Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №726/2550/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2550/26

Провадження №2/726/768/26

Категорія 68

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В.,

за участю секретаря судового засідання Колісник А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Садгірського районного суду м. Чернівців справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.09.1993 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб Чернівецьким міським відділом ЗАГС, про що складено актовий запис № 1597.

Від спільного шлюбу неповнолітніх дітей сторони не мають, спору щодо їх утримання чи місця проживання між сторонами не існує. Позивачка зазначає, що протягом тривалого часу сімейні відносини між нею та відповідачем поступово погіршувалися. Вже майже рік між ними припинилися шлюбні відносини, вони перестали бути однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не мають спільного сімейного бюджета, не підтримують подружніх взаємен. Кожен із них веде самостійний спосіб життя та вирішує свої побутові й матеріальні питання окремо. Як зазначає позивачка, причиною фактичного розпаду сім`ї стали істотні розбіжності у поглядах на сімейне життя, взаємне нерозуміння та втрата взаємної довіри. Унаслідок цього сім`я втратила своє справжнє призначення, а шлюбні відносини фактично припинилися. У зв`язку з наведеним просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, та не надавати сторонам строку для примирення.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, проте подала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позов визнає та просить шлюб розірвати.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі суд встановив таке.

Шлюб між сторонами був зареєстрований 25 вересня1993 року Виконавчим комітетом Чернівецького міського відділу ЗАГС, актовий запис № 1597, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Відповідно до норм частини 2 статті 104 та частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частиною 1 статті 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до вимог частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Стаття 51 Сімейного кодексу України визначає, що дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Згідно з частинами 2-4 статті 56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу.

Судом встановлено, що сімейне життя сторін не склалося через різні характери та життєві погляди. Сторони не підтримують шлюбних відносин, між ними відсутнє взаєморозуміння. Шлюб існує лише формально.

Позивачка в своїй заяві наполягає на розірванні шлюбу, оскільки подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам. Відповідач заперечень щодо розірвання шлюбу не надавав.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Судом не встановлено обставин відповідно до норм чинного законодавства, які б унеможливлювали розірвання шлюбу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню.

Керуючись статтями 4, 81, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 25вересня 1993 року Виконавчим комітетом Чернівецького міського відділу ЗАГС, актовий запис № 1597.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя С. В. Мілінчук