Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №369/1453/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1453/26

Провадження № 2/369/9127/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Погрєбної З.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, в якому вказала, що вона перебував у шлюбі з відповідачем. . Від шлюбу подружжя має малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач проживає окремо, дитина мешкає разом із позивачем та перебувають на її утриманні, матеріальної допомоги дитинім відповідач не надає.

На теперішній час позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до 3-х років, її матеріальне становище не відповідає її самим необхідним потребам.

Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати свою малолітню дитину. Зокрема, відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на її утримання, а саме на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів.

Просить стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на її утримання аліменти в розмірі 1/6 частини від його доходу до досягнення дитиною трьох річного віку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

В судове засідання позивач не з`явилася про день та час слухання справи повідомлена належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить доставлення електронної повістки про виклик в судове засідання до електронного кабінету відповідачам. Причини неявки суду не відомі, відзиву на позов не надав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази та законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серія НОМЕР_1 від 08.04.2022р., актовий запис №564.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 11 квітня 2025 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного, ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до довідок від 08.10.2025 року №3235-7002325539 та №3235-7002325677 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 та донька ОСОБА_3 мешкають разом за однією адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про перебування дитини на утриманні позивача.

Відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 . Національної гвардії України з 27.12.2019 року по теперішній час, місце знаходження вказаної частини є АДРЕСА_2 , що підтверджується згідно довідки №4125 від 04.12.2024 року виданою ВЧ НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За приписами ст. 80 СК України - аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

У статті 180 СК України зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частина 2 статті 182 СК України передбачає, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Статтею 18 Конвенції ООН про права дитини встановлено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №759/10277/18).

Враховуючи викладене те, що дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, відповідач проходить військову службу, у зв`язку з чим отримає дохід, жодних доказів на підтвердження факту надання позивачу матеріальної допомоги на утримання дитини відповідачем суду не надано, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходить з наступного.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Статтею 84 ч. 2 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи працює вона і незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі Українине встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

З урахуванням встановленого те, що дитина проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні, а відповідач проходить службу в ЗСУ, має дохід, що свідчить про можливість відповідача надавати дружині матеріальну допомогу, а також те, що вказані обставини відповідачем не спростовані, доказів щодо відсутності матеріальної можливості надавати допомогу позивачу відповідачем суду не надано, виходячи з принципу справедливості та розумності, та розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги в цій частині також обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, тому необхідно задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини та стягувати аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини у розмірі 1/6 частини щомісячного доходу, щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, суд вважає за необхідним стягнути аліменти на утримання дитини та дружини з 30.01.2026 року, тобто з дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів на дитину та дружину у межах сплати платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.79, 80, 84, 180, 182, 183 СК України, ст.ст.3, 88, 174, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 30.01.2026 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 30.01.2026 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Наталя Хацько