Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №932/4474/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №932/4474/26

Суддя: Мудрецький Р. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1939/26 Справа № 932/4474/26 Суддя у 1-й інстанції - Мельник І.О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу захисника Мороза К.Т., на постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2026 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 03 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Районним судом встановлено, що 29.03.2026 о 01:58 год. у місті Дніпро, вулиця Князя Володимира Великого, 7, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував автомобілем марки «Audi А4» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 ». Після зупинки в ОСОБА_1 , виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме (запах алкоголю з порожнини рота). Між тим, від проходження медичного огляду в лікаря нарколога КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, яка розташована за адресою: Дніпро вул. Данила Самойловича,1 на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився, що підтверджено висновком № 783 від 29.03.2026. Відповідно до ст. 266 КУпАП відсторонено від подальшого керування.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити справу стосовно ОСОБА_1 за відсутності складу правопорушення, так як останній не виявив бажання проходити огляд на місці за допомогою спеціального технічного засобу, але зазначив, що пройде огляд в закладі охорони здоров`я, де в нього не брали зразки біологічного середовища. При цьому, працівники поліції не роз`яснили наслідки відмови від проходження огляду, не надавали направлення на огляд. Відсутні дані щодо законності зупинки автомобіля. Відсутній повний відеозапис подій. Захисник вказує, що допитана під час розгляду справи лікарка підтвердила підтвердила той факт, що пояснювала можливість відмови від огляду ОСОБА_1 .

За правилами ст. 294 КУпАП, судове засідання проводиться без учасників, які клопотали про такий порядок перегляду.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

За положеннями ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Проте, всупереч вказаних вимог закону, орган який склав протокол та долучив матеріали не довів в діях ОСОБА_1 наявність складу правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція №1452/735).

Апеляційний суд перевіряючи матеріали справи вважає, що в них не задокументовано в належний спосіб наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , оскільки до протоколу не долучався Акт огляду особи або Направлення на огляд в заклад охорони здоров`я, враховуючи, що останнього було направлено на огляд до закладу охорони здоров`я. Зазначення ознак в протоколі на переконання апеляційного суду не є належним підтвердження, так як це суперечить положенням Інструкції №1452/735.

Крім цього, як видно з відеозапису, що ОСОБА_1 після зупинки працівники поліції запропонували пройти огляд на встановлення стану сп`яніння, на місці зупинки. Водій відмовився, оскільки не довіряв приладу “Драгер” та зазначив, що бажає пройти огляд на в закладі охорони здоров`я. В подальшому ОСОБА_1 працівники поліції доставили в заклад охорони здоров`я. У закладі охорони здоров`я лікар перевірила документи ОСОБА_1 , запитала чи буде останній проходити огляд, зазначила, що останній може відмовитися від огляду та запропонувала пройти огляд за допомогою приладу “Драгер”. Після чого ОСОБА_1 вказав, що відмовляється від огляду.

Аналізуючи дані події в закладі охорони здоров`я, апеляційним судом встановлено, що в лікарні ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 теж не встановлювалися, так як такі дії не проводилися. При цьому, ОСОБА_1 була надана інформація, що він може відмовитися від огляду, далі зазначено, що огляд буде проводитися за допомогою приладу “Драгер”, від якого останній відмовився на місці, так як не довіряв такому приладу. В той же час, в матеріалах справи є Акт медичного огляду в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився проводити дії з метою встановлення ознак сп`яніння, але такі обставини не відповідають дійсності, так як фактично лікар не здійснював таких дій. Також у вказаному Акті лікар зазначив, що ОСОБА_1 відмовився надавати біологічну речовину для проведення лабораторних досліджень, що теж не відповідає дійсності.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що процедура огляду стосовно ОСОБА_1 не дотримана, оскільки ознаки сп`яніння працівниками поліції не задокументовані належним чином, в закладі охорони здоров`я лікар не здійснював дій на встановлення ознак сп`яніння, як на місці так і в лікарні запропоновано пройти огляд за допомогою приладу “Драгер”, а також не відбиралися зразки біологічного середовища.

Окрім цього, апеляційний суд не може взяти до уваги пояснення лікаря ОСОБА_2 та працівника поліції Водопяна В.М., про те, що ОСОБА_1 мав ознаки сп`яніння, що останній відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, здачі біологічних зразків, яких допитав суд І інстанції, на доведеність вини ОСОБА_1 , так як їх пояснення мають суперечності з наявним у матеріалах справи відеозапису.

З огляду на те, що запропонований працівниками поліції та лікарем порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідає вимогам, передбаченим ст. 266 КупАП, Інструкції №1452/735, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в не доведеності вини особи.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1ст. 130 КупАП.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Мороз К.Т. — задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 03 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік і стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. - скасувати.

Закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua