Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №711/5439/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5439/26

Номер провадження 3/711/1355/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.2 ст.126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.2 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 21.05.2026 о 19.13 год. в м.Черкаси по вул. В.Чорновола, 277, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 та не врахував дорожньої обстановки, дорожніх умов, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль КІА CEED д.н.з. НОМЕР_3 , а потім на припаркований автомобіль Ford Focus C-Max д.н.з. НОМЕР_4 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Крім того, 21.05.2026 о 19.13 год. в м.Черкаси по вул. В.Чорновола, 277, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії «В», тобто не мав права керувати даним транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП.

Особа стосовно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 до початку судового засідання надав заяву в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі, вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнає в повному обсязі та просить суд суворо не карати.

До початку судового засідання надійшла заява адвоката Мисана В.М., який є представником особи стосовно якої складені адміністративні матеріали ОСОБА_1 , який є неповнолітнім. Згідно заяви, останній просить суд проводити розгляд без їх участі. Водночас зазначив, що ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушень визнає в повному обсязі, матеріальна шкода потерпілим відшкодована в повному обсязі.

Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Згідно ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діянням та наслідками.

Відповідно до п.26 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 - суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що саме недотримання ОСОБА_1 п.2.3.б, п.12.1 ПДР України і призвело до пошкодження транспортних засобів. Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Крім того, адміністративна відповідальність за статтею 126 ч.2 КУпАП, настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В судовому засіданні встановлено, що 21.05.2026 о 19.13 год. в м.Черкаси по вул. В.Чорновола, 277, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії «В».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.2 ст.126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи.

При накладенні стягнення, відповідно до статей 33-35 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, щиро розкаявся.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.

При накладені стягнення суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст.13 КУпАП до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно з ч.2 ст.24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років може бути застосований такий захід впливу, як попередження.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, сукупність наданих доказів у їх взаємозв`язку, достатності, належності та допустимості, приймаючи до уваги, що на час скоєння правопорушень передбачених ст.124, ч.2 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 не виполонилось вісімнадцять років, суддя дійшла висновку про застосування стосовно останнього такого заходу впливу, як попередження, з урахуванням вимог ст.24-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 1, 7, 23, 24-1, 33, 126, 245, 256, 266, 283, 287, 289 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.2 ст.126 КУпАП та застосувати до нього захід впливу, передбачений ст.24-1 КУпАП у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник