Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №206/7207/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2089/26 Справа № 206/7207/25 Суддя у 1-й інстанції - Поштаренко О.В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Королькова Миколи Володимировича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

за участю:

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Королькова М. В.

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Самарського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду першої інстанції, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 530528 від 03.12.2025 встановлено, що водій ОСОБА_1 03.12.2025 о 11 годині 58 хвилин за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Самойловича, 1, керував транспортним засобом Daewoo, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на боді камеру 473022, 474020, 474357. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Крім того, судом грубо порушено права ОСОБА_1 на захист та розгляд справи справедливим і неупередженим судом, згідно ст. 268 КУпАП, чим останній був обмежений саме судом першої інстанції права на юридичну допомогу адвоката, хоча було надано заяву суду з повноваженнями захисника, з яким ОСОБА_1 офіційно було укладено договір.

Вказує, що безпідставно інспектори поліції зупинили і підійшли до автомобіля ОСОБА_1 без будь-якої законної підстави вирішили в нього перевірити документи. Не зазначили підстави зупинки та не пояснили в чому на їхній погляд було порушення, інспектори поліції незаконно вимагали усі наявні документи водія і страховий поліс.

Захисник звертає увагу на те, що зупинки транспортного засобу не було, вважає дії працівників поліції незаконними в частині перевірки документів. Вказує, що поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретні підстави та причину огляду документів на транспортний засіб з детальним описом. Також захисник стверджує, що на відеозаписі, який міститься у матеріалах справи, відсутні докази порушенням ПДР ОСОБА_1 . Крім того, суд не взяв до уваги те, що інспектори не представлялися, права не роз`яснювали, маршрутні листи патрулювання не показували, докази порушення відсутні. На думку захисника, суд однобічно та упереджено розглянув даний адміністративний матеріал на припущеннях і на поясненнях інспекторів поліції визнав винним ОСОБА_1 .

На думку захисника матеріали справи не містять поза розумним сумнівом доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення. Крім того, захисник зазначає, що вини ОСОБА_1 не було і вона не доведена, тому вважає, що провадження у справі притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Корольков М. В. підтримали апеляційну скаргу та з підстав викладених в ній, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Мотиви апеляційного суду.

Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.

Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №530528 від 03.12.2025; рапорті поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області ДПП від 03.12.2025, яким підтверджуються обставини, викладені в протоколі; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виписане на ім`я ОСОБА_1 03.12.2025 об 11-58 годині; та відеозаписі з нагрудних реєстраторів працівників поліції.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

На відеозаписі з нагрудної камери співробітника поліції зафіксовано момент зупинки транспортного засобу ”Daewoo”, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Працівники поліції встановили особу ОСОБА_1 , перевірили його документи, попередили водія, по те, що він керує транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки. Крім того, на передньому пасажирському сидіння перебував пасажир, який зауважив працівникам поліції, що вони тільки виїхали і не встигли пристебнути ремені безпеки, на що поліцейський відповів, що оскільки транспортний засіб вже здійснює рух то ремені безпеки повинні бути пристебнуті.

Далі за змістом відеозапису у ОСОБА_1 встановлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння обличчя. Поліцейський декілька разів запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, роз`яснив, що на місці зупинки пройти огляд неможливо у зв`язку з встановленими у нього ознаками саме наркотичного сп`яніння, роз`яснив порядок проходження огляду. ОСОБА_1 на протязі всього відеозапису відмовляється від проходження огляду і лише після того, як працівник поліції повідомив, що останній відсторонений від керування транспортним засобом, ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, але вказав, що поїде тільки після того, як приїде його друг. Під час перевірки документів було з`ясовано, що у водія відсутній страховий поліс. Поліцейським на місці зупинки винесено постанову за відсутність страхового полісу, роз`яснено права та обов`язки правопорушника і вручено постанову.

Крім того, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що той може пройти самостійно огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі протягом 2-х годин. Зважаючи на те, що працівник поліції у ОСОБА_1 повторно запитав чи буде той проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, а останній висловив відмову від проходження огляду, працівником поліції було повідомлено такого про наслідки такої відмови, а саме складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з цим, інспектором поліції роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та відсторонено особу від керування транспортним засобом.

Отже, факт керування транспортним засобом та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку на вимогу співробітника поліції зафіксовано на відеозаписі з місця події та не заперечується й самим ОСОБА_1 під час розгляду апеляційного провадження.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність причин для його зупинки, апеляційний суд, не приймаючи вказані заперечення, виходить з того, працівники поліції діяли на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», якою визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. Вказані обставини встановлено як з наявного у матеріалах справи відеозапису, так і відображено за змістом рапорту поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області ДПП від 03.12.2025.

Крім того, статтю 8 Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною четвертою (згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022), яка передбачає, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно з призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Посилання апелянта на відсутність у матеріалах справи даних про порушення ОСОБА_1 вимог правил дорожнього руху або інших підстав для зупинки транспортного засобу, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій серед іншого зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Аналогічні вимоги містяться у п. 2.4 Правил дорожнього руху, який покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського зупинитися та пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для зупинки поліцейським транспортного засобу може бути не тільки безпосереднє порушення водієм ПДР, а й наявність у поліцейського достатніх підстав вважати, що водій вчинив або має намір вчинити правопорушення.

Незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п. 2.5 ПДР та не впливає на причину зупинки.

Доводи про порушення порядку проведення огляду спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, зокрема в медичному закладі на що останній відмовився, тому працівники поліції, дотримуючись вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, склали стосовно останнього протокол про адміністративне правопорушення.

Водій повинен на вимогу поліцейського повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху).

За частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративно-караним є діяння, яке полягає, в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан наркотичного сп`яніння.

За порушення водієм обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто правові наслідки у виді складення протоколу, оскільки, як вже було зазначено вище, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП охоплює відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан наркотичного сп`яніння і за такі дії настає адміністративна відповідальність.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення..., що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

З доводами апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та невірного їх визначення працівниками поліції, апеляційний суд погодитись не може і вважає їх такими, що ґрунтуються на власному помилковому тлумаченні положень закону.

Апеляційний суд враховує, що ознаки наркотичного сп`яніння, виявлені нарядом поліцейських у ОСОБА_1 відповідають п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗУ 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858.

Таким чином, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду водія на стан наркотичного сп`яніння в установленому порядку, чим порушив вимогу 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція вказаної статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та поясненнями самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому будь-яких сумнівів у правильності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції немає.

Доводи особи щодо неналежності доказів, а саме відсутності причини зупинки для транспортного засобу та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ї, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки наявні у матеріалах справи докази цілком узгоджуються між собою та в них зафіксовані фактичні обставини події.

Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішення, власної оцінки доказів у справі та положень КУпАП, які особа тлумачать на свій розсуд, ігноруючи їх сукупність та об`єктивність відеозапису.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Королькова Миколи Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун