Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №490/3248/22 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3248/22

н\п 2/490/1829/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Шолох Л.М.,

за участі секретаря Шведюк Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі: 54 289,00 грн – суми позики в гривнях; 2 786,58 грн – проценти за користування позикою в гривнях; 9 880,60 грн інфляційні втрати від своєчасно неповернутої позики в гривнях; 999,04 грн – 3% річних від суми позики в гривнях; 800,00 доларів США – сума позики в іноземній валюті; 14,72 доларів США – 3% річних від суми позики в іноземній валюті.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 15.05.2021 року до неї звернувся відповідач з проханням позичити йому 54 289,00 грн та 800,00 доларів США, за умови повернення їй зазначеної суми до 31.12.2021 року.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 67 955 грн 22 коп., з яких: 54 289 грн 00 коп. сума боргу; 2 786 грн 58 коп. - проценти за користування позикою; 9 880 грн 60 коп. - інфляційні витрати; 999 грн 04 коп. - 3% річних від суми боргу. Також стягнуто 814,72 дол. США, з яких: 800,00 дол. США сума боргу; 14,72 США - 3% річних від суми боргу та суму судового збору у розмірі 992 грн 40 коп.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.01.2026 року задоволено заяву ОСОБА_3 , який представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 , та скасовано заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2023 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача у заяві зазначає, що у ОСОБА_2 відсутнє боргове зобов`язання перед позивачем. Але все ж відповідач не заперечує, що ним дійсно була написана розписка. ОСОБА_1 з ОСОБА_2 працюючиу ТОВ «Довнік Бізнес», виявили недостачу в касі, оскільки ОСОБА_2 не міг погасити вказану недостачу, ОСОБА_1 запропонувала внести свої власні кошти та змусила ОСОБА_2 написати боргову розписку. Оскільки, позивач виявила бажання внести свої грошові кошти до каси, вказана розписка містить недостовірні відомості про боргове зобов`язання.

У судове засідання сторони не з`явилися з невідомих суду причин, від позивача надійшла заява з проханням справу розглядати без його участі. Відповідач до суду не з`явився, доказів наявності поважних причин неявки суду не надав. За такого, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які не зявилися.

Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.05.2021 року ОСОБА_2 отримав від позивача 54 289 грн і 800 доларів США та зобов`язався повернути їх в встановлений строк, а саме до 31.12.2021 року, віддаючи по 10 000, 00 грн щомісіця. Зазначене підтверджується оригіналом розписки ОСОБА_2 .

Статтею 1047 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (частина друга статті 1047 ЦК України).

За приписами частини другої статті 1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і непов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

З аналізу наведених норм слідує, що за своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, слід з`ясувати справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа.

При цьому, наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно з положеннями статті 545 ЦК України свідчить, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано.

Як вбачається, зі змісту розписки, що відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача 54 289,00 грн і 800 доларів США та зобов`язався повернути їх до 31.12.2021 року. Зазначене у розписці дає можливість дійти висновку, що відповідач отримав від позивача кошти у означеній сумі.

Так, відповідно ч. 2 ст. 1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Дослідивши надані пояснення відповідача, суд відхиляє доводи останнього про те, що розписка від 15 травня 2021 року не свідчить про отримання ним коштів, оскільки була написана під примусом позивача.

Зміст вказаної розписки свідчить про те, що відповідач отримав суму коштів у розмірі 54 289,00 грн та 800 доларів США. Натомість, ОСОБА_2 у своїх поясненнях вказав, що розписку такого змісту підписав під примусом позивача, вказаних коштів не отримував, оскільки ОСОБА_1 за власним волевиявленням внесла кошти до каси для того, щоб звільнитися з ТОВ «Довнік Бізнес». Однак доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

За такого, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 54 289 грн та 800 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір відсотків, нарахованих на рівні облікової ставки Національного банку України становить: 2 786,58 грн – проценти за користування позикою в гривнях; 9 880,60 грн інфляційні втрати від своєчасно неповернутої позики в гривнях; 999,04 грн – 3% річних від суми позики в гривнях; 14,72 доларів США – 3% річних від суми позики в іноземній валюті.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору у розмірі 992 грн 40 коп. за подання позовної заяви про стягнення коштів до суду.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 67955 грн 22 коп., з яких: 54 289 грн 00 коп. сума боргу; 2786 грн 58 коп. - проценти за користування позикою; 9880 грн 60 коп. - інфляційні витрати; 999 грн 04 коп. - 3% річних від суми боргу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 814,72 дол. США, з яких: 800,00 дол. США сума боргу; 14,72 США - 3% річних від суми боргу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 992 грн 40 коп. за подачу позову про стягнення коштів до суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя Л.М. Шолох