Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 16 липня 2026 р.
Справа: №161/4906/26
Суддя: Присяжнюк Л. М.
Справа № 161/4906/26
Провадження № 3/161/1638/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 17 липня 2026 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 173 -2 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
04 березня 2026 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173 -2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №662346 від 28.02.2026 вбачається, 28.02.2026 о 13:00 год. за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері, ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала, принижувала та погрожувала внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Правопорушення вчинено повторно протягом року, такі дії ОСОБА_1 у даному випадку працівниками поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час, місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – Клубук О.П. (в режимі відеоконференції) просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 , оскільки згідно з висновком експерта за результатами судово-психіатричної експертизи, вчинила правопорушення перебуваючи в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Суд, заслухавши захисника, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; рапортом; заявою потерпілої; терміновим заборонним приписом серії ЕТ №104651 від 28.02.2026; витягом з єдиного обліку, витягом з ІПНП.
Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені в ході розгляду справи докази у суду немає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно вимог ст. 20 КУпАП, не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності, була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
З метою об`єктивного встановлення відомостей щодо перебування ОСОБА_1 у стані осудності чи неосудності саме на момент вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, судом було призначено судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до висновку судового-психіатричного експерта №224 від 30.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , безпосередньо після вчинення інкримінованого правопорушення була госпіталізована до психіатричного стаціонару в стані повторного протягом життя гострого психозу. На час вчинення інкримінованих їй протиправних дій ОСОБА_1 страждала на тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності у формі гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії. Внаслідок цього на час вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 не могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Таким чином, ОСОБА_1 на момент вчинення даного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, фактично знаходилась у неосудному стані.
Відповідно до п. 3 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адмвіністративне правоопрушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.
За таких обставин суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з його неосудністю.
Керуючись ст.ст. 17, 20, п. 3 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з неосудністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua