Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №152/250/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 152/250/26

Провадження № 33/801/748/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаровський І. В.

Доповідач: Мішеніна С. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Вінницького апеляційного суду Мішеніна С.В

зі секретарем судового засідання: Балдинюк І.Р.

за участі захисника: Рябоконя В.О.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 18.06.2026 року про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИВ :

Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 18.06.2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП і призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 18.06.2026 року скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що Шаргородський районний суд перейняв на себе обов`язки органів Національної поліції по збиранню доказів, чим порушив права ОСОБА_1 на захист від висунутого обвинувачення за ч.1 ст.130 КУпАП.

У адміністративному матеріалі були відсутні належні докази, які б свідчили, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, однак по власній ініціативі Шаргородського районного суду постановою від 12 березня 2026 року зобов`язано ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області в строк до 31 березня 2026 року надати Шаргородському районному суду відеозапис з бодікамер поліцейських ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області по факту вчинення 12 лютого 2026 року о 14 годині 45 хвилин в с. Рахни Лісові по вул. Івана Богуна, ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дана постанова Шаргородського районного суду про витребування доказів виходить за межі повноважень суду.

Протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно, а зібрані матеріали направлені до суду для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджують вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який просив задоволити апеляційну скаргу, захисника Рябоконя В.О., який підтримав апеляційну скаргу, просив задоволити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП -керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, виходячи зі змісту ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як убачається з матеріалів провадження та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив письмові докази та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 2.9 а ПДД України водію категорично забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Перевіривши рішення суду з урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд в дотримання вимог ст. 251, ст. 252, ст. 280 КУпАП належним чином перевірив докази, дав їм відповідну оцінку, проаналізувавши їх в сукупності.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та порушив вимоги ч. 1 ст. 283 КУпАП, самостійно витребувавши відеозапис із бодікамер працівників поліції є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ця норма регламентує виключно вимоги до змісту та реквізитів фінального процесуального документа, зокрема постанови по справі, який виноситься за результатами розгляду. Вона жодним чином не визначає, не обмежує і не регулює порядок, способи чи обсяг збирання, дослідження та перевірки доказів судом під час судового засідання.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повно і об`єктивно з`ясування обставин кожної справи.

Згідно постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.03.2026 року суд зобов`язав ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надати Шаргородському районному суду відеозапис з бодікамер поліцейських ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області по факту вчинення 12 лютого 2026 року о 14 годині 45 хвилин в с. Рахни Лісові по вул. Івана Богуна, ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки при дослідженні доданого до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2026 року серії ЕПР1 №589646 доказу, встановлено, що диск із відеозаписом №1 із портативного нагрудного відеореєстратора з технічних причин не відображається.

Суд першої інстанції, витребувавши відеозапис з бодікамер поліцейських ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, діяв виключно з метою перевірки відомостей, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, що є прямим обов`язком суду, а не проявом обвинувального ухилу.

Суд не створював нових доказів та не збирав інформацію, яка б не стосувалася суті правопорушення.

Відеозапис із нагрудного реєстратора є первинним, передбаченим законом ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» засобом обов`язкової фіксації процедури огляду водія. Витребування цього запису судом це законна процесуальна дія, спрямована на дослідження вже існуючого матеріалу, який поліція зобов`язана була надати.

Дії Шаргородського районного суду повністю відповідали принципам законності та неупередженості, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що диск із відеозаписом №1 не відображається.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП спростовуються сукупністю доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №589646 від 12.02.2026 року 15:11:01 в с.Рахни Лісові по вул. Івана Богуна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ауді А4 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосування приладу драгер 6820, ARSM-0814 результат позитивний 0,35%. чим порушив 2.9. а. ПДР- керування транспортним засобом особами в стані алкогольного сп`яніння.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції перевірив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Під час судового розгляду захисник просив адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції дано належну оцінку доводам сторони захисту, проаналізовано сукупність доказів та зроблено висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доведена направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, сп`яніння від 12.02.2026 року на ім`я ОСОБА_1 на огляд до Тульчинської ОЛІЛ, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.02.2026 року згідно якого за результатами огляду ОСОБА_1 , встановлено результат 0,35 ‰ проміле з яким погодився ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, роздруківкою тестування на алкоголь до протоколу ЕПР 1 №589646, в якій зазначено, що вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 складає 0,35 ‰ проміле, довідкою ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 30 грудня 2022 року (а.с.5); фрагментом відеозапису на DVD-R диску.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи сторони захисту, вважає їх безпідставними.

У роздрукцівці приладу Drager від 12.02.2026 року, зазначено, що 12.02.2026 року о 14:50 год. протестовано ОСОБА_1 , у якого виявлено 0,35 проміле.

Інспектором ВОДГРУПДД ГУНП у Вінницькій області майором поліції Катрук Р.О. складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.02.2026 року, згідно якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей, результат Alcotest Драгер 3820 APSM-0814-0,35 проміле, що підтверджується портативним нагрудним відеореєстратором.

В дотримання ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.

Так, порядок та процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан сп`яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 зі змінами № 766 від 18.11.2024 (надалі Інструкція № 1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).

Відповідно до Розділу І п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно з п. 1 розділу ІІ Інструкція № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до дослідженого відеозапису, наданого працівниками поліції, які фіксували обставини вчинення адміністративного правопорушення, огляд ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager, проба позитивна 0, 35%.

В рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованості висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції констатує, що під час розгляду справи судом першої інстанції було детально, всебічно та повно досліджено клопотання адвоката Бодачевського Р.В. про закриття провадження у справі, було надано належну, вичерпну та об`єктивну правову оцінку доказам, обставинам зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції діяв у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, оцінивши аргументи захисника в сукупності з усіма наявними у матеріалах справи доказами.

Мотиви, з яких суд першої інстанції відхилив доводи адвоката та визнав їх необґрунтованими, є чіткими, логічними та повністю узгоджуються з матеріалами справи.

Зокрема, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що заперечення захисту повністю спростовуються безперервним відеозаписом із портативного відеореєстратора №796960. Даний відеозапис, долучений уповноваженими посадовими особами відповідно до Інструкції МВС/МОЗ України №1452/735, фіксує хронологічний перебіг усієї процедури фіксації правопорушення у належній технічній якості.

Оскільки цей доказ беззаперечно підтверджує обставини, викладені у протоколі, та виключає будь-які сумніви щодо стану водія, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для закриття провадження.

Оцінивши докази в їх сукупності, відповідно до вимог статей 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються належними, допустимими і достатніми доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи, що цілком узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.

Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника.

При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задовленні апеляційної скарги.

Постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 18.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за

ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького апеляційного суду Світлана МІШЕНІНА