Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №508/404/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1294/26

Номер справи місцевого суду: 508/404/26

Головуючий у першій інстанції Горобець В.Л.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Кравчуна Дмитра Вікторовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича,

на постанову Миколаївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддано її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі тисячу неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень в дохід держави з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів терміном на 1 рік та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Кравчун Д.В. просить скасувати постанову Миколаївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року та закрити провадження у справі № 508/404/26 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 ; факт керування відсутній, матеріали справи не містять доказів які б свідчили про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; працівниками поліції порушено процедуру огляду, у особи яка притягається до адміністративної відповідальності не запитали згоди з результатом огляду та не пропонували пройти огляд у медичному закладі та від проходження такого огляду ОСОБА_1 не відмовлялася.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та її захисник Кравчун Д.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильнезастосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол серії ЕПР1 № 644278 від 18 квітня 2026 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644278 від 18 квітня 2026 року, 18.04.2026 року громадянка ОСОБА_1 18 квітня 2026 року о 19 годині 55 хвилинах в селищі Миколаївка по вулиці Центральна керувала автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», результат позитивний 0,91 проміле, чим порушила п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП. Технічний засіб відеозапису бодікамера 02022246.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644278 від 18.04.2026 року (а.с. 1 ), поясненнями ОСОБА_1 ( а.с. 2 ), результатом з приладу «Драгер» (а.с. 3 ), Актом огляду ( а.с. 4 ), копією постанови на ОСОБА_1 ( а.с. 5 ), копією посвідчення водія ОСОБА_1 ( а.с. 6 ), копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ ( а.с. 7 ), відеозаписом ( а.с. 8 ). Суд дійшов висновку, що до правопорушника ОСОБА_1 , слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, і так само ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) та керує транспортним засобом.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі – Порядок).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстави для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, й проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Відповідно до пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння фіксувалось працівниками поліції у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП за допомогою технічних засобів відеозапису, відеозаписи долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

З долученого до матеріалів справи відеозапису убачається, що ОСОБА_1 не заперечувала факту керування транспортним засобом.

Зокрема, відеозаписом на бодікамеру 02022246 підтверджується, що працівники поліції повідомили водія, що транспортний засіб зупинено, оскільки в темну пору доби не освітлювався державний номерний знак. Під час спілкування працівниками поліції виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, на запитання працівника поліції чи вживав водій алкогольні напої, остання повідомила, що випила стакан пива, у зв`язку з чим поліцейськими висловлено на адресу водія вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest або проїхати в лікарню (відеозапис 20:37 година), ОСОБА_1 зазначила, що їхати до лікарні не буде, погодилася пройти огляд на місці зупинки за допомогою Drager Alcotest. Як свідчить відеозапис, перед початком проходження огляду працівник поліції використовував новий (запакований) мундштук, роз`яснено водію як проходити огляд за допомогою технічного приладу «Драгер». За результатами огляду, прилад зафіксував 0,91 проміле, про що працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 . При цьому, з відео вбачається, що ОСОБА_1 після отримання результатів огляду не висловлювала з приводу цього заперечень, не вказувала, що такі результати є хибними чи б то сумнівними, (запис з нагрудної бодікамери 21:07 година). А тому з огляду на положення пункту 6 Порядку, у поліцейських не було підстав доставляти ОСОБА_1 до медичного закладу з метою проведення огляду, оскільки остання погодилася на проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, і своєї незгоди з результатами огляду не висловлювала.

Апеляційний суд враховує, що згідно відеозапису, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції неодноразово роз`яснювалося ОСОБА_1 як право пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, так в закладі охорони здоров`я.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції порушено процедуру огляду, оскільки у особи яка притягається до адміністративної відповідальності не запитали згоди з результатом огляду та не пропонували пройти огляд у медичному закладі та від проходження такого огляду ОСОБА_1 не відмовлялася спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписами з бодікамери працівника поліції, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дії працівників поліції, що складали протокол та фіксували правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством та в порядку ст. 267 КУпАП не оскаржувалися.

За результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 добровільно, без застосування будь-якого тиску чи б то неправомірного впливу на неї зі сторони поліцейських, підписала протокол про адміністративне правопорушення, чек драгера та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог пункту 10 Інструкції, пункту 5 Порядку, працівниками поліції долучено до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: характерний запах з ротової порожнини, поліцейськими проведено огляд за допомогою Drager Alcotest 6810, результат – 0,91 проміле, з результатами згоден ОСОБА_1 (міститься підпис водія).

Результати проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу безпосередньо зафіксовані у чекі-роздруківці, з якої убачається, що за результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння складає 0,91 проміле, тест № 1162, при максимально допустимій нормі 0,2 проміле (а.с. 3).

Всі докази наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, чек драгера, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписи містять однакові відомості щодо місця та часу проведення огляду та узгоджуються між собою.

Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Наданий відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає і повністю відтворює обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Відеозаписи, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає належними та допустимими доказами, які містять інформативний, позбавлений упередження характер, є послідовними і містять відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Крім того, ОСОБА_1 надано пояснення від 18.04.2026 року на окремому аркуші, згідно яких ОСОБА_1 18.04.2026 року приїхала до своєї сестри та зайшла щоб її привітати. Вони поїхали до магазину. ОСОБА_1 зазначила, що вона виїхала і її зупинила патрульна поліція та пояснила, що її зупинили за те, що на її машині не горів номерний знак та почули різкий запах з ротової порожнини. Крім того, ОСОБА_1 , зазначила, що коли вона приїхала до сестри привітатися вони сіли та випили по стакану пива, так як це дозволено лікарем в телефонному режимі. Зазначені пояснення підписані ОСОБА_1 із зазначенням «з моїх слів записано вірно та мною прочитано».

До протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 7049443 від 18.04.2026 року, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого положеннями ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме за те, що на транспортному засобі в темну пору доби не освітлювався номерний знак, чим водій порушив п. 30.2 ПДР. Отже, причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було порушення Правил дорожнього руху.

Таким чином, зазначеними вище доказами, які містяться в матеріалах справи, спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та доказів зупинки транспортного засобу.

Враховуючи викладене, обставини правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, доказів, які б спростовували факт вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як матеріали справи про адміністративне правопорушення, так і апеляційна скарга не містять, тому апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, а висновок суду першої інстанції, викладений у оскаржуваній постанові законним та обґрунтованим.

При цьому апеляційний суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Миколаївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Миколаївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича, залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова