Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №369/5141/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5141/26

Провадження № 2/369/10756/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Хацько Н.О., при секретарі – Погребної З.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах якого діє адвокат Петрова Олена Олександрівна, на підставі ордеру АІ №1946503 від 17.03.2026р. звернулись до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому вказала, що позивач з 14.08.2025 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначили, що спільне життя не склалось, відсутнє взаєморозуміння, тому просить суд розірвати шлюб між ними. Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331,20 коп. та витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 9 000,00 грн. Спору щодо місця проживання дитини, майнового спору та спору про аліменти між подружжям на момент подання позовної заяви немає. Вказує, що розрахунок судових витрат, понесених Позивачем на момент подання позову складає: 1) 1331 (тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. – сума сплаченого судового збору. (При розрахунку судового збору враховано положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно якого при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) 2) Витрати на правничу допомогу за підготовку та подання до суду позовної заяви в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного провадження.

В судове засідання позивач та його представник, не з`явились про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Також було надано заява про розподіл судових витрат у виді правової допомоги

Відповідач надав суду відзив, в якому зазначив що позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнає у повному обсязі. Відповідач не заперечує щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Щодо заявленого Позивачем розміру судових витрат повідомив таке, що заперечує проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу, Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу стягуються у випадку їх фактичного понесення та обґрунтованості, заявлена сума витрат не відповідає складності справи та підлягає відмові або зменшенню.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази та законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року зі змінами та доповненнями (далі -СК України) «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається…».

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.».

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.08.2015 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 14.08.2015 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1279.

Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження виданого НОМЕР_2 від 25.10.2013 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.

Згідно ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння. Родина фактично розпалася і її відновлення неможливо при обставинах зазначених позивачем, їх шлюбний союз розпався, жодних клопотань щодо примирення сторони не заявляли.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Відповідно до статей 110, 112 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Приймаючи до уваги, що позивач та відповідач надали заяви, в яких наполягають на розірванні шлюбу і відсутні клопотання сторін про примирення, суд вважає причини, що спонукають позивача на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Спір про поділ майна та встановлення місця проживання дитини - відсутній.

Щодо судових витрат суд вказує таке.

Судові витрати відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства України та ту обставину, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665грн. 60 коп.

Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суд звертає увагу на те, що у відзиві , суд приходить до наступного.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Суд звертає увагу на те, що дана справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження.

З метою надання правничої допомоги 14.03.2026 року Адвокатське об`єднання «КЕПІТАЛС» в особі директора Петрової Олени Олександрівни (надалі - Адвокатське об`єднання), з однієї сторони та ОСОБА_1 (надалі - Клієнт), з іншої сторони, уклали Договір.

Згідно вказаного договору Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню винагороду в порядку та строки, обумовлені Сторонами. Правнича допомога надається у зв`язку зі зверненням Клієнта до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зокрема: надає Клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту та представництва інтересів в суді. Безпосереднє представництво інтересів позивача від імені Адвокатського об`єднання здійснює адвокат Петрова О.О. Розмір винагороди, умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до договору.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової №28 від 14.03.2026 гонорар Адвокатського об`єднання у розмірі 18000 грн., який складається з наступного: подання позову про розлучення та адвокатський супровід справи складає 9000 грн. та позов про стягнення аліментів 9000 грн. Вказана сума сплачується частинами 6000 грн. під час підписання; 6000 грн. протягом 3 днів з дати винесення ухвали про відкриття провадження та 6000 грн. протягом 3 днів з дня отримання рішення суду.

Згідно наданого прибуткового касового ордеру №281 від 14.03.2026 року позивач перерахувала Адвокатському об`єднанню 6 000 гр.

Також представником позивача до суду надано заяву про розподіл витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи щодо правової допомоги від 21.05.2026 року, та додатками до неї, а саме акт прийняття –передачі виконаних робіт від 21.05.2026 року, відповідно до якого встановлено, детальний опис наданих правничих послуг, на підставі договору №28 від 14.03.2026 у межах даної справи №369/5141/26, де зазначено такі послуги: усна консультація та аналіз документів клієнта (20 хв) 1200 грн., формування правничої допомоги у справі (20 хв.) 1200 грн., підготовка та подача позову, завірення копій документів (90хв.) 3500 грн..; поштова відправка документів (30 хв.) 250 грн.; подання заперечення та копія документів 90 хв. 2600 грн.; отримання рішення суду 250 грн. Згідно наданого прибуткового касового ордеру №28/1 від 21.05.2026 року позивач перерахувала Адвокатському об`єднанню 3 000 гр.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Критерії реальності та розумності розміру адвокатських витрат застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Предмет спору в даній справі не є складним, містить одну позовну вимогу про розірвання шлюбу, та відповідь на відзив, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним, дана справа є малозначною.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг а також вчинення інших дій пов`язаних із спроводом даної справи та витрачений на них час, суд приходить до висновку про необхідність зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме на усну консультація та аналіз документів клієнта (20 хв) до 500 грн., формування правничої допомоги у справі (20 хв.) до 500 грн., підготовка та подача позову, завірення копій документів (90хв.) до 2000 грн..; поштова відправка документів (30 хв.) до 200 грн.; подання заперечення та копія документів (90 хв.) 1100 грн.; отримання рішення суду до 200 грн., що в загальному розмірі витрати на правову допомогу складають 4500 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг та супроводу справи, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та витраченим часом.

Таким чином з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 4 500 грн.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст. 21, 24, 55, 56, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14.08.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1279 свідоцтво НОМЕР_1 від 14.08.2015р.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді половини сплаченого судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 гр.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 665 грн. 60 коп., сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції № 2.576413761.1 від 16.03.2026 року.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення складено 16.07.2026 року.

Суддя Наталя Хацько