Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №571/1478/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1478/26

Провадження №1-кп/571/194/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12026186190000032 від 23 квітня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Старе Село, Рокитнівського району Рівненської області, жительки АДРЕСА_1 , одруженої, на вихованні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 18 квітня 2026 року близько 14.00 год., перебуваючи по вул. Набережній в с. Старе Село, Сарненського району, Рівненської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно нанесла дерев`яною палицею один удар в область передпліччя лівої руки потерпілого ОСОБА_4 , своїми діями спричинивши тілесні ушкодження у вигляді овального світло - фіолетового, із доволі чіткими обрисами синця в межах середньої третини зовнішньої поверхні середньої третини лівого передпліччя, які згідно висновку судово - медичного експерта за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свої протиправні дії, нанесла дерев`яною палицею ще один удар в область кисті лівої руки ОСОБА_4 , чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді набряку, тотально розташованого синюшно-червоного синця нігтьової фаланги 3 пальця лівої кисті, овального осаднення кінчику цього пальця, з буруватою підсохлою покривною кірочкою, що розташована нижче рівня оточуючої інтактної шкіри, які згідно висновку судово - медичного експерта відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

Частиною 2 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурор просить про розгляд цього обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України вона беззаперечно визнає, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.

Крім того, у цій заяві захисником обвинуваченої ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

До обвинувального акту також додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , в якій потерпілий зазначив, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, суд розглядає обвинувальний акт щодо обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

При цьому, відповідно до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом, та які не оспорюються учасниками судового провадження.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування такі встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 своїми діями потерпілому ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. Дії обвинуваченої ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: характер та ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченої, а саме те, що обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, одружена, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. в дохід держави.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав, вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_1