Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №539/2705/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2705/26

Провадження № 2-а/539/35/2026

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2026 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Джадан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В позові вказано, що 30.05.2026 року інспектором УПП в Полтавській області відносно нього винесено постанову серії ЕНА№ 7282689, згідно якої 30.05.2026 року на а/д М03 розворот на с. Засулля Лубенського району він нібито порушив п. 9.8 ПДР України, а саме керування транспортним засобом поза межами населеного пункту без ввімкнених денних ходових вогнів або ближнього світла фар у період з 01 жовтня по 01 травня.

Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки факти викладені в ній не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами.

Зазначив, що твердження інспектора поліції про те, що на транспортному засобі, яким він керував під час руху не були ввімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар, повністю не відповідає дійсності.

30.05.2026 року під час руху автомобільною дорогою М-03 на автомобілі, яким він керував було ввімкнено ближнє світло фар, як того вимагають ПДР України. Проте, у вказаний проміжок часу був яскравий сонячний день, і транспортний засіб рухався в напрямку безпосередньо навпроти сліпучого сонячного світла (проти сонця). За таких погодних умов та специфіки природного освітлення, візуальне сприйняття світла фар з боку зовнішнього спостерігача або через оптику технічних засобів поліції могло бути суттєво ускладненим. Яскраве зустрічне сонце створювало сильні відблиски на кузові та оптичних елементах (фарах) автомобіля, що викликало у працівників поліції помилкове оптичне враження про нібито вимкнене світло.

Сама по собі постанова патрульної поліції не може бути беззаперечним доказом вини, якщо вона заперечується водієм і не підтверджена іншими об`єктивними даними (наприклад, чітким відеозаписом, де зафіксовано оптику авто під різними ракурсами, а не лише проти сонця). Візуальне спостереження інспектора в умовах сліпучого сонця є суб`єктивним і не може слугувати єдиною підставою для штрафу. Також, після того як він вказав патрульному на те, що денне світло/ближнє таки ввімкнено, патрульний вже не збирався виносити постанову, бо побачив, що дійсно денне світло ввімкнено, проте інший патрульний, старший віком, сказав щоб інший патрульний виніс постанову все рівно, і хай як схоче водій її оскаржує в суді.

Крім того, на його прохання написати на постанові зауваження патрульний відмовив, та не надав постанову.

Також, порушено його права в частині роз`яснення прав, у тому числі права на правову допомогу.

Позивач прохає суд постановити рішення, яким скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7282689 від 30.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі - закрити.

Від представника відповідача на адресу суду подано відзив згідно якого вбачається, що вони повністю заперечують проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. Вказав, що 30.05.2026 року о 10-33 год. на 207 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом CHEVROLET AVEO, номерний знак НОМЕР_1 , рухався без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту, чим порушив п. 9.8 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно п. 9.8 ПДР України на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Ввімкнення ближнього світла фар на транспортному засобі, який рухається у світлу пору доби, використовується для виділення його в потоці інших транспортних засобів, попередження про можливу небезпеку та інформує інших учасників дорожнього руху для завчасного сприйняття і вжиття додаткових заходів для безпеки. Відповідальність за дане порушення передбачена за ч. 2 ст. 122 КУпАП: «...Порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку..., - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.). Враховуючи всі вищевказані норми законодавства, інспектор притягнув порушника до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосував до порушника стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. На місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами згідно ст. 268 КУпАП. Позивач відповідно до ст.268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Жодних обмежень в користуванні правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у тому числі і правом на правову допомогу, під час розгляду справи не було. Зазначає, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник Савинська Н.Ю. не з`явились, Савинська Н.Ю. надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримує, просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений. Згідно наданого відзиву прохав розгляд справи проводити без його участі.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.05.2026 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Жуковим В.О. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7282689 від 30.05.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Постанова мотивована тим, що 30.05.2026 року о 10-33 год. на 207 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом CHEVROLET AVEO, номерний знак НОМЕР_1 , рухався без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту, чим порушив п. 9.8 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

П. 9.8 ПДР України встановлено, що на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, до відзиву на позов відповідачем додано диск згідно якого достеменно не вбачається, що позивач ОСОБА_1 30.05.2026 року о 10-33 год. на 207 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» керував автомобілем CHEVROLET AVEO д.н.з. НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом.

Вказані вище обставини та відсутність будь-яких доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях ОСОБА_1 порушення ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Жуковим В.О. вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7282689 від 30.05.2026 року слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 77, 243-246, 250, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7282689 від 30.05.2026 винесену поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Жуковим В.О. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом десяти днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.Д. Бєссонова