Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №161/11405/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11405/26

Провадження № 3/161/3010/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 122-4, 124, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИЛА:

18.05.2025 року о 00:16 у місті Луцьк, вулиця Сагайдачного, будинок 20, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху при виявлення перешкоди, не вжив заходів для повної зупинки, внаслідок чого здійснив наїзд на металевий стовпчик для обмеження руху. Внаслідок ДТП металевий стовпчик отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 18.05.2025 року о 00:16 у місті Луцьк, вулиця Сагайдачного, будинок 20, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1 , та будучи причетним до ДТП, місце якої залишив, не повідомивши працівників поліції, чим порушив п. 2.10 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.10а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

Крім того, 18.05.2025 року о 00:16 у місті Луцьк, вулиця Сагайдачного, будинок 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Corsa», д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року будучи позбавленим права керування.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд, вимог КУпАП щодо строків розгляду справ про адміністративне правопорушення, розгляд справи проводиться у відсутності правопорушника, так як судом вжито всіх належних заходів для його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи щодо нього, суд доходить висновку про можливість розгляду справи по суті у відсутність правопорушника.

Перевіривши матеріали справи, та надавши оцінку доказам, наявним в ній, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч.5 ст.126 КУпАП, повністю підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 674913 та серії ЕПР1 № 674898, серії ЕПР1 № 674899 від 25.05.2026 року (а.с. 1-3); довідкою УПП у Волинській області ДПП від 25.05.2026 року (а.с.4); схемою місця ДТП (а.с. 5); письмовими поясненнями особи, що притягується до відповідальності від 25.05.2026 року (а.с.6);письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18.085.2026 (а.с.7); рапортом поліцейського (а.с.8); копією постанови серії ЕНА №7253711 від 25.05.2026 року (а.с.9); копією постанови від 04.04.2026 серії ЕНА №6965313 (а.с.10); відеозаписом з місця події. (а.с. 11).

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно з п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р., у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно із статтею 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до статті 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ч. 2 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 статті 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вказана санкція у частині накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом є безальтернативною.

У законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде про право керування транспортним засобом.

Пунктом 2.1 а) Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п.20).

Виходячи із системного аналізу зазначених норм, слідує, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини ст.126 КпАП України, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, а саме запобігання вчиненню нових правопорушень особами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в постанові від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20.

Згідно з ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, що повністю відповідає ст. 36 КУпАП, а саме адміністративного стягнення, в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 40 800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років.

Оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дані адміністративні правопорушення, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 122-4, 124, 126, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч.5 ст.126 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч.5 ст.126 у вигляді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова