Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №555/1697/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1697/26

Номер провадження 3/555/527/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м.Березне

Суддя Березнівського районного суду Рівненської області Собчук А.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, освіта середня, старшого бойового медика роти військової частини НОМЕР_1 , сержанта, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за частиною другою статті 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом № 39 про вчинення адміністративного правопорушення від 30 червня 2026 року, складеним заступником керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Крипаком С.А., старший бойовий медик роти військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 , у період із 07 серпня до 30 листопада 2025 року, перебуваючи у відпустці за адресою: АДРЕСА_2 , через свою неуважність порушив установлені правила поводження з боєприпасами та вибуховими речовинами.

Зокрема, після використання військового транспортного засобу під час проходження військової служби ОСОБА_1 серед інших особистих речей розвантажив і залишив на зберіганні у домоволодінні: бойові патрони калібру 5,45?39 мм із кулями зі сталевим осердям у кількості 61 штуки; бойові патрони калібру 7,62?39 мм із кулями зі сталевим осердям «ПС» у кількості 25 штук; гвинтівочні бойові патрони калібру 7,62?54R із кулями «ЛПС» зі сталевим осердям у кількості 2 штук; гвинтівочний бойовий патрон калібру 7,62?54R із трасуючою кулею «Т-46М» у кількості 1 штуки; бойові патрони калібру 5,56?45 мм із кулями «SS109» зі сталевим осердям у кількості 2 штук; патрон, виготовлений саморобним способом за типом проміжного патрона калібру 5,56?45 мм (.223 Rem), у кількості 1 штуки; два картузи метального бойового заряду артилерійського пострілу, які належать до вибухових речовин.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною другою статті 172-19 КУпАП як порушення правил поводження з боєприпасами та вибуховими речовинами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, вчинене в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. У матеріалах справи міститься його письмова заява від 30 червня 2026 року, в якій він повністю визнав свою вину, просив розглянути справу без його участі та застосувати до нього мінімальний розмір адміністративного штрафу.

Враховуючи подану особисто ОСОБА_1 заяву про розгляд справи без його участі, відсутність клопотання про відкладення розгляду справи та те, що положеннями статті 268 КУпАП обов`язкова участь особи під час розгляду справи за статтею 172-19 КУпАП не передбачена, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 . Його процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП, під час складення протоколу були роз`яснені, що підтверджується його підписом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності відповідно до статті 252 КУпАП, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її в точній відповідності із законом. Під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 172-19 КУпАП установлено відповідальність за порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також із радіоактивними матеріалами.

Частиною другою статті 172-19 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення зазначених діянь в умовах особливого періоду у виді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до статей 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів, особисто відповідати за дотримання військової дисципліни.

Статті 11, 13, 16, 49, 144, 152 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України покладають на військовослужбовця обов`язки щодо належного виконання службових обов`язків, збереження державного та військового майна, дотримання встановленого порядку зберігання зброї і боєприпасів.

Відповідно до вимог Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359, зброя та боєприпаси підлягають зберіганню у спеціально визначених і обладнаних місцях. Військовослужбовцям заборонено зберігати боєприпаси поза розташуванням військової частини, зокрема у власному житлі або під час перебування у відпустці, якщо таке перебування не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю таких доказів: протоколом № 39 про вчинення адміністративного правопорушення від 30 червня 2026 року; письмовою заявою ОСОБА_1 від 30 червня 2026 року, в якій він визнав вину та просив розглянути справу без його участі; копією військового квитка серії НОМЕР_3 , який підтверджує належність ОСОБА_1 до військовослужбовців; витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026181060000059, зареєстрованому 08 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України; постановою слідчого відділення поліції № 4 Рівненського районного управління поліції ГУНП у Рівненській області Козачка М.М. від 30 червня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12026181060000059 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Із постанови про закриття кримінального провадження від 30 червня 2026 року встановлено, що 14 березня 2026 року під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено предмети, зовні схожі на боєприпаси, а також мішечки з речовиною невідомого походження.

Відповідно до наведеного у постанові слідчого змісту висновку експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/118-26/3973-БЛ від 26 березня 2026 року серед досліджених предметів ідентифіковано, зокрема, боєприпаси тих видів і в тій кількості, які зазначені у протоколі № 39, а саме: 61 патрон калібру 5,45?39 мм, 25 патронів калібру 7,62?39 мм, два патрони калібру 7,62?54R із кулями «ЛПС», один патрон калібру 7,62?54R із трасуючою кулею «Т-46М», два патрони калібру 5,56?45 мм із кулями «SS109» та один саморобно виготовлений патрон калібру 5,56?45 мм (.223 Rem).

Згідно з відомостями про висновки експертів Рівненського НДЕКЦ МВС України № КСЕ-19/118-26/4156 та № КСЕ-19/118-26/4154, які надійшли до органу досудового розслідування 24 та 27 квітня 2026 року, два досліджені об`єкти є картузами метального бойового заряду артилерійського пострілу, спорядженими вибуховою речовиною метальної дії — нітроцелюлозним бездимним порохом масою 1512 грамів та 1298 грамів відповідно, і придатні до використання за цільовим призначенням — горіння.

Розглядаючи справу в межах складеного протоколу, суд надає правову оцінку виключно тим предметам, вид, кількість та властивості яких конкретно зазначені у протоколі № 39. Відомості про більшу загальну кількість предметів, досліджених у кримінальному провадженні, не розширюють меж адміністративного обвинувачення та водночас не спростовують установлених експертним дослідженням властивостей предметів, безпосередньо зазначених у протоколі.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 пояснював, що, виконуючи обов`язки старшого бойового медика, неодноразово здійснював виїзди на лінію бойового зіткнення для евакуації поранених військовослужбовців. До транспортного засобу, яким проводилася евакуація, завантажувалися особисті речі та військова амуніція евакуйованих осіб. Приїжджаючи додому у короткострокову відпустку в період із 07 серпня до 30 листопада 2025 року, ОСОБА_1 розвантажував із транспортного засобу речі та залишав їх у господарстві, не перевіривши їх вміст. За його поясненнями, знайдені під час обшуку предмети могли бути випадково залишені іншими військовослужбовцями під час евакуаційних заходів.

Кримінальне провадження було закрито через відсутність доказів умислу ОСОБА_1 на незаконне зберігання боєприпасів і вибухових речовин, тобто у зв`язку з відсутністю суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України.

Водночас відсутність умислу на незаконний обіг боєприпасів не виключає адміністративної відповідальності за необережне порушення встановлених для військовослужбовця правил поводження з боєприпасами та вибуховими речовинами.

Відповідно до статті 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим із необережності, коли особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, старшим бойовим медиком роти, систематично беручи участь в евакуації військовослужбовців та маючи безпосередній доступ до військової амуніції і боєприпасів, повинен був і міг передбачити можливість знаходження боєприпасів серед речей, які перевозилися військовим транспортним засобом.

За таких обставин він був зобов`язаний перевірити речі під час їх розвантаження та забезпечити повернення виявлених боєприпасів і вибухових речовин до визначеного командуванням місця зберігання. Не здійснивши такої перевірки та залишивши зазначені предмети у домоволодінні, ОСОБА_1 проявив необережність і порушив установлені правила поводження з предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

На час вчинення правопорушення в Україні діяв особливий період, пов`язаний із введенням воєнного стану та проведенням загальної мобілізації. Отже, наявна кваліфікуюча ознака, передбачена частиною другою статті 172-19 КУпАП.

Таким чином, досліджені докази є належними, допустимими та у своїй сукупності достатніми для висновку, що ОСОБА_1 з необережності порушив правила поводження з боєприпасами та вибуховими речовинами, які становлять підвищену небезпеку для оточення, в умовах особливого періоду, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-19 КУпАП.

Постанову про закриття кримінального провадження № 12026181060000059 прийнято 30 червня 2026 року. Відповідно до статті 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття такого рішення. Отже, на день розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення не закінчився.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, кількість і властивості предметів, які становлять підвищену небезпеку для оточення, необережну форму вини, особу ОСОБА_1 , який продовжує проходити військову службу, повністю визнав свою вину та просив застосувати мінімальний розмір штрафу.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає його щире розкаяння, яке виразилося у повному визнанні вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено. Відомості про заподіяння правопорушенням тілесних ушкоджень, майнової шкоди або фактичне використання вилучених боєприпасів і вибухових речовин у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, суд вважає, що мета адміністративного стягнення буде досягнута шляхом накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини другої статті 172-19 КУпАП, а саме однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі та порядку, встановлених законом.

Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а обставини правопорушення безпосередньо пов`язані з проходженням ним військової служби, перевезенням військової амуніції та виконанням евакуаційних заходів, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 11, 23, 33, 34, 38, 40-1, 172-19, 221, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави.

На підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір із ОСОБА_1 не стягувати.

Питання щодо подальшої долі боєприпасів та вибухових речовин, вилучених 14 березня 2026 року в межах кримінального провадження № 12026181060000059, цією постановою не вирішувати, оскільки зазначені предмети не вилучалися і не передавалися суду в межах провадження у цій справі про адміністративне правопорушення. Їх подальша доля підлягає вирішенню у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження — не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, встановленого статтею 307 КУпАП, має бути надісланий до Березнівського районного суду Рівненської області.

У разі несплати штрафу в установлений строк постанова відповідно до статті 308 КУпАП підлягає направленню для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу — 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, а також витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Березнівського

районного суду А.Ю. Собчук