Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №758/10597/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10597/26

3/758/3715/26

Категорія 190

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2026 року, о 19 годині 39 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 49-Б, ОСОБА_1 допустив самостійний вигул собаки породи Стаффордширський тер`єр (стаф) без повідка та без намордника, що призвело до небезпечної ситуації для оточуючих та заподіяння шкоди майну, а саме завдала шкоди, ушкоджень кошці, яка в результаті загинула, яка належала ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП порушенням правил утримання собак і котів є утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Відповідно до частини 3 ст. 154 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Таким чином диспозицією статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за 1) утримання собак у місцях, де це заборонено відповідними правилами, 2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, 3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, при цьому ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.

При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» №3447-IV від 21 лютого 2006 року регулює відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, зокрема утримання домашніх тварин.

Відповідно до п. 3, 5 ч. 7 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV дозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у ст. 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV, умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Відповідно до ст. 22 вказаного вище закону при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов`язана забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Пунктом 5.3. «Правил утримання собак та котів в м. Києві» передбачено, що особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити безпеку супроводжуваної тварини, оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною, дорожнього руху при проходженні з твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за їх поведінкою.

Винність ОСОБА_1 у вищезазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 22 червня 2026 року серії ВАД №880755, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- рапортом лейтенанта поліції Тенетко А., в якому зазначено, що на лінію «102» надійшло звернення ОСОБА_2 , в подальшому опитавши ОСОБА_1 та переглянувши комеру відеоспостереження було прийнято рішення про складання протоколу за ч. 3 ст. 154 КУпАП;

- поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;

- електронним рапортом ЄО №33859 від 13.06.2026 року, яким зафіксовано звернення ОСОБА_2 ;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13 червня 2026 року;

- поясненнями ОСОБА_2 , яка підтвердила фактичні обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;

- міжнародним ветеринарним паспортом № НОМЕР_1 відповідно до якого ОСОБА_1 є власником собаки породи піт-буль, сірого кольору;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає, накладення штрафу з конфіскацією тварин.

Згідно із ст. 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

З огляду на вищезазначене, справи про адміністративне правопорушення передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП, мають розглядатися суддями відповідних районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів у порядку, визначеному КУпАП.

При вирішення питання щодо застосування конфіскації тварини суд, дійшов до таких висновків.

Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України (ч. 1 ст. 29 КУпАП).

За змістом частиною 3 цієї статті передбачено, що особливості порядку застосування конфіскації тварин встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

Крім того, з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 КУпАП обов`язковою умовою, яка передує подальшій конфіскації є саме встановлення права власності на відповідні предмети.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КУпАП конфіскація тварини є обов`язковою у випадку вчинення особою правопорушення, передбаченого цією нормою.

Крім цього, відповідно до ст. 265-5 КУпАП, за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України. До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

Відповідно до ст. 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення санкцією частини статті передбачено стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особа, яка його склала, зобов`язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).

В порушення вищевказаних вимог працівником поліції не долучено до матеріалів справи протокол про тимчасове вилучення тварини із зазначенням про те, яку саме тварину вилучено, її індивідуальних ознаки, та місця куди її поміщено до розгляду справи, відповідний запис про вилучення тварини також відсутній і у протоколі серії ВАД №880755 від 22.06.2026.

Допущені недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення унеможливлюють застосування санкції конфіскації тварини за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції без конфіскації тварини, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст.23, ч. 3 ст. 154, 221, 284, 287, 289, 289, 294, 303, 307, 308 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у дохід держави в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов