Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №192/1313/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2106/26 Справа № 192/1313/26 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О.О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Агєєв О.В., за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Корсік Ярослава Ігоровича подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 року по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнанно винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто судові витрати у сумі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Згідно з оскаржуваною постановою та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №662782 від 11.05.2026 року, 11.05.2026 року об 00:40 год. в сел. Червонокам`яне, траса Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, блокпост Д-07 на 440км водій ОСОБА_1 керував автомобілем ДАФ з д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, млява мова; на вимогу працівника поліції пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп`яніння в установленому порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР - відмова особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з судовим рішенням захисник ОСОБА_1 — адвокат Корсік Я.І. 02.07.2026р. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2026р. скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було поверхнево розглянуто справу, не було здійснено повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи. Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не встановив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом DAF XF з д.н.з. НОМЕР_2 11.05.2026р. о 00:40 год. та зазначає, що відеозапис який надали поліцейські ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області не відповідає вимогам закону.

Матеріали справи не містять показань свідків, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що також виключає можливість встановлення події правопорушення іншим шляхом.

З урахуванням наведених обставин представник апелянта Корсік Я.І. просить постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 року закрити з підстав встановлених ч.1 ст.247 КУпАП.

Заслухавши доводи представника ОСОБА_2 , який приймав участь в судовому засіданні, апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали справи, а також зазначені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Згідно з оскаржуваною постановою суд першої інстанції в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги захисника, суд першої інстанції не встановив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом DAF XF з д.н.з. НОМЕР_2 11.05.2026р. о 00:40 год. Цей довід спростовується матеріалами справи та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №662782 від 11.05.2026р., в якому зазначається «11.05.2026р. о 00:40 год. на 440 км а/д Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ДАФ з д.н.з. НОМЕР_2 ».

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №662782 від 11.05.2026 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, 11.05.2026 року о 00:40 год. на 440 км а/д Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, останній керував автомобілем ДАФ з д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, млява мова, від провадження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР — відмова особи яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У графі “свідки чи потерпілі“ зазначено, що вони не залучались.

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 11.05.2026 року, огляд не проводився у зв`язку з відмовою особи від проходження огляду на встановлення стану алкогольного/наркотичного сп`яніння на місці зупинки/у медичному закладі охорони здоров`я.

Також, згідно рапорту поліцейського СРПП ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, 11.05.2026 року близько 00:40 год, під час несення служби було зупинено автомобіль ДАФ з д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 який був з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, млява мова, від провадження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, факт зафіксовано службовими камерами №797488, 797496. За даним фактом на гр. ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 №662782 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На відеозаписі який міститься на CD-R диску, долученому до матеріалів справи від 11.05.2026 року о 00:51 год видно як працівник поліції спілкується з водієм, як потім буде встановлено громадянином ОСОБА_1 , який підтверджує факт керування транспортним засобом ДАФ з д.н.з. НОМЕР_3 , як і не спростовує, те що перебуває в стані наркотичного сп`яніння. На пропозицію працівника поліції надати пояснення та пройти медичний огляд в медичній установі — відмовився.

Апеляційний суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Дані відеозапису нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу, що у даному випадку доведення, в тому числі і за допомогою відеофіксації, факту керування особою транспортним засобом, необхідне у разі заперечень особи даного факту. Як зазначено вище ОСОБА_1 даного факту не заперечував, що підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Тому доводи апеляційної скарги про відсутність фіксування за допомогою відеозапису чи пояснень свідків факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та факту зупинки його працівниками поліції, як підстави для висновку про недоведеність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції відхиляє.

Як зазначено у п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).

Згідно з пункту 12 розділу IІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 року чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з додержанням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а постанову судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 року слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Корсік Ярослава Ігоровича — залишити без задоволення.

Постанову судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Агєєв О.В.