з технічних причин у зв`язку із закінченням установленого строку їх зберігання.

Працівниками поліції не представлено будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом при зазначених в протоколі обставинах.

Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Згідно положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно пп.1 п.2 розділу 1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 р. № 1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Відповідно до п.2 Розділу 3 вказаної Інструкції, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

У ході розгляду вказаної справи не було встановлено допустимих та належних доказів того, що 18 вересня 2025 року о 12:33:00 год. у м. Запоріжжя, по вул. Тополіна, будинку 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог КУпАП розроблені та затверджені наказом МВС від 07.11.2015 за №1395 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/278853 «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», наказом МВС від 06.11.2015 за №1376 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27942 «Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», спільним наказом МВС і МОЗ від 09.11.2015 за №1452/735 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» недотримання норм яких дає підстави для висновку про недопустимість доказів на підтвердження обставин подій та доведеності вини особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 р. № 1103 зі змінами та доповненнями, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування.

Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1413/27858, пункт 5: Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В матеріалах справи відсутні відомості, що поліцейськими проводився огляд водія на стан наркотичного сп`яніння та складався відповідний акт з долученням його до протоколу про адміністративне правопорушення, що не відповідає вимогам ч.5 «Порядку направлення водіїв…».

Отже, враховуючи вимоги ч.1 ст.266 КУпАП, перш ніж проводити огляд в медичному закладі, поліцейські повинні були виявити ознаки наркотичного сп`яніння.

Також, у Висновку щодо результатів медичного огляду від 29.10.2025 р. зазначено, що на підставі даних, що містяться в Акті медичного огляду особи №6897, складеному о 13 год. 40 хв. 18.09.2025 р., ОСОБА_4 перебуває в стані наркотичного (маріхуана) сп`яніння. При цьому, Висновок не містить інформації, яким чином проводився огляд: шляхом відібрання зразків крові, сечі, тощо.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В результаті аналізу досліджених доказів, суддя змушена прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об`єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Малофєєва проти Росії", серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з вказаною правовою позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється посадовою особою в рамках пред`явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли у зв`язку з відсутністю відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином з інших матеріалів справ про адміністративні правопорушення, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

У своєму рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Шмауцер проти Австрії» вказав, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Окрім цього, в своєму рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Маліге проти Франції» вказав, що «позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Відсутність в справі доказів факту керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння - виключає можливість притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.

Суд зважає при цьому, що протокол про адмінправопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.

При цьому суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Отже, зміст викладених обставин адміністративного правопорушення у протоколі не узгоджується із сукупністю інших доказів по справі, які були предметом перевірки під час судового засідання.

Будь-які інші докази, які б об`єктивно підтверджували те, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом в зазначений в протоколі час та в зазначеному місці в стані наркотичного сп`яніння, у справі відсутні.

Таким чином, з огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суддя приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні об`єктивні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі чого справу про адміністративне правопорушення стосовно нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.130 ч.1, 247, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя А.В.Михайлова