Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №607/11249/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 Справа №607/11249/26 Провадження №2/607/5439/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., позивачки ОСОБА_1 , відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , 2015 року народження та ОСОБА_4 , 2021 року народження, у розмірі 1/3 частки всіх виді його доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Позов мотивує тим, що позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народилося двоє доньок – ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

Доньки проживають з позивачкою, а відповідач не надає матеріальної допомоги. У дітей здібності до занять з танців, вивчення іноземних мов. Відповідач працює та має стабільний заробіток.

Відповідач у відзиві на позов повідомляє, що він надає матеріальну допомогу своїй дружині і дітям, зокрема, оплачує їм комунальні послуги, придбаває продукти харчування, сезонний одяг, засоби гігієни, оплачує послуги стоматолога.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Сторони з 06.11.2014 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що видно із свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 .

У цьому шлюбі народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 , що видно із свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки ДП «Люкс- Житло» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки ТОВ «МВ Стелар» ОСОБА_2 , який працює в товаристві за період з січня 2025-травень 2026 отримав 351636,78 грн заробітної плати.

Заслухавши відповідача, дослідивши докази, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.

Згідно статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу вимог статті 182 СК суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Неповнолітні діти перебувають на утриманні матері, а тому, в її користь слід стягнути із відповідача аліменти.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що відповідач офіційно працевлаштований та отримує постійний дохід, що свідчить про наявність у нього матеріальної можливості брати участь у належному утриманні дітей. Відомостей про перебування на його утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, а також про наявність обставин, які б обмежували його працездатність або можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі, суду не надано.

Тому, суд доходить переконання, що аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 20 травня 2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. При цьому, враховуючи вимоги статті 183 СК України, суд вважає за необхідне визначити, що після досягнення старшою донькою ОСОБА_3 повноліття, аліменти на утримання молодшої доньки ОСОБА_4 підлягають стягненню у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме встановленому законом розміру аліментів на одну дитину.

Такий розмір є наближеним до встановленого законодавцем гарантованого мінімального розміру аліментів на двох дітей та безумовно стягується у разі звернення до суду із такими вимогами із заявою про видачу судового наказу.

Менший розмір аліментів, не буде достатнім для належного виховання та утримання дітей та забезпечення їх рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відтак заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, відповідають найкращим інтересам дітей та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що відповідач у судовому засіданні позов визнав, що узгоджується з установленими у справі фактичними обставинами та не суперечить вимогам закону.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76–78, 206, 258–268, 273 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів його доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно починаючи з 20 травня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Після досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі однієї четвертої частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 .

Головуючий суддя В. М. Позняк