Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №204/12906/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/935/26 Справа № 204/12906/25 Суддя у 1-й інстанції - Василенко В. А. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула матеріали за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адмінистративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Чечелівського районного суду м. Дніпра від 13 лютого 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП,

за участі:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності в режимі відеоконференції Щолкіна В.Є.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника особи, яка притягається до Карлаша І.А.,

адміністративної відповідальності в режимі відеоконференції

представника потерпілої Мельника В.С.

В С Т А Н О В И ЛА:

Оскарженою постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі за ст. 124 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрито, у зв`язку з закінченням строку накладання адміністративного стягнення.

Згідно із фактичними обставинами, встановленими судом першої інстанції, 26 серпня 2025 року о 14 год. 57 хв. в м. Дніпро, на перехресті нерівнозначних доріг вул. Володимира Антоновича та вул. Дмитра Скоробагатова, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Хюндай, д.н.з. НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, при виїзді з перехрещення проїзних частин виїхав на зустрічний бік перехрещуваної проїзної частини, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Хюндай, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі пошкоджені, чим завдано збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову змінити та закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає про недопустимість як доказу висновку експерта від 04.10.2025 № 10.1-029-Д, покладеного в основу висновків суду, оскільки її було проведено на підставі заяви потерпілої та матеріалів та відомостей, наданих нею експерту, які викликають сумнів, зокрема даних про швидкість руху автомобіля Hundai Accent та відстань, яку подолав автомобіль Hundai Sonata з моменту його виявлення ОСОБА_2 до моменту зіткнення транспортних засобів.

Наголошує на помилковості висновків суду щодо виїзду автомобіля під його керуванням на смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , оскільки розрахункова дальність такого виїзду дорівнює 0,1 м, тобто є вкрай незначною і може пояснюватись похибкою вимірювання. Вважає, що такі відомості є сумнівними, а відтак повинні були оцінюватись судом на його користь.

Вказує, що згідно із схемою ДТП зіткнення автомобілів відбулося на ділянці дороги, яка є «перехрестям» у розумінні п. 1.10 ПДР, тобто не на смузі руху потерпілої. Крім того, згідно із вимогами п. 16.11 ПДР ОСОБА_2 , виїжджаючи на перехрестя з другорядної дороги, безумовно повинна була надати дорогу транспортному засобу під його керуванням незалежно від гіпотетичної невідповідності його дій вимогам ПДР.

Крім того зазначає про наявність у діях водія ОСОБА_2 порушення вимог п. 10.1, 16.11, 10.5 ПДР, які знаходяться у причинному зв`язку із настанням події ДТП, та вказує, що постанова Чечелівського районного суду місту Дніпра від 21.10.2025 щодо ОСОБА_2 не має преюдиційного значення для цього провадження, а відтак зазначеним порушенням з боку останньої має бути надана оцінка у справі, що розглядається.

Акцентує увагу на технічних порушеннях, які на його думку були допущені при оформленні матеріалів ДТП, а саме на вимірюванні відстаней рулеткою із провисанням її полотна, яке призвели до похибки вимірювань та утворенні різниці у 0,1 м, яка зрештою стала підставою для визнання його винуватим; на невідповідності графічного зображення місця ДТП числовим показникам, що вказує на порушення масштабу зображення.

Зазначає, що версія обвинувачення про «виштовхування» автомобіля Hundai Accent є технічно неспроможною та не узгоджується із слідами на місці ДТП та характером пошкоджень автомобілів.

Вказує про помилки при складанні схеми ДТП, оскільки при ширині кожної із двох смуг руху у 3,7 м загальна ширина дороги має складати 7,4 м а не 7,6 м, а також невідповідність схеми фотографіям з місця події в частині кута, під яким був розташований автомобіль Hundai Sonata відносно осі дороги, та відстані від нього до узбіччя.

Посилається на порушення його права на захист та недотримання принципу повноти судового розгляду, оскільки не було викликано інспектора поліції для усунення суперечностей у схемі та не витребувано додаткові дані.

Щодо строку апеляційного оскарження вказує, що його було пропущено з поважної причини, оскільки у судовому засіданні було оголошено лише вступну ту резолютивну частину постанови, а її повний текст було оприлюднено 20.02.2026 та апелянт ознайомився із ним 24.02.2026, у зв`язку із чим не мав можливості своєчасно подати вмотивовану апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника Карлаш І.А., ОСОБА_1 , які на задоволенні апеляційної скарги наполягали з викладених у ній підстав; потерпілу ОСОБА_2 та представника потерпілої – адвоката Мельника В.С., які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на її необгрунтованість, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції зважає на те, що доводи апелянта про ознайомлення його із повним текстом оскарженої постанови за межами вказаного строку матеріалами справи не спростовуються.

Враховуючи, що необізнаність про мотиви судового рішення об`єктивно унеможливлювала своєчасне складання апеляційної скарги, з метою забезпечення стороні захисту доступу до правосуддя, вважаю за необхідне повити строк апеляційного оскарження.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.

Аналізуючи з урахуванням доводів апеляційної скарги висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає його законним і обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами.

Так, відповідно до п. 10.5 ПДР, порушення вимог якого інкриміноване ОСОБА_1 , поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із схеми ДТП, висновку експерта від 04.10.2025 № 10.1-029-Д, пояснень експерта ОСОБА_3 в суді першої інстанції, наданих сторонами фотоматеріалів, зіткнення транспортних відбулося на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг у межах смуги руху автомобіля Hundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , на яку виїхав автомобіль Hundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , здійснюючи поворот ліворуч.

Наведене поза розумним сумнівом підтверджує порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.5 ПДР, яке перебуває у причинному зв`язку із настанням події ДТП, оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_2 перебував на смузі руху, яка є зустрічною відносно смуги руху, на яку повинен був виїхати автомобіль під керуванням ОСОБА_1 при виїзді з перехрещення проїзних частин.

Відтак апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 уповноваженою особою органів поліції, та доведеність вини правопорушника поза розумним сумнівом.

Доводи апелянта щодо недопустимості як доказу висновку експерта від 04.10.2025 № 10.1-029-Д, покладеного в основу висновків суду в оскарженій постанові, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки проведення експертного дослідження на підставі заяви потерпілої та матеріалів і відомостей, наданих нею експерту, не становить порушення вимог закону і не вказує на недопустимість експертного висновку як доказу. Не свідчить про недопустимість або помилковість висновку експерта і особиста незгода апелянта із ним та даними, які використовувались при його складанні.

Щодо даних схеми ДТП, які використовувалися експертом, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що остання складалася за участю зокрема самого ОСОБА_1 та була ним підписана без зауважень, а його наступні заперечення щодо процедури вимірювань, їх результатів тощо не мають об`єктивного підтвердження та були висловлені апелянтом лише після ознайомлення із висновком експерта, яким підтверджується винуватість ОСОБА_1 , тобто ці заперечення є позицією захисту.

Міркування апелянта щодо помилки при складанні схеми ДТП, оскільки при ширині кожної із двох смуг руху по вул. Д. Скоробогатого у 3,7 м загальна ширина дороги має складати 7,4 м а не 7,6 м, суд апеляційної інстанції оцінює критично. Так, згідно із фотоматеріалами з місця ДТП вказана дорога складається не тільки із двох смуг руху, але й з дорожньої розмітки – розділювальної смуги між ними, яка не є частиною цих смуг та є достатньо широкою. Таким чином, помилка вимірювання якщо і мала місце в даному випадку, то є незначною і на точність схеми ДТП не впливає.

Із апеляційними доводами про те, що згідно із схемою ДТП зіткнення автомобілів відбулося на ділянці дороги, яка є «перехрестям» у розумінні п. 1.10 ПДР, тобто не на смузі руху потерпілої, суд апеляційної інстанції не може погодитись, оскільки смуги руху транспортних засобів продовжуються і у місці перехрещення доріг. Зокрема перехрестя, де відбулася ДТП, має відповідну безперервну дорожню розмітку.

Щодо посилання апелянта на помилковість висновків суду про виїзд автомобіля під його керуванням на смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , оскільки розрахункова дальність такого виїзду дорівнює 0,1 м, тобто є вкрай незначною і може пояснюватись похибкою вимірювання, суд апеляційної інстанції зазначає, що місце зіткнення автомобілів розташоване не тільки у смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , на яку автомобіль під керуванням ОСОБА_1 відповідно до п. 10.5 ПДР не повинен був виїхати, здійснюючи маневр повороту на зустрічну щодо неї смугу, але й на відстані 0,1 м за межами дороги по вул. Антоновича, по якій автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався.

Апеляційні доводи про наявність у діях водія ОСОБА_2 порушення вимог п. 10.1, 16.11, 10.5 ПДР, які знаходяться у причинному зв`язку із настанням події ДТП, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки питання про винуватість останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходить за межі цього провадження та було вирішене постановою Чечелівського районного суду місту Дніпра від 21.10.2025 у справі № 204/9249/25, що не була оскаржена та набрала законної сили, якою адміністративне провадження щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП було закрите за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, можлива наявність порушення вимог ПДР також і у діях іншого водія не спростовує підстав для притягнення до адміністративної відповідальності самого ОСОБА_4 , які матеріалами справи є доведеними поза розумним сумнівом.

Посилання апелянта на порушення його права на захист та недотримання принципу повноти судового розгляду, оскільки не було викликано інспектора поліції для усунення суперечностей у схемі та не витребувано додаткові дані, суд апеляційної інстанції відхиляє та зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції були вжиті належні заходи для забезпечення працівника патрульної поліції в участі у судовому розгляді. Інспектора поліції було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток, однак останній у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Чечелівського районного суду м. Дніпра від 13 лютого 2026 року, - залишити без задоволення.

Постанову Чечелівського районного суду м. Дніпра від 13 лютого 2026 року, якою стосовно ОСОБА_1 закрито провадження, у зв`язку зі спливом строків передбачених ст.38 КУпАП , на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста