Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №154/3155/25 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3155/25

2/154/145/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лутая А.М.

за участю: секретаря судового засідання — Бойко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ

05 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що він та відповідачка ОСОБА_2 21.02.2015 зареєстрували шлюб, який рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18.12.2024 було розірвано.

Вказує, що за період шлюбу із ОСОБА_2 , за спільні кошти було придбано транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen Passat», VIN – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску, який станом на 01.08.2025 перебуває у власності відповідачки. Дане майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки спільне володіння і користування вказаним автомобілем є неможливим та не відповідає інтересам як позвача так і відповідачки, між сторонами не досягнуто добровільної згоди щодо поділу вищевказаного майна, позивач просив суд:

- визнати спільним сумісним майном подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки «Volkswagen Passat», 2012 р.в., VIN – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

- в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя - автомобіля марки «Volkswagen Passat», 2012 р.в., VIN – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини його вартості в сумі 220 943,73 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2025 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження.

12.11.2025 від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнути з неї на користь позивача грошову компенсацію за належну йому частку у спільному майні подружжя в сумі 126 549,40 грн.

Ухвалою суду від 08.12.2025, за клопотанням представника позивача, у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, у зв`язку з чим провадження зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 08.06.2026 провадження у справі поновлено після надходження до суду висновку судової автотоварознавчої експертизи від 26.05.2026 №5997-Е.

08.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідачки на користь позивача грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля в розмірі 191 880,00 грн. Інші позовні вимоги, заявлені у первісні позовній заяві, залишив без змін.

Ухвалою суду від 09.072026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, проте представник позивача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, зменшені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачка та її представник у судове засідання також не з`явилися, однак відповідачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вона не заперечив проти задоволення позовних вимог у зменшеному розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи те, що учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що сторони з 21.02.2015 по 18.01.2025 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18.12.2024.

За період шлюбу сторони придбали автомобіль марки «Volkswagen Passat», 2012 р.в., VIN – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований на відповідачку ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою територіального сервісного центру МВС №0744 від 01.08.2025 року №31/35-0744-202.

Відповідачкою не заперечувалися ті обставини, що спірний автомобіль був придбаний за час подружнього життя з позивачем, та що транспортний засіб в даний час перебуває у її користуванні для забезпечення потреб, пов`язаних з її роботою та для забезпечення потреб спільної неповнолітньої дитини, яка проживає разом з нею й перебуває на її утриманні.

Ринкова вартість автомобіля Volkswagen Passat», 2012 р.в., VIN – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №5997-Е від 26.05.2026 становить 383 760,00 грн.

Застосовуючи норми матеріального права суд виходить з такого.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч.1 ст.61 СК України).

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Під час розгляду даної справи сторонами не було надано доказів того, що між ними існують будь-які домовленості щодо порядку володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

За таких обставин справи суд вважає, що придбане сторонами в зареєстрованому шлюбі вказане майно є їх спільним майном подружжя та підлягає поділу між ними з урахуванням інтересів обох з подружжя.

Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч. 2 ст. 372 ЦК України).

Отже, суд вважає доведеним, що на вказаний автомобіль «Volkswagen Passat» 2012 р.в., VIN – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , поширюється режим права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , частки яких є рівними.

Таким чином, вищевказане майно підлягає поділу між сторонами. Сторони дійшли згоди та визначили, що автомобіль «Volkswagen Passat» 2012 р.в., VIN – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , залишається за відповідачкою, з якої на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація 1/2 частки вартості автомобіля у розмірі 191 880,00 гривень.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, оскільки відповідачка визнала позов, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову. Інша частина витрат позивача підлягає стягненню з відповідачки.

Крім того, відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» суд вважає необхідним повернути позивачу зайво сплачений ним судовий збір у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 7328,50 гривень

Керуючись ст.ст. 4,5,12,13,76,81,89,141,246,263-265,352,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації – задовольнити.

Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки «Volkswagen Passat», 2012 р.в., VIN – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя - автомобіля марки «Volkswagen Passat», 2012 р.в., VIN – НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини його вартості в сумі 191 880,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору 959,40 грн.

Повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір у розмірі 290,63 грн згідно квитанції №21 від 05.08.2025 у АТ «Ощадбанк».

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 959,40 судового збору, сплаченого ним при подачі позову згідно квитанції №21 від 05.08.2025 у АТ «Ощадбанк».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 7328,50 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 21.07.2026.

Інформація про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий А.М.Лутай