Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №705/2663/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2663/26

3/705/1148/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко Олена Іванівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Уманського РУП ГУНП у Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , такого, що не працює,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 серії ЕПР1 № 645231 ОСОБА_1 20.04.2026 о 01 год. 04 хв. в м. Умань, вул. Грушевського, 12 Г, керував т.з. TESLA MODEL 3 д.н.з. НОМЕР_2 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка ходьба, поведінка, яка не відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився на нагрудний відеореєстратор номер 967837, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

13.07.2026 захисник ОСОБА_1 адвокат Кушнеренко І.В. подав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, де вказав, що одним із обов`язкових елементів правопорушення є факт керування транспортним засобом. Разом з тим, відповідно до відеозапису, який долучено до матеріалів справи, з нього не вбачається, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом за обставин, які вказано в протоколі. Так, на наданому відео відображається, що коли працівник поліції підійшов, то ОСОБА_1 дійсно сидів в автомобілі, проте авто не здійснювало рух. Після цього на вимогу працівника поліції він вийшов з авто та відбувалось спілкування. Працівник поліції почав звинувачувати у тому, що вказаний автомобіль здійснив наїзд на паркан, тобто відбулось ДТП. ОСОБА_1 одразу зазначив, що він не керував транспортним засобом, за кермом була інша особа, просив подивитись відео з будинку. В подальшому між ОСОБА_1 та працівником поліції відбувалась тривала дискусія, під час якої працівник поліції стверджував, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, здійснив ДТП і має пройти огляд на стан сп`яніння. На що ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що не керував транспортним засобом, не здійснював ДТП, і що за кермом була інша особа. При цьому він вказав на чоловіка, який стояв поряд (вказана особа була на місці події вже тоді, коли приїхали працівники поліції). Також він звертався до цього чоловіка по імені « ОСОБА_2 » та просив підтвердити, що це дійсно він керував транспортним засобом. Вказаний ОСОБА_2 не підтверджував і не спростовував факту керування та ДТП за його участі. При цьому, працівники поліції не опитали вказаного ОСОБА_2 та інших осіб, які з`являлись на відео. Таким чином, ОСОБА_1 заперечує факт керування авто та факт ДТП за його участі, а матеріали справи не містять достатніх даних, які б свідчили про таке керування. Що стосується ДТП, то слід зазначити, що жодних заяв від власника або балансоутримувача майна не надходило, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження пошкодження будь-якого майна, у т.ч. і авто самого ОСОБА_1 . Так, з наданого відео працівник поліції озвучував, що такі пошкодження мали місце, але фактичний їх огляд або фіксація так і не відбулась. За твердженнями самого ОСОБА_1 останній у вказаний день приїхав в гості до свого знайомого на ім`я ОСОБА_2 (на той момент перебував у тверезому стані). В подальшому дійсно вжив спиртні напої та заснув. Прокинувся від шуму на вулиці, у т.ч. почув голос ОСОБА_2 , який з кимось сварився. Вийшов на вулицю та побачив, що його авто заведено. Зі слів ОСОБА_2 , він хотів його прибрати з проїзду, щоб не заважати іншим транспортним засобам, але начебто щось зачепив. Через це почався словесний конфлікт з кимось із сусідів. ОСОБА_3 сів в авто, щоб його заглушити та поставити на ручник, будь-куди їхати не збирався та не їхав. У цей час під`їхали працівники поліції. Все, що відбувалось далі, зафіксовано на відео. Просивзакрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 через відсутність події та складу правопорушення в його діях.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Кушнеренко І.В. підтримав заперечення та просив справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях події і складу правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив справу відносно нього закрити.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Кушнеренка І.В., дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) за ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на відеозапис нагрудної камери поліцейського, що міститься на DVD-диску, долученому до матеріалів адміністративної справи.

У судовому засіданні був переглянутий зазначений відеозапис з місця вчинення правопорушення, з якого вбачається процес спілкування працівників патрульної поліції з водієм ОСОБА_1 відповідно до обстановки, що склалась на місці правопорушення. Працівник поліції роз`яснює права водієві та неодноразово пропонує пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі або продути прилад Драгер, ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вказуючи, що він не керував транспортним засобом.

Водночас на відео зафіксовано, що за кермом авто перебуває ОСОБА_1 , чути слова поліцейського: «Добрий вечір, зупиніться, будь ласка», також чути шум двигуна транспортного засобу. Наведене спростовує твердження ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом. Однак і не заперечує версію ОСОБА_1 , що ДТП вчинила інша особа, а він сів за кермо пізніше.

Такі дії ОСОБА_1 цілком обґрунтовано розцінені як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Цей відеозапис є достовірним доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, водій ОСОБА_1 у порушення вимог п. 2.5 ПДР, які зобов`язують водіїв на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, відмовився пройти такий огляд в установленому законом порядку.

Досліджені судом матеріали справи та відеозапис є інформативними і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 . Поліцейськими йому було роз`яснено підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

За наведених підстав, суд не вбачає будь-яких порушень у діях працівників поліції. Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні зазначеного діяння підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 серії ЕПР1 № 645231, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення; рапортом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 20.04.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2026;відеозаписом події, що мала місце 20.04.2026, який міститься на DVD-диску, доданому до матеріалів справи.

Невизнавальні пояснення особи, яка притягається до відповідальності, суд оцінює як такі, що дані з метою уникнення можливої відповідальності в разі доведення вини у вчиненому, адже санкція статті передбачає безальтернативно суворе покарання. Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Обрану категоричну невизнавальну позицію ОСОБА_1 суд оцінює, як обраний спосіб самозахисту, оскільки жодним доказом не спростовано встановлених обставин, та свідчить про намагання у такий спосіб уникнути відповідальності. Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор, який оформлював протокол, має упереджене ставлення щодо ОСОБА_1 при складанні протоколу за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, або що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи помилки при встановленні обставин справи, або що він зацікавлений у результатах розгляду справи.

При цьому суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 мав можливість заявити клопотання про виклик свідків, які, на його думку, могли надати суду важливі пояснення щодо обставин події, однак не скористався цим правом.

Отже, надаючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, яке було зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, на підставі досліджених у справі доказів суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та його вину у вчиненому повністю доведено.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , а тому відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, керуючись ст. ст. 33, 284, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І.Єщенко