Суд: Ржищівський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 19 липня 2026 р.
Справа: №374/194/26
Суддя: Юрченко С. О.
Головуючий суддя в суді І інстанції
Юрченко С.О.
Єдиний унікальний № 374/194/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:
головуючого - судді Юрченка С.О.,
за участі:
секретаря - Маламан Я.О.,
заявника - ОСОБА_1 (не з`явилась),
представника заінтересованої особи - (не з`явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2026 року до Ржищівського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із вказаною вище заявою.
Стислий виклад позиції заявника.
Заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 08.04.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із досягненням нею пенсійного віку та наявністю необхідного страхового стажу. За принципом екстериторіальності, рішенням заступника начальника відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 15.04.2026 № 104550010427 заявниці було відмовлено у призначенні пенсії. Відмова обґрунтована тим, що на час її звернення із зазначеною вище заявою у заявниці відсутній необхідний страховий стаж. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 33 роки. При цьому, страховий стаж заявниці, за попередніми підрахунками ПФУ, становить 29 років 6 місяців 3 дні. За поданими заявницею документами не зараховано періоди роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 25.09.1984, оскільки неможливо встановити факт належності цього документа їй, так як відомості про неї в трудовій книжці не збігаються з відомостями в паспорті, відсутні документи, які підтверджують зміну прізвища, а прізвище на титульній сторінці виправлено без належного обґрунтування запису нових даних з посиланням на відповідні документи (в сканкопії документа не прослідковується на підставі яких документів і з посиланням на номер і дату цих документів має місце виправлення прізвища).
З трудової книжки заявниці вбачається, що на першій сторінці записано два її прізвища: « ОСОБА_2 » - прізвище при народженні, та « ОСОБА_3 » - прізвище, набуте нею під час укладення шлюбу. При цьому, документи, які підтверджують зміну прізвища, заявниця долучала до пенсійної справи, а вчинення виправлення її прізвища на титульній сторінці без належного обґрунтування запису нових даних з посиланням на відповідні документи було здійснено посадовою особою роботодавця заявниці, відповідальною за ведення трудових книжок та правильність внесення до них відповідних записів. Також на першій сторінці трудової книжки заявниці, виключно по причині неуважності посадових осіб, які вносили записи до цього документа, міститься декілька виправлень дати народження заявниці. Всі ці помилки та виправлення в трудовій книжці, вчинені з порушенням вимог діловодства, зумовили необхідність звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту належності їй цього документа.
У заяві ОСОБА_1 просила встановити той факт, що трудова книжка НОМЕР_1 , що заповнена 25 вересня 1984 року та видана на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Заявниця у судове засідання не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи без її участі, вимоги заяви підтримувала та просила їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, як користувач "Електронного суду"(а.с. 27, 31, 32, 37), заперечень проти заявлених вимог не подавав.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ржищівським МВМ ГУ МВС України в Київській області 13.04.1998, прізвище, ім`я, по батькові, дата народження заявниці вказано - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Згідно рішення ГУ ПФУ в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії від 15.04.2026 № 104550010427, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 25.09.1984 року, оскільки неможливо встановити факт приналежності цього документу даній особі, так як відомості про особу в долученій трудовій книжці не збігаються з відомостями особи за паспортом, відсутні документи, які підтверджують зміну прізвища, а прізвище на титульній сторінці виправлено без належного обґрунтування запису нових даних з посиланням на відповідні документи (в сканкопії документа не прослідковується на підставі яких документів і з посиланням на номер і дату цих документів має місце виправлення прізвища) (а.с.11).
Згідно зі свідоцтвом про народження (а.с.12) ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 . Після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінила дівоче прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 (а.с. 13).
Згідно із свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 розірвали шлюб 21.12.2005. Прізвище дружини після розірвання шлюбу - ОСОБА_3 (а.с.14).
Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 07.01.2025. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 (а.с.15).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 16).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 17). Норми права, застосовані судом.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Зі змісту ст. 315 ЦПК України вбачається, що судом розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 6 ст. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.
Як роз`яснено в листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
У вказаному листі Верховного Суду України також зазначено, що заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа може подавати особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй.
Оцінка суду аргументів заявника, доказів.
Судом встановлено, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявниці ОСОБА_1 має юридичне значення для останньої та породжує юридичні наслідки, так як встановлення вказаного факту в судовому порядку надає їй право оформити передбачене законом державне пенсійне забезпечення.
Аналізуючи подані у справі і досліджені в судовому засіданні докази, а також, те, що у вказаному правовстановлюючому документі - трудовій книжці, допущено помилки в записах прізвища та дати народження заявниці, які не може бути усунуто іншим шляхом та перешкоджає заявниці в реалізації її права на оформлення пенсійного забезпечення, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 81-84, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 316, 319, 353, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Вимоги заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) трудової книжки НОМЕР_1 , що заповнена 25 вересня 1984 року та видана на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Юрченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua