Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №727/3847/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа №727/3847/26

Провадження №3/727/776/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м.Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м.Чернівців Бойко М.Є., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У відповідності із протоколом серії ЕПР1 №613525 від 13.03.2026 року ОСОБА_1 13.03.2026 року, о 00 год. 05 хв., по вул. Сторожинецькій, 176, в м.Чернівці керувала транспортним засобом «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest" та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 пояснила, що вночі 13.03.2026 року поверталася додому на своєму транспортному засобі «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Сторожинецькій її зупинили працівники поліції, які повідомили, що вбачають у неї ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з салону автомобілю та порушення мови, на що вона відповіла, що запах з салону автомобіля виник від їжі, а порушення мови спричинене її хвилюванням у зв`язку із зупинкою транспортного засобу. Вказала також, що працівники поліції пропонували пройти їй огляд для виявлення стану алкогольного сп`яніння, проте вона відмовилася від його проходження внаслідок проявленої до неї упередженості, оскільки поліцейські, крім її автомобілю, інших не зупиняли, крім того, вона не змогла вчасно зорієнтуватися та не розуміла, скільки часу потребуватиме проходження такого огляду.

Захисники ОСОБА_1 - адвокати Бігусяк М.В. та Симоненко В.М. подали до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення та клопотання про закриття провадження у справі, які підтримали під час судового розгляду та в яких, зокрема, зазначили наступне.

Інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 про такі ознаки алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з автомобілю та порушення мови, проте у протоколі серії ЕПР1 №613525 від 13.03.2026 року зазначено про наявність у неї запаху алкоголю з порожнини рота, тоді як така ознака їй не повідомлялась. Жодних об`єктивних даних про наявність у ОСОБА_1 порушення мови відеозапис цих подій не містить. Після отримання від останньої відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки їй не було запропоновано пройти його в медичному закладі та не зафіксовано її відмови від нього. У матеріалах справи відсутній акт огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння із відміткою про її відмову пройти його на місці зупинки транспортного засобу, а також відсутнє направлення на проходження нею такого огляду в закладі охорони здоров`я. Таким чином, працівники поліції порушили порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння, передбачений законодавством, в зв`язку із чим у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисників, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведеною, виходячи з наступного.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, з наступними змінами (далі Інструкції), а також у «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, зі змінами (Далі Порядок).

Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2, 3, 4 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. При цьому, відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, згідно закону, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп`яніння, передбачені ч. 3, ч. 4 розд. 1 Інструкції як підстави для огляду та встановити факт відмови від проходження огляду, зафіксований у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Дотримуючись вимог вищенаведеного закону, суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

У ході судового розгляду встановлено, що протокол серії ЕПР1 №613525 від 13.03.2026 року складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, оформлено компетентним органом, у межах повноважень, наданих особі, яка його склала, у ньому чітко викладено суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому він є належним та допустимим доказом у справі.

З наявного у справі та переглянутого під час розгляду справи відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 13.03.2026 року в м. Чернівці, по вул. Сторожинецькій, 176 останньою не заперечувався та нею визнаний.

Так, на цьому відео, яке розпочинається 13.03.2026 року о 00:05:01 год. зафіксовано, як поліцейські підійшли до зупиненого ними транспортного засобу «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , представилися, повідомили, що ведеться відео фіксація та вказали, що автомобіль зупинено в зв`язку із порушенням комендантської години, на що ОСОБА_1 повідомляє, що вона їде додому.

З вищенаведеного відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово працівники поліції пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, повідомивши перед цим наявність у неї ознаки такого стану як порушення мови, проте о «00:07:27 год., 00:09:57 год., 00:11:22 год., 00:16:22 год.» остання від проходження такого огляду відмовляється, а щодо виявленої у неї такої ознаки зазначає, що порушення мови пов`язане із її хвилюванням. При цьому о "00:10:30 год" працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager, так і в закладі охорони здоров`я, у лікаря-нарколога, що спростовує протилежні доводи сторони захисту, після чого ще декілька раз пропонує останній пройти такий огляд, проте ОСОБА_1 відмовляється.

На відеозаписі, наявному в матеріалах справи, також зафіксовано, що ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у виді складання протоколу за ст.130 ч.1 КУпАП.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.03.2026 року, у водія ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовилася; відсутність її підпису в цьому акті не свідчить про його недійсність.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 13.03.2026 року, долученого до справи, вбачається, що ОСОБА_1 направлена для огляду в спеціалізований заклад охорони здоров`я – Чернівецький обласний наркологічний диспансер у зв`язку із виявленням у неї ознак алкогольного сп`яніння: запаху алкоголю з порожнини рота, порушенням мови. Від проходження такого огляду ОСОБА_1 також відмовилася.

Аналізуючи вищеперелічені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимога поліцейського про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття. Поліцейським, серед іншого, було роз`яснено їй порядок проведення такого огляду як на місці так і в медичному закладі та роз`яснено наслідки відмови від його проходження, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягується до відповідальності, які у даному випадку є необхідними та достатніми для прийняття рішення по суті, зокрема на ньому відображено чітку відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у запропоновані працівником поліції способи. Отже, цей факт повністю підтверджується встановленими обставинами справи про адміністративне правопорушення.

Під час надання пояснень в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що вона дійсно відмовилася від проходження такого огляду, її захисники цього факту також не заперечували.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення, жодних доказів про порушення ними законодавства суду не надано. Враховуючи зазначене, відповідні твердження не можуть бути прийняті до уваги.

При цьому суд зауважує, що водій ОСОБА_1 зобов`язана була виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від її згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі, про проходження огляду на стан сп`яніння.

Доводи адвокатів Радчук В.М. про те, що із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння абсолютно безпідставно, а виявлені у неї такі ознаки були, вочевидь надуманими та не мали місця, суд відхиляє з огляду на наступне.

Пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

При цьому, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстави, якою є наявність у водія, на думку поліцейських, хоча б однієї з ознак сп`яніння, визначених Інструкцією, є обов`язком водія, а не його правом.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі міститься повідомлення працівниками поліції ОСОБА_1 про наявність у неї такої ознаки алкогольного сп`яніння як порушення мови, що свідчить про додержання ними вимог відповідної Інструкції та давало підстави для визначення необхідності проходження водієм огляду на стан сп`яніння .

Доводи про невручення працівниками поліції ОСОБА_1 направлення на огляд до закладу охорони здоров`я не впливають на доведеність її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тим більше, що відмова особи, у якої було виявлено ознаки такого сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у передбаченому законом порядку є підставою для складання відповідного протоколу, а не підставою для видачі їй направлення для проходження медичного огляду.

Крім того, обов`язок проходити огляд на стан сп`яніння виникає не з моменту вручення особі направлення на проходження відповідного огляду, а в силу вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху- з моменту висловлення відповідної вимоги працівником поліції як до водія транспортного засобу .

Водночас, щодо доводів сторони захисту про первісне повідомлення працівниками поліції ОСОБА_1 про наявність ознаки сп`яніння, яка не передбачена Інструкцією, а саме: "запах алкоголю з салону автомобіля" та про зміну її в подальшому на ознаку «запах алкоголю з порожнини рота» варто зазначити, що поліцейський не може лише на підставі власного сприйняття достовірно встановити, чи є запах алкоголю наслідком перебування водія у стані сп`яніння, чи він зумовлений іншими причинами. Встановлення цієї обставини можливе виключно шляхом проведення огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів або в закладі охорони здоров`я.

Таким чином, посилання захисників ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, є безпідставними.

Інші аргументи правопорушниці та її захисників щодо порушення процедури огляду та складання матеріалів теж не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення, а тому суд оцінює їх як обраний спосіб захисту.

Відтак, відмовившись від проходження огляду на стан сп`яніння, водій ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.

Виходячи з викладеного, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, стягненню з ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір, ставка якого, відповідно до п.6 ч.2ст.4 ЗУ «Про судовий збір», становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.33,40-1,130,283 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч)гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач штрафу: Чернівецьке ГУК/Чернівецька область/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) UA118999980313000149000024001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. (Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Роз`яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя М.Є. Бойко