Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №377/636/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/636/26

Провадження №2/377/564/26

21 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина на період навчання,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина на період навчання. Посилаючись на статті 182, 198-200 СК України, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісяця на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період його навчання у Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка по 30 червня 2029 року включно, але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 знаходилась у шлюбі з 27 липня 2008 року, який за рішенням Славутицького міського суду Київської області від 25.06.2020 був розірваний. За час шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є відповідач. На підставі судового наказу Славутицького міського суду Київської області від 16 жовтня 2019 року (справа № 377/768/19) з відповідача на утримання сина ОСОБА_4 стягувалися аліменти у розмірі 1/4 частки його доходів щомісяця. З 30 травня 2026 року, після досягнення дитиною повноліття, стягнення аліментів припинилося. Син сторін ОСОБА_5 , третя особа у справі, з 1 вересня 2025 року вступив на навчання до вищого навчального закладу, в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги від батьків. Оскільки син на даний час ніде не працює і немає ніяких доходів, враховуючи денну форму його навчання, позивач змушена самостійно забезпечувати йому належне утримання. Такі обставини ставлять її з сином в досить скрутне матеріальне становище, тому за вирішенням даного питання вона знову змушена звернутися до суду. На даний час син навчається в Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченко за освітньо - професійною програмою «Фізичне виховання» на першому курсі денного відділення. Термін його навчання становить три роки десять місяців - з 01.09.2025 року по 30 червня 2029 року включно. Син навчається на безоплатній основі за державним замовленням і по січень 2026 року отримував стипендію у розмірі 1180 грн, а з другого семестру стипендії він не отримує. З об`єктивних причин син не має можливості працювати та самостійно забезпечувати собі належний рівень життя, тому і потребує допомоги від батьків на весь період його навчання. Зважаючи на суму витрат, які потрібні для того, щоб син зміг отримати повну вищу освіту, розвиток його здібностей у спорті, та її та відповідача матеріальне становище, позивач не має можливості одноосібно утримувати сина. Витрати на його проживання становлять від 10 000 до 17 000 гривень в місяць та складаються із: харчування (7000 грн), придбання одягу, взуття, засобів особистої гігієни, учбових матеріалів та канцелярських товарів (від 1200 до 7000 грн), оплата за Інтернет та мобільний зв`язок (425 грн), відвідування тренажерного залу ( 1000 грн), спортивне харчування та вітаміни не менше 2000 гривень. Витрати на придбання спеціального спортивного взуття за два місяці склали більше 17 000 грн. Позивачка на даний час працює у приватного підприємця продавцем, де отримує заробітну плату у розмірі від 15 000 до 20 000 грн, інших доходів не має. Відповідач є військовослужбовцем, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , тому має можливість і не заперечує сплачувати аліменти на утримання сина у тому ж розмірі -1/4 частини його доходів щомісячно, оскільки у відповідача не має інших дітей та непрацездатних осіб на утриманні. Тому відповідач має реальну можливість і зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина на весь період його навчання у вищому навчальному закладі у розмірі 1/4 частки його доходів щомісячно ( а.с. 1-4).

Ухвалою судді від 24 червня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 21 липня 2026 року (а.с. 38-39).

Учасники справи у призначене судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України .

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити ( а.с.58).

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він визнав позовні вимоги повністю, просив розглянути справу за його відсутності. ( а.с. 30).

Від третьої особи ОСОБА_3 будь-яких заяв і клопотань до суду не надходило.

Через неявку в призначене судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що Ведильцівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області, 26 червня 2008 року в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 05 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 26 червня 2008 року, батьком зазначено: ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_6 ( а.с.21).

27 липня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у Ведильцівській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області, про що в книзі реєстрації шлюбів 27 липня 2008 року зроблено відповідний актовий запис за № 02 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 27 липня 2008 року. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку- ОСОБА_7 , дружині – ОСОБА_7 (а.с.17).

Як вбачається з роздруківки з електронного сервісного порталу «Дія», шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано рішенням Славутицького міського суду Київської області від 25 червня 2020 року у справі № 377/320/26 ( а.с. 18-19)

Відповідно до витягу з реєстру Чернігівської міської територіальної громади №2026/008560406 від 26.05.2026 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 24).

Як вбачається з інформації Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 19.04.2002 по теперішній час ( а.с. 36).

Син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26 травня 2026 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 25).

На підставі судового наказу Славутицького міського суду Київської області від 16 жовтня 2019 року у справі № 377/768/19, провадження № 2-н/377/70/19, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувались аліменти у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника щомісяця до досягнення дитиною повноліття ( а.с. 20).

Відповідно до довідки № 163 від 18 травня 2026 року, виданої Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, ОСОБА_3 дійсно є студентом 1 курсу факультету фізичного виховання / денна форма навчання / за державним замовленням Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029, наказ № 243-ст 11.08.2025 ( а.с. 22).

З довідки про доходи №1003, виданої Чернігівським національним педагогічним університетом імені Т.Г. Шевченка, вбачається, що ОСОБА_3 дійсно навчається за денною формою (безкоштовне) навчання у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Ф-11, 1 курс. Отримував стипендію у січні 2026 року у сумі 1 180,00 грн. З лютого 2026 року стипендію не отримує ( а.с. 23).

У поданій до суду заяві від 20.07.2026 ОСОБА_1 зазначила, що з березня 2022 року вона офіційно не працевлаштована, працює неофіційно. Зі змісту позовної заяви вбачається, що її щомісячний дохід становить 15 000 – 20 000 грн. Зазначена інформація підтверджена відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальні відомості про застраховану особу ( Форма ОК-5) від 20.07.2026 ( а.с. 59-63).

Відповідач ОСОБА_2 в період з березня 2023 року має постійний дохід, який отримує від військової частини НОМЕР_1 , про що свідчить роздруківка інформації з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 ( а.с. 55-56).

За розрахунком витрат позивачки на утримання сина, за період його навчання березень – травень 2026 року, загальна сума її витрат становить 74 949,00 грн, що помісячно складає: за березень 2026 року – 29 425,00 грн, за квітень 2026 року – 24 774,00 грн, за травень 2026 року - 20 750,00 грн. Сума витрат на місяць складається з витрат на: відвідування тренажерного залу -1 000,грн, коштів на харчування – 7 000,00 грн, спортивні добавки (вітаміни) – 2 000,00 грн, поповнення рахунку – 425,00 грн, придбання одягу та спортивного взуття від 4 000 до 12 800 грн, засоби гігієни від 850 грн до 1 200 грн, кишенькові кошти 5000 грн ( а.с. 26-27).

Відповідач правом відзиву на позовну заяву не скористався. Подав до суду заяву про визнання позову ( а.с. 30).

29 травня 2026 року ОСОБА_3 , третя особа у справі, досяг повноліття. Оскільки він вступив на навчання до вищого навчального закладу, у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні позивачки, відповідач після досягнення сином повноліття припинив сплату аліментів та у добровільному порядку не надає допомоги на утримання сина в період його навчання, тому позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина на період навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

При вирішенні цього спору суд виходить із такого.

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність та безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У частині першій статі 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Тож стягнення з батьків аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі №756/9882/19 ( провадження № 61-2065св23).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття, навчається на факультеті фізичного виховання / денна форма навчання / за державним замовленням Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

ОСОБА_3 навчається за кошти державного бюджету та до січня 2026 року отримував стипендію, а з лютого 2026 року стипендію не отримує, тому потребує матеріальної допомоги обох батьків для забезпечення витрат на придбання предметів першої необхідності: одягу, харчування, предметів гігієни, заняття у спортивному залі та інших предметів та засобів, які йому необхідні для навчання.

Доказів того, що ОСОБА_3 працює та отримує інші доходи, окрім стипендії, матеріали справи не містять.

Із наданої позивачем роздруківки огляду лікарем – терапевтом КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що патології не виявлено, заключний діагноз: підтримання здоров`я / профілактика ( а.с. 65).

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, суд виходить із такого.

ОСОБА_2 , відповідач у справі, отримує дохід, який враховується для нарахування пенсії, зокрема за 2025 рік у розмірі 1 012 703,71 грн та за п`ять місяців 2026 року всього на загальну суму 228 744,73 грн, що підтверджено роздруківкою інформації Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 ( форма ОК-5) ( а.с. 55-56).

Доказів наявності у відповідача на утриманні інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина матеріали справи не містять.

Докази на підтвердження відомостей щодо стану здоров`я відповідача в матеріалах справи також відсутні.

Позивач ОСОБА_1 з березня 2023 року постійного доходу не має, так як офіційно не працює, що підтверджується роздруківкою інформації Пенсійного фонду України з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 ( а.с. 59-63).

Зі змісту поданої заяви від 20.07.2026 та позовної заяви вбачається, що позивачка працює неофіційно, доход її становить від 15 000 – 20000 грн щомісячно.

Суд не встановив обставин, які б перешкоджали відповідачу ОСОБА_2 у виконанні його обов`язків стосовно його повнолітнього сина ОСОБА_3 у зв`язку із продовженням ним навчання.

Зі змісту статті 199 СК України вбачається, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку сина, які продовжують навчання виникає за сукупності таких умов: повнолітні дочка, син продовжують навчання і зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Отже, враховуючи принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дітей, матеріальне становище платника аліментів, матеріальне становище стягувача аліментів, третьої особи, розмір необхідних витрат на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд доходить висновку, що третя особа у справі продовжує навчання у навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги, а відповідач за своїм матеріальним станом має можливість надавати таку матеріальну допомогу у заявленому позивачем розмірі, з яким відповідач погодився, оскільки визнав позов.

Підстав для неприйняття судом визнання позову відповідачем не встановлено.

Таким чином, суд вважає правильним задовольнити позов повністю та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період його навчання у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання - по 30 червня 2029 року включно, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Виходячи із змісту статті 201, частини першої статті 191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред`явлення позову, тобто з 01 червня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, який відповідач ОСОБА_2 визнав до початку розгляду справи по суті, то з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 50 відсотків, що становить 665 гривень 60 копійок, від сплати якого позивачка звільнена на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 206, 258- 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період його навчання у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, починаючи з 01 червня 2026 року і по 30 червня 2029 року включно, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 21 липня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич