Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №333/6859/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6859/25

Провадження № 3/333/40/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Михайлова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396495 від 19.07.2025 року, 19.07.2025 року о 17 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою технічного засобу ALCOTEST «Drager» 7510, тест № 2925, результат позитивний, виявлено 0,34% проміле алкоголю в крові, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав на адресу суду письмові пояснення, в яких свою вину не визнає, просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю в своїх діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Повідомив, що 19 липня 2025 року рухався з боку вул. Космічної по Оріхівському шосе в напрямку КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, де на той момент перебував на лікуванні з 12 липня 2025 року. Минувавши кільце, рухався далі по Оріхівському шосе, де попереду рухався автомобіль ЗАЗ «Таврія» д.н.з. НОМЕР_3 , який неочікувано зупинився, в цей же момент увімкнувши лівий покажчик повороту з метою здійснити маневр поворот ліворуч, ОСОБА_1 задіяв екстрене гальмування, але зіткнення уникнути не вдалося. В подальшому було викликано працівників поліції, які знаходилися далі по Оріхівському шосе на стаціонарному блок-посту. Патрульні поліції здійснили декілька фото на місці ДТП та повідомили, щоб учасники прямували за ними.

Перебуваючи безпосередньо біля самого блок-посту, поліцейські складали документи щодо дорожньо-транспортної пригоди та запропонували пройти освідчення на стан алкогольного сп`яніння, мотивуючи це тим, що передбачено такий порядок внаслідок скоєння ДТП. ОСОБА_1 погодився пройти освідчення, при цьому попередив, що перебуває на лікуванні. Освідчення відбувалося не за місцем ДТП, а саме біля блок–посту, під час освідчення на стан алкогольного сп`яніння свідки не залучалися. Коли «Драгер» видав результат, працівник поліції повідомив, що у ОСОБА_1 є перевищення, на що останній повторно повідомив, що перебуває в медичному закладі на лікуванні, де застосовують медичні препарати. Заперечує інформацію про виявлення в нього запаху з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Зазначає, що це не відповідає дійсності, так як в матеріалах справи міститься відеозапис, де видно як він спілкується з працівником поліції чітко, мова не є затягнутою або не зв`язною, лаконічно та ґрунтовно відповідає на поставлені питання. Також щодо координації рухів, хода є чіткою, направленою, під час того ж спілкування з працівниками поліції та й іншим учасником ДТП, стоїть впевнено на ногах, не хитає. Крім цього, звертає увагу, що схема ДТП не складалася в присутності водіїв, безпосередньо на місці дорожньо-транспортної пригоди. Після складання протоколів про адміністративні правопорушення, посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалось, від керування ТЗ його не відсторонювали, жодних документів про заборону рухатися за кермом не підписував та не вручалося.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Самойленко А.М. вину свого підзахисного не визнав, заперечував проти протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП та просив, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі закрити за відсутністю в діях його підзахисного події і складу адміністративного правопорушення.

Надав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396495 від 19.07.2025 року, в яких зазначив, що ознайомившись з відео-файлом ЕПР1№396495, який міститься на CD-носію, було встановлено, що відеозапис не є цілісним, а саме відео-файл загально 1 год. 8 хв. складається з п`яти фрагментів по 15 хв., 15 хв., 15 хв., 15 хв. і 8 хв. відповідно.

При цьому на всій протяжності вказаного відео, початок якого о 17 год. 38 хв. 37 с. та закінчення о 18 год. 46 хв. 19 с., не зафіксовано процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів, що свідчить про порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.

Також на відрізку відео-запису, початок о 17 год. 40 хв. 33 с. та закінчення о 17 год. 41 хв. 55 с., відбувається діалог між працівником поліції та, ймовірно, громадянином ОСОБА_1 , бо на відео не встановлено особу з повними анкетними даними, де працівник поліції повідомляє результат на стан сп`яніння, який начебто зафіксовано спеціальним технічним засобом, хоча самої процедури огляду на відео до початку діалогу не відбувалося, як вже зазначалось вище. При цьому громадянин, ймовірно ОСОБА_1 , повідомив, що не перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а в даний час перебуває на лікуванні в медичному закладі та приймає медичні препарати, від так повідомлення про вживання лікарських препаратів потребувало перевірки у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, відповідних до яких такий огляд на місці зупинки поліцейський не може провести за відсутності для того спеціальної техніки, тому повинен забезпечити такий огляд у закладі охорони здоров`я.

Також звертає увагу, що в матеріалах справи міститься рапорт на ім`я Начальника УПП в Запорізькій області ДПП майору поліції Олесандру Борзенку, складений та підписаний поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП капралом поліції Олександром Борисенко, де викладено, що під час несення служби на спеціальному посту БП-3-12 в м. Запоріжжя, Оріхівське шосе 14, отримано виклик ДТП за адресою Оріхівське шосе, 8. Як видно з відеозапису, який долучено до матеріалів справи, весь час запису відбувається в зоні несення служби на спеціальному посту БП, хоча сам капрал вказує про виклик ДТП за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське Шосе, 8, тобто вся фіксація, складання відповідних документів, протоколів, пояснень та інших документів не відбувалася на місці безпосередньо самої дорожньо-транспортної пригоди, що не відповідає вимогам ПДР, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.

Водночас з наданого відеозапису не вбачаються ознаки сп`яніння, а саме під час спілкування з поліцейським, особа чітко відповідає на поставлені питання, відсутнє порушення мови, відсутні порушення координації рухів, стоїть спокійно, на вимогу працівника поліції надає належні документи. На відрізку відео-запису, початок о 17 год. 40 хв. 33 с. та закінчення о 17 год. 41 хв. 55 с., громадянин повідомив поліцейського про перебування на лікуванні та приймання медичних препаратів, що підтверджується відповідними доказами сторони захисту, а саме: довідками на 2 арк., епікризом на 2 арк., обстеженням на 1 арк., які складені КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради.

Отже, вважає, що протокол серії ЕПР1 № 396495 від 19.07.2025 року, за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , складений без достатніх та законодавчо-обґрунтованих причин, з грубими порушеннями процедури складення такого протоколу та не у відповідності з законом, при складанні якого допущено порушення законних прав ОСОБА_1 ..

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення судом викликався в судове засідання для надання пояснень щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП, які складали адміністративний матеріал, однак до суду не з`явилися, причини неявки суду повідомили.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.

Відповідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно з діючим законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, так само як і відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння, є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.

Частиною 1 статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Частина 2 ст. 250 КУпАП передбачає випадки обов`язкової участі прокурора при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу.

Однак, процесуального порядку забезпечення такої участі у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не передбачено ані цим Кодексом, ані Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами. Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.

Разом із тим, відповідно до сталої практики ЄСПЛ участь у судовому процесі сторони обвинувачення є, як правило, необхідною у разі проведення судом усного слухання справи, якщо сторона захисту при наданні їй можливості бути присутньою в судовому засіданні від реалізації цього права не відмовиться («Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, пункт 76; «Озеров проти росії», заява № 64962/01, пункти 52-54).

У справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п`яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене. Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своєї Постанові від 30 серпня 2023 року, провадження № 13-47зво22, судова справа № 208/712/19

З огляду на обставини даної конкретної справи, на думку суду, посадова особа органу Національної поліції, яка складала протокол, виконала свої повноваження при складанні протоколу на направлення його до суду, як сторона обвинувачення.

Відтак, суд повністю виконав вимоги діючого законодавства щодо неупередженості розгляду справи, створення умов змагальності судової процедури, фіксування її перебігу щодо найвищих вимог, притаманних кримінальному процесу, передбаченому КПК України.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 245-246, 280 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає, зокрема, керування транспортним засобом особою в стані сп`яніння або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Як вже зазначалось, за практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).

Практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено аспекти (критерії) відмежування провокації злочину від допустимої поведінки правоохоронних органів (рішення від 04 листопада 2010 року у справі «Банніков проти Російської Федерації», заява № 18757/06, §§ 37-65); рішення від 04 квітня 2017 року у справі «Матановіч проти Хорватії», заява № 2742/12, §§ 123-135); рішення від 20 лютого 2018 року у справі «Раманаускас проти Литви», заява № 55146/14, §§ 54-62). Провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. При цьому під пасивним розслідуванням розуміється відсутність будь-яких активних дій, які би спонукали особу вчинити злочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 396495 від 19.07.2025 року, того ж дня, 19.07.2025 року о 17 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою технічного засобу ALCOTEST «Drager» 7510, тест № 2925, результат позитивний, виявлено 0,34% проміле алкоголю в крові.

Однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, вказаний протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, що підлягає правовій оцінці на загальних підставах, суперечить іншим матеріалам справи про адміністративне правопорушення, оскільки відомості, зазначені у ньому, належним чином не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Судом переглянутий відеозапис з бодікамери 474546, який був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 396495 від 19.07.2025 року, весь час запису відбувається в зоні несення служби на спеціальному посту БП, хоча ДТП відбулося за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське Шосе, 8, тобто вся фіксація, складання відповідних документів, протоколів, пояснень та інших документів не відбувалася на місці безпосередньо самої дорожньо-транспортної пригоди, що не відповідає вимогам ПДР.

При цьому у вказаному відео, не зафіксовано процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів, що свідчить про порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103.

Крім того, з вказаного відеозапису вбачається, що діалог між працівником поліції та, ймовірно, громадянином ОСОБА_1 , бо на відео не встановлено особу, а саме не зазначені повне ПІБ, число, місяць та рік народження, де працівник поліції повідомляє результат на стан сп`яніння, який начебто зафіксовано спеціальним технічним засобом, хоча самої процедури огляду на відео до початку діалогу не відбувалося. При цьому громадянин, ймовірно ОСОБА_1 , повідомив, що не перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а в даний час перебуває на лікуванні в медичному закладі та приймає медичні препарати.

Повідомлення про вживання лікарських препаратів потребує перевірки у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, відповідних до яких такий огляд на місці зупинки поліцейський не може провести за відсутності для того спеціальної техніки, тому повинен забезпечити такий огляд у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 за № 1452/735 (далі - Інструкція), з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Проте, як свідчить відеозапис, в порушення вимог п. 9 розділу ІІ Інструкції, працівники поліції не розпочали забезпечення доставки ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я з метою проведення огляду останнього на стан алкогольного сп`яніння.

Водночас з наданого відеозапису не вбачаються ознаки сп`яніння, а саме під час спілкування з поліцейським, особа чітко відповідає на поставлені питання, відсутнє порушення мови, відсутні порушення координації рухів, стоїть спокійно, на вимогу працівника поліції надає належні документи. На відрізку відео-запису, початок о 17 год. 40 хв. 33 с. та закінчення о 17 год. 41 хв. 55 с., громадянин повідомив поліцейського про перебування на лікуванні та приймання медичних препаратів, що підтверджується відповідними доказами сторони захисту, а саме: довідками на 2 арк., епікризом на 2 арк., обстеженням на 1 арк., які складені КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради.

Крім того, досліджений відеозапис не є цілісним, а саме відео-файл загально 1 год. 8 хв. складається з п`яти фрагментів по 15 хв., 15 хв., 15 хв., 15 хв. і 8 хв. відповідно.

Відповідно до п. 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС №1026 від 18.12.2018 року, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Відповідно до п.п. 4, 5 вищезгаданої Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

За встановлених обставин суд констатує, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, долучені до матеріалів справи не є переконливими, достовірними і достатніми, не відповідають та суперечать фактичним обставинам справи.

Згідно із ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зібрані у даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.

Крім того, суд критично ставиться до рапорту працівника поліції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки в світлі правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року №489/4827/16а, свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, а тому і рапорт працівника поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на всі встановлені обставини, у суду відсутні підстави для висновку «поза розумним сумнівом» про те, що процедура організації проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння була проведена з чітким дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи

Як значиться в усталеній практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161).

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оскільки доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, справа про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в діях останнього події і складу вищевказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 245, 266, п. 3 ч.1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя А.В.Михайлова