Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №372/3552/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3552/26

Провадження 2-о-97/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, про визнання факту родинних відносин, заінтересована особа – Військова частина НОМЕР_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У червня 2026 року заявниця звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її рідним сином. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що необхідність встановлення відповідного юридичного факту зумовлена тим, що початку січня 2026 року її син ОСОБА_3 буїв мобілізований до Збройних сил України під прізвищем ОСОБА_4 згідно паспорта. Згідно сповіщення № 642 від 30.03.2026 року № 1/3/4218 ІНФОРМАЦІЯ_3 її син, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_1 , зник безвісти 26.03.2026 року близько 13.40 хв. виконуючи бойове завдання. В подальшому, нею через ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_2 направлена заява стосовно грошового забезпечений включаючи додаткову винагороду, а також виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 . Згідно отриманої відповіді військової частин НОМЕР_2 через ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено, про наступне: що у наданих нею документа: прізвище зниклого безвісти « ОСОБА_4 », про те її прізвище « ОСОБА_5 ». Таким чином, у зв`язку із відмінністю прізвищ зниклого безвісти сина, військовослужбовця, ОСОБА_6 встановити ступінь спорідненості та призначити виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця не є можливим. У зв`язку з цим встановлення юридичного факту є необхідним для реалізації прав заявниці.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 11.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами окремого провадження.

Заявниця подала заяву про розгляду справи без її участі, вимоги заяви підтримала, просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань чи заперечень суду не подав, повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно свідоцтва про смерть помер під прізвищем ОСОБА_8 .

Під час спільного проживання у них народилось двоє дітей, дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей.

На початку січня 2026 року син заявниці ОСОБА_3 був мобілізований до Збройних сил України під прізвищем ОСОБА_4 згідно паспорта.

Проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , брав безпосередню участі, в районах антитерористичної операції в період їх проведення та у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв`язку з збройною агресією російської федерації Донецькій і Луганській областях проти України: у період з 24.03.2026 року по 26.03.2026 року.

Згідно сповіщення № 642 від 30.03.2026 року № 1/3/4218 ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_1 , зник безвісти 26.03.2026 року близько 13.40 хв. виконуючи бойове завдання в районі н.п. Цвіткове, Пологівського району, Запорізької області під час стрілецького бою у складі ШГр «Горох».

У подальшому, заявницею через ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_2 направлена заява стосовно грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду, а також виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 .

Згідно отриманої відповіді військової частин НОМЕР_2 через ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про наступне: що у наданих документах прізвище зниклого безвісти « ОСОБА_4 », про те прізвище заявниці « ОСОБА_5 ». Таким чином, у зв`язку із відмінністю прізвищ зниклого безвісти сина заявниці, військовослужбовця ОСОБА_6 встановити ступінь спорідненості та призначити їй виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця не є можливим.

Для вирішення даного питання рекомендовано звернутися до суду із заявою про визнання факту родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 є її сином.

Таким чином, існують розбіжності у прізвищах заявниці та сина.

Отже, за аналізом отриманих даних можна зробити висновок, що відмінність у прізвищах заявниці та її сина виникла у результаті помилки перекладу з російської на українську мови.

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , де дата його народження – ІНФОРМАЦІЯ_7 та місце народження – село Корогод Чорнобильского району Київської області повністю співпадають із датою народження та місцем народження у його паспорті. Ця ж дата народження та місце зазначено й у військовому квитку ОСОБА_2 . По-батькові сина заявниці утворюється від імені її чоловіка ОСОБА_10 , статус якого підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу заявниці із ОСОБА_11 в 1998 році. Додатково в свідоцтві про народження дочки заявниці її прізвище зазначено « ОСОБА_12 », а батьками ті ж самі « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_7 », як і у брата.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - це кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.

Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Звернення заявниці з цією заявою для встановлення того факту, що вона є матір`ю померлого ОСОБА_2 є належною формою судового захисту.

Враховуючи викладене вище, доводи поданої суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Розбіжності в документах унеможливлюють скористатися правом на оформлення виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, тому звернення заявника до суду є правомірним. Вирішити питання іншим чином, окрім судового, порядку не можливо.

Враховуючи викладене вище, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, що передбачено ч.1 ст. 89 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 79, 80, 89, 263, 265, 294, 315 - 319 ЦПК України, ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідним сином ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька