Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №370/1348/26 — Макарівський районний суд Київської області

"21" липня 2026 р. Справа № 370/1348/26

Провадження № 3/370/413/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 рік с-ще Макарів

Суддя Макарівського районного суду Київської області Бізяєва Н.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Макарівського районного суду Київської області з Відділення поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 та ст. 185 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 970496, 23 квітня 2026 року близько 23 години 50 хвилин в с. Макарів по вул. Заводська, біля будинку № 31, гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виражалась нецензурною лайкою в бік гр. ОСОБА_2 , чим порушувала громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 970497, 23 квітня 2026 року близько 23 години 50 хвилин в с. Макарів по вул. Заводська, біля будинку № 31, гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на неодноразову вимогу працівників поліції припинити правопорушення не реагувала, при цьому в грубій та нецензурній формі виражалась в бік працівників поліції, шарпала за формений одяг, поводила себе зухвалу та нахабно, грукала кулаком по службовому авто, тим самим чинила злісну непокору законній вимозі співробітників поліції, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.

Постановою суду від 04 травня 2026 року вказані адміністративні матеріали на підставі вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП були об`єднані в одне провадження з присвоєнням справі єдиного унікального номера № 370/1348/26.

У процесі розгляду справи, 22 травня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, у якій вона також заперечувала проти обставин протоколу. Додатково просила витребувати відео з бодікамер для дослідження судом та долучення до справи.

На відповідний запит суду, 22 червня 2026 року з ВП № 3 Бучанського РУП надійшла відповідь, до якої було додано та направлено 4 (чотири) диски з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

20 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, і останній було надано можливість у повному обсязі реалізувати свої процесуальні права та ознайомитися з усіма наявними доказами та відеоматеріалами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала частково, а саме визнала що вона дійсно 23.04.2026 року перебувала в алкогольному стані, виражалась нецензурною лайкою та порушувала громадській спокій. Щодо інкримінованого правопорушення у відповідності ст. 185 КУпАП, як злісна непокора – вину не визнала, посилаючись, що саме поліцейські її провокували на такі дії.

ОСОБА_2 підтвердила свої свідчення надані при складанні протоколу.

Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст. 185 КУпАП, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст. 185 КУпАП, при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, а саме:

-Протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 970496 та серії ВАД № 970497 від 23.04.2026 року, складені уповноваженою посадовою особою відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП. У протоколах чітко й детально відображено час, місце, спосіб та обставини вчинення правопорушень, а також зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від підписання документів та отримання їх копій, що засвідчено підписом інспектора.

-рапортом сержанта поліції СРПП ВП № 3 Бучанського РУП Миколюка А.В. від 24.04.2026 року, поданим на ім`я начальника відділення поліції. Рапорт послідовно та детально відтворює хронологію подій з моменту отримання виклику на лінію «102» о 22:59 год та приїзду поліцейського патруля на місце події. Документ містить детальний опис агресивної та зухвалої поведінки гр. ОСОБА_1 , яка перебувала в стані очевидного алкогольного сп`яніння, категорично відмовлялася виконувати законні вимоги працівників поліції, здійснювала фізичний вплив (шарпала за формений одяг) та наносила удари кулаком по службовому автомобілю, чим безпосередньо вчинила злісну непокору правоохоронцям та порушила громадський порядок.

- письмовими поясненнями заявника ОСОБА_2 від 23.04.2026 року, відповідно яких остання зазначила факт тривалого порушення спокійного життя мешканців будинку з боку ОСОБА_1 , яка гучно слухала музику в нічний час, не реагувала на зауваження, перебувала у стані сп`яніння, висловлювала словесні погрози та нецензурну лайку в бік сусідів.

- відеозаписами події від 23.04.2026 року, які містяться на 4 (чотирьох) компакт-дисках, що надійшли з ВП № 3 Бучанського РУП та були зафіксовані на нагрудні реєстратори (бодікамери) поліцейських №№ 855300, 854706. Суд, безпосередньо дослідивши та переглянувши вказані відеозаписи у судовому засіданні, встановив, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу оформлення матеріалів ст. 173 КУпАП, будучи у стані алкогольного сп`яніння, вживає нецензурну лайку, підходить упритул до працівників поліції, порушуючи безпечну дистанцію, шарпає їх за елементи форми та здійснює механічні удари по кузову поліцейського авто, тобто поводиться зухвало та агресивно спочатку по відношенню до поліцейських, потім до інших осіб. На неодноразові вимоги поліцейських припинити протиправну поведінку ОСОБА_1 не реагує, продовжуючи її.

Таким чином, оцінюючи вищеперераховані докази кожен окремо з точки зору їх належності та допустимості, а також у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до беззаперечного висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний повністю доведений склад адміністративних правопорушень.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у суспільно небезпечних діях, які посягають на громадський порядок, спокій громадян та встановлені в суспільстві правила поведінки.

Склад правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, характеризується злісною непокорою, тобто умисною відмовою правопорушника припинити протиправні дії на вимогу уповноваженої особи.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань зобов`язана виявляти, запобігати та припиняти адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма громадянами, а їх невиконання тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Крім того, стаття 19 Конституції України визначає обов`язок кожного неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягаючи на права і свободи інших людей.

Згідно статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно статті 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Жодних переконливих доказів, які б спростовували вищевказані обставини або свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу вказаних правопорушень, суду надано не було, а її заперечення суд розцінює виключно як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинені протиправні дії.

При накладенні адміністративного стягнення суд, відповідно до вимог статті 33 КУпАП, враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі статтею 34 КУпАП, судом не встановлено, оскільки особа у судовому засіданні вину визнала частково, у вчиненому не розкаялась та намагалася уникнути відповідальності шляхом подання безпідставних заперечень.

Обставиною, що обтяжує відповідальність згідно зі статтею 35 КУпАП, суд визнає вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, що визнається ОСОБА_1 та підтверджується відеозаписами з нагрудних реєстраторів поліцейських.

Суд зазначає, що злісна непокора законним вимогам працівників поліції (ст. 185 КУпАП) є правопорушенням, що зазіхає на встановлений порядок управління та авторитет державної влади. Враховуючи зухвалий характер дій правопорушниці, яка поєднувала непокору правоохоронцям із грубим порушенням громадського порядку та спокою громадян (ст. 173 КУпАП), суд приходить до висновку, що застосування мінімальних заходів впливу буде недостатнім.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне і достатнє накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті 185 КУпАП у вигляді штрафу, наближеного до максимального межі санкції цієї статті. Таке стягнення повністю відповідатиме меті адміністративного покарання та забезпечить належний превентивний ефект.

Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено це стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 35, ч. 2 ст. 36, ст. 38, 40-1, 173, 185, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 185 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.У разі несплати штрафу у вказаний строк, відповідно до статті 308 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про накладення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у цій постанові, що становитиме 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області.

Суддя: Н.О. Бізяєва