Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №320/29438/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року

м. Київ

справа № 320/29438/25

адміністративне провадження № К/990/16743/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника позивача Єфимченко І.В.,

представника відповідача Щегель Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року (головуючий суддя Шевченко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року (головуючий суддя Бужак Н.П., судді Кобаль М.І., Файдюк В.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» (далі - ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ») звернулося до суду з позовом до Київської митниці, в якому просило визнати протиправними на скасувати податкові повідомлення-рішення від 3 червня 2025 року №UA1000002025157, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на 2130982,13 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 1971398,48 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 142583,65 грн); №UA1000002025158, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на 433707,67 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 394279,70 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 39427,97 грн).

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача, є протиправними та необґрунтованими. Зокрема, позивач зазначав про безпідставність донарахування антидемпінгового мита, оскільки країна походження товару Малайзія була підтверджена належним чином, у тому числі шляхом надання ретроспективних сертифікатів походження після виявлення недоліків у первинно поданих документах.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року. Витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу.

Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Зокрема ТОВ "ВКП АРСЕНАЛ" зазначає, що касаційну скаргу подано на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: положення частин першої, п`ятої статті 10, пункту 4 частини першої статті 92 Конституції України, статті 33 Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "походження товарів" до Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі (Угоди про асоціацію з ЄС), частин першої, восьмої, дев`ятої статті 41, пункту 4 частини другої статті 271, частини четвертої статті 275, частини 9 статті 280 Митного кодексу України (далі - МК України) від 13 березня 2012 року №4495-VI, пункту 2 частини першої статті 1, частини п`ятої статті 5, частини першої статті 28 Закону України від 22 грудня 1998 року №330-XIV "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", частини першої статті 1, частини шостої статті 13 Закону України від 25 квітня 2019 року №2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної", частини першої статті 13 Закону України від 23 червня 2005 року №2709-IV "Про міжнародне приватне право", частини першої статті 72, частини першої статті 73, частини шостої статті 78 КАС України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 1 березня 2021 у справі №240/7093/19, від 19 червня 2024 року у справі №805/4584/18-а, від 4 жовтня 2023 року у справі №380/2869/22, від 2 липня 2019 року у справі №821/2067/17, від 30 червня 2025 року у справі №804/2029/17, від 14 вересня 2022 року у справі №380/1862/20, від 2 жовтня 2018 року у справі №804/2304/18.

Крім того, скаржник вказує, що у відповідності до положень частин першої, восьмої, дев`ятої статті 41 МК України, окрім сертифікатів походження № MCCM H 22998 від 26 серпня 2022 року, № МССМ М095038 2023 від 24 листопада 2023 року, країна походження ввезених на митну територію України товарів - Малайзія, підтверджувалася іншими документами, переліченими у частинах першій, дев`ятій статті 41 МК України, які були надані декларантом до митних органів разом з митними деклараціями та під час проведення перевірки.

Також позивач зазначає, що Верховний Суд у постанові від 4 жовтня 2023 року у справі №380/2869/22, застосовуючи положення частин першої, п`ятої статті 10, пункту 4 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої статті 1, частини шостої статті 13 Закону України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної", частини першої статті 13 Закону України від 23 червня 2005 року №2709-IV "Про міжнародне приватне право", частини першої статті 72, частини першої статті 73 КАС України зауважив, що: "підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань, під час ввезення товарів на митну територію України, може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, походження ввезених товарів…. Таким чином, колегія суддів вважає, що копії документів, отримані від митних органів Республіки Польща, на підставі яких відповідач зробив висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість, ввізного мита із ввезених на митну територію України товарів є неналежними доказами у даній адміністративній справі, оскільки не перекладені на державну мову, а тому вказане не дає можливості зробити обґрунтовані висновки щодо їх змісту" (пункти 87, 90 постанови).

У постанові від 30 червня 2025 року у справі №804/2029/17, застосовуючи положення частини першої статті 13 Закону України від 23 червня 2005 року №2709-IV "Про міжнародне приватне право", частини першої статті 72, частини першої статті 73 КАС України, Верховний Суд погодився з висновком судів попередній інстанцій про те, що: "відповідачем під час перевірки було використано інформацію, яка не може бути належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог митного законодавства, у зв`язку з чим контролюючий орган при проведенні перевірки та при прийнятті оскаржуваних рішень діяв з порушенням чинних норм законодавства України."

У матеріалах справи, що розглядається відсутній переклад на українську мову листа Малайської Торгової Палати Малайзії (МССМ) від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024.

У матеріалах справи наявний неофіційний переклад на українську мову листа Королівського Митного Департаменту Малайзії (RMCD) № КЕ. НІ (128) 515/14-46 (34) від 4 січня 2024 року, який здійснила ОСОБА_1., при цьому матеріали справи не міститься відомостей на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на переклад тексту іноземної мови.

Також лист Королівського Митного Департаменту Малайзії (RMCD) № КЕ. НІ (128) 515/14-46 (34) від 04.01.2024 та лист Малайської Торгової Палати Малайзії (МССМ) від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, які були підставою для висновку Київської митниці про збільшення суми грошового зобов`язання ТОВ "ВКП АРСЕНАЛ" з антидемпінгового мита на суму 2113982,13 грн, з податку на додану вартість на суму 433707,67 грн, не легалізовані у встановлений законом спосіб.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» за митною декларацією від 13 лютого 2024 року №UA204150/2024/000739 оформлено товар №1: Задекларований за кодом товару 7318 15 82 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відправник товарів - WINBEST INDUSTRIES SDN BHD (68-1, LORONG BATU NILAM 4BBUKIT TINGGI, 41200 KLANG, SELANGOR, MALAYSIACOMPANY REGISTER NUMBER: 1380272-P).

Виробник - WINBEST INDUSTRIES SDN BHD.

Торговельна марка - AKSOR.

Країна відправлення - Малайзія. Торговельна країна - MY Малайзія.

Країна походження - MY.

Умови поставки - FOB MY Klang.

ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» за митною декларацією від 13 лютого 2024 року №UA204150/2024/000740 оформлено товар №l: Задекларований за кодом товару 7318 15 82 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відправник товарів - WINBEST INDUSTRIES SDN BHD (68-1, LORONG BATU NILAM 4BBUKIT TINGGI, 41200 KLANG, SELANGOR, MALAYSIACOMPANY REGISTER NUMBER : 1380272-P).

Виробник - WINBEST INDUSTRIES SDN BHD.

Торговельна марка - AKSOR.

Країна відправлення - Малайзія.

Торговельна країна - МУ Малайзія. Країна походження - MY.

Умови поставки - FOB MY Klang.

ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» за митною декларацією від 3 жовтня 2022 року №UA403040/2022/003365 оформлено товар №1, 2: Товар №1 Задекларований за код товару 7318 15 88 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відправник товарів - XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD 50-02-01, LORONG BATU NILAM 4A BUKIT TINGGI, 41200 KLANG, SELANGOR, MALAYSIA.

Виробник - XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD.

Торговельна марка - AKSOR.

Країна відправлення - Малайзія. Торговельна країна - MY Малайзія.

Країна походження - MY.

Умови поставки - FOB MY Klang.

Товар №2 Задекларований за код товару 7318 15 82 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відправник товарів - XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD 50-02-01, LORONG BATU NILAM 4A BUKIT TINGGI, 41200 KLANG, SELANGOR, MALAYSIA.

Виробник - XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD.

Торговельна марка - AKSOR.

Країна відправлення - Малайзія. Торговельна країна - MY Малайзія. Країна походження - МУ. Умови поставки - FOB MY Klang.

ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» здійснено митне оформлення сталевих кріплень за кодами 7318158290, 7318158890 згідно УКТ ЗЕД за митними деклараціями від 13 лютого 2024 року №UA204150/2024/000739, від 13 лютого 2024 року №UA204150/2024/000740, від 3 жовтня 2022 року №UA403040/2022/003365 (товар 1, товар 2 позиція 1, 2, 3, 4, 5, 6 в електронному інвойсі), країна походження Малайзія (MY), без сплати антидемпінгового мита.

Зазначений товар за описом та кодом відповідав товару, що був об`єктом розслідування Комісією відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 вересня 2020 року №АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки».

На підставі пункту 7 частини першої статті 336, пункту 1 частини третьої статті 345, пункту 2 частини другої статті 351 МК України від 13 березня 2012 року №4495-VI, зі змінами та доповненнями та Наказу Київської митниці від 26 березня 2025 року №94 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» (ЄДРПОУ 31662445) вимог законодавства України з питань митної справи у частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями від 13 лютого 2024 року №UA204150/2024/000739, від 13 лютого 2024 року №UA204150/2024/000740, від 3 жовтня 2022 року №UA403040/2022/003365 (товар 1, товар 2 позиція 1, 2, 3, 4, 5, 6 в електронному інвойсі).

За результатами перевірки митним органом 1 травня 2025 року складено Акт №50/25/19-01/31662445 (далі - Акт перевірки), який отриманий ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» 7 травня 2025 року.

Згідно висновків Акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог:

частини першої, підпунктів «а», «в» пункту 6 частини восьмої статті 257, пункту 4 частини першої статті 266, частини четвертої статті 275 МК України від 13 березня 2012 року №4495-VI, рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 вересня 2020 року №АД-465/2020/4411-03, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті антидемпінгового мита на загальну суму 1 971 398,48 гривень;

пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 394 279,70 грн.

Відповідно до Акта перевірки загальна сума занижених податкових зобов`язань 2365678,18 грн, (у тому числі антидемпінгове мито 1971398,48 грн та податок на додану вартість 394279,70 грн).

На підставі висновків вказаного Акта перевірки відповідачем 3 червня 2025 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№UA1000002025157, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на 2130982,13 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 1971398,48 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 142583,65 грн);

№UA1000002025158, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на 433707,67 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 394279,70 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 39427,97 грн).

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем 3 червня 2025 року податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» звернулося до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України, митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно пункту 2 частини третьої статті 75 МК України, для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.

За положеннями частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Частиною другою статті 270 МК України визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України, базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до частини першої статті 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини другої статті 271 МК України в Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Ввізне мито, відповідно до положень статті 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Згідно частини першої статті 275 МК України, у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: 1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито; 4) додатковий імпортний збір.

Частиною четвертою статті 275 МК України передбачено, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 279 МК України, базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, на які Законом встановлено адвалорні ставки мита, є митна вартість товарів.

За приписами частини першої статті 280 МК України в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Згідно з частиною дев`ятою статті 280 МК України, особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

У відповідності до частини п`ятої статті 281 МК України, у разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» встановлено, що антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Вказаним Законом регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п`ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання.

За приписами частини першої статті 28 зазначеного Закону встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.

Згідно з частиною першою статті 300 МК України, умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Підпунктом «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до пункт 187.8 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Абзацами першим та третім пункту 190.1 статті 190 ПК України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Частиною першою статті 41 МК України встановлено, що документами, які підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

За приписами частини третьої статті 41 МК України сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частини шостої статті 41 МК України, декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, що стосується товару.

Згідно частини першої статті 42 МК України передбачено, що у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару:

1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність";

2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України;

3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини першої статті 43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

За приписами частини другої статті 43 МК України у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 43 МК України, запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, якщо така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 3 розділу 3 Перевірка документів, які засвідчують походження товарів спеціального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, Державною митною службою України (далі - ДМС України) на звернення Рівненської митниці від 4 березня 2024 року №7.13-1/15/4 15/1453 направлено запит до уповноважених органів Малайзії, з метою підтвердження факту видачі та достовірності відомостей, що містяться у Сертифікаті про походження товарів № М 095038 від 24 листопада 2023 року, поданого до митного оформлення сталевих кріплень походженням з Малайзії за митними деклараціями від 13 лютого 2024 року: №UA204150/2024/000739 та №UA204150/2024/000740.

ДМС України листом від 26 березня 2024 року №15/15-03/7/1620 надіслала до Рівненської митниці лист Малайзійської торгово-промислової палати Малайзії від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, яким повідомлено про те, що Сертифікат походження (далі - СОО) є оригінальним, але відбиток гумової печатки та підпис на документах COO є підробленими.

Тобто, Малайзійська торгово-промислова палата (далі - MCCM) листом від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 підтвердила, що інформація у Сертифікаті №М095038 від 24 листопада 2023 року, поданому до митного оформлення сталевих кріплень походженням з Малайзії за митними деклараціями від 13 лютого 2024 року: №UA204150/2024/000739 та №UA204150/2024/000740, є неправдивою, а сертифікат таким, що не видавався МССМ.

За вказаними вище митними деклараціями, експортером товару є UAB «WINBEST INDUSTRIES SDN BHD» (Малайзія), імпортером - ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ».

Рівненська митниця листом від 3 квітня 2024 року №7.13-1/15/7-40/2126 (вхідний Київської митниці від 3 квітня 2024 року №10737/7) щодо проведення контрольно-перевірочних заходів стосовно ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» до товарів за митними деклараціями від 13 лютого 2024 року: №UA204150/2024/000739 та №UA204150/2024/000740, надіслала вище зазначені листи ДМС України та MCCM за місцем обліку платника податків до Київської митниці.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що сталеві кріплення є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, тому імпорт на митну територію України зазначених товарів без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою 67,40% відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 вересня 2020 року №АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» (опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» від 26 вересня 2020 року №188).

ДМС України листом від 7 лютого 2024 року №26/26-04/7.4/350 інформувала Тернопільську митницю про результати перевірки уповноваженим митним органом Малайзії сертифікату про походження товару № MCCM H22998 від 26 серпня 2022 року, поданого до митного оформлення товарів «Вироби з чорних металів…» за митною декларацією від 3 жовтня 2022 року №UA403040/2022/003365.

Листом митного департаменту Малайзії від 4 січня 2024 року №KE.HI (128)515/14-46(34) (доведено листом Держмитслужби від 7 лютого 2024 року №26/26-04/7.4/350) повідомлено, що компанія XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD не зареєстрована в Малайзійській Торговій Палаті Малайзії та підтверджено, що документ NPCO (непреференційний сертифікат походження) №MCCM H 22998 від 26 серпня 2022 року, поданий до митного оформлення товарів «Вироби з чорних металів…» за митною декларацією від 3 жовтня 2022 року №UA403040/2022/003365, є фальшивим і не видавався ММСМ. Адреса на документі є неправильною, а саме: адреса офісу компанії XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD є фальшивою.

За зазначеною митною декларацією експортер товару - MY XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD (Mалайзія), імпортер - ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ».

Тернопільська митниця листом від 6 березня 2024 року №7.25-2/19/7.8/1577 щодо проведення контрольно-перевірочних заходів стосовно ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» до товарів за митною декларацією від 3 жовтня 2022 року №UA403040/2022/003365 (товар 1, товар 2 позиція 1, 2, 3, 4, 5, 6 в електронному інвойсі), надіслала вище зазначені листи ДМС України та MCCM за місцем обліку платника податків - до Київської митниці.

При цьому судами першої та апеляційної інстанцій звернуто увагу на те, що запит було направлено ДМС України до компетентних органів Малайзії, у встановленому порядку. Відповідь уповноваженого органу не тільки зазначала про фальсифікацію конкретного сертифікату, але й містила відомості про критерій, за яким цей сертифікат є фальсифікованим.

З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій встановили, що сертифікат про походження товару наданий ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» до митного оформлення товару за митними деклараціями не є допустимим, а інформація, що міститься в ньому, не може бути використаною.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, які б спростовували інформацію, що міститься в зазначеному листі Малайської торгово-промислової палати Малайзії, як компетентного органу, або підтверджували б дійсність сертифіката про походження товару №М095038 від 24 листопада 2023 року, що подавався позивачем разом з митними деклараціями від 13 лютого 2024 року: №UA204150/2024/000739 та №UA204150/2024/000740 та спростовувала інформацію наведену у листі від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024.

Таким чином, Малайська торгово-промислова палата Малайзії є компетентним органом в розумінні статті 41 МК України, а достовірність інформації, що міститься в листі від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, спростовано не було.

В постанові від 10 липня 2026 року у справі № 160/29245/24 Верховний Суд зазначив про те, що огляду на приписи норм КАС України у разі надання митним органом доказів, які, зокрема, свідчать, що документи, які були надані (використані) під час розмитнення товару, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, оскільки митним органом надано лист від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 Малайзійської торгово-промислової палати Малайзії, який свідчить про недійсність сертифікату про походження товару, то саме на позивача покладено обов`язок спростувати такі обставини.

Колегія суддів касаційної інстанції відхиляє доводи позивача, що вказаний лист без відповідної легалізації у спосіб, передбачений статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" спосіб (консульська легалізація та проставляння апостилю) не може сприйматися як належний та допустимий доказ у фальсифікації сертифікату.

Порядок направлення запитів та підстави їх направлення визначено, окрім наведеної вище статті 43 МК України, в тому числі і Міжнародною угодою, а саме: розділом 3 "Перевірка документів, які засвідчують походження товарів" Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), дата набрання чинності для України 15 вересня 2011 року.

Згідно з рекомендованим правилом 3 вказаного Розділу, митна служба Договірної сторони, яка зобов`язалася дотримуватися положень цього Розділу, може звернутися з запитом до компетентної державної організації Договірної сторони, яка зобов`язалася дотримуватися положень цього Розділу й на території якої був оформлений документ, що підтверджує походження товарів, на проведення перевірки цього документа в таких випадках:

(а) якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності документа;

(b) якщо наявні достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у зазначеному документі;

(с) для проведення вибіркової перевірки.

Стосовно запитів щодо проведення перевірки цей же Розділ містить стандартне правило 6, за яким будь-яка компетентна державна організація, яка одержала запит щодо проведення перевірки від Договірної сторони, що зобов`язалася дотримуватися положень цього Розділу, повинна дати відповідь на цей запит після самостійного проведення необхідних перевірок або після проведення необхідних перевірок іншими державними адміністративними організаціями або органами, наділеними відповідними повноваженнями.

Отже, митний орган обґрунтовано керувався тим, що порядок направлення запитів до уповноважених органів, проведення перевірок документів та надання відповідей визначено саме положеннями міжнародного договору, якими не передбачено здійснення подальшої легалізації відповідей на території країн-учасниць та додаткового встановлення чинності документів.

У постанові від 10 липня 2026 року у справі № 160/29245/24 Верховний Суд звернув увагу на те, що Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. При цьому зазначений Закон жодним чином не визначає та не регулює повноважень митниці при здійсненні перевірки достовірності задекларованої під час переміщення товарів, країни походження таких товарів.

Також у вказаній постанові Верховний суд зазначив, що порядок направлення запитів та підстави їх направлення визначено МК України та, зокрема, Міжнародною угодою до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), і наведені документи не передбачають подальшої легалізації документів (відповідей) на території країн-учасниць та додаткового встановлення чинності документів.

Відтак колегія суддів касаційної інстанції відхиляє доводи позивача про те, що інформація, яка міститься в листі Малайзійської торгово-промислової палати Малайзії від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, повинна бути легалізована у спосіб передбачений чинним законодавством України (стаття 13 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Твердження ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» про відсутність перекладу листі Малайзійської торгово-промислової палати Малайзії від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 спростовуються матеріалами справи. Так митним органом було подано до суду першої інстанції переклад вказаного листа.

Стосовно доводів позивача, що недійсність сертифікату про походження імпортованих товарів не може бути єдиною та безумовна підстава для висновку про не підтвердження походження товару з заявленої країни, оскільки під час митного оформлення товарів за митними деклараціями подавались документи, кожен з яких є автономним підтвердженням того, що товар виготовлений в Малайзії - сертифікат про походження та декларація про походження товару (інвойси), а також контракт з додатками Суд зазначає наступне

Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 1 березня 2021 року у справі №240/7093/19, від 11 квітня 2022 у справі №260/2805/20, на які позивач посилається і в касаційній скарзі, алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 43 МК України, колегія суддів дійшла висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

При цьому Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 10 липня 2026 року у справі № 160/29245/24 поширив відповідні висновки і на правовідносини, які підпадають під дію Міжнародною угодою до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція).

Суди попередніх інстанцій у межах цієї справи встановили у позивача відсутнє підтвердження країни походження товарів, заявлених до розмитнення.

В частині доводів позивача про те, що при визначенні чи є товар "демпінговим", необхідно встановити одночасну наявність трьох умов: 1) походження товару з конкретно вказаної країни; 2) відповідність опису; 3) відповідність коду згідно з УКТ ЗЕД. При цьому обов`язковою умовою для застосування антидемпінгового мита відповідно до вказаного відповідачем Рішення є підтверджене походження товару з КНР. А застосування остаточного антидемпінгового мита вимагає беззаперечного встановлення митним органом походження товару (що він походить з країни, щодо якої застосовано заходи) або об`єктивного доведення повної неможливості встановлення такого походження на підставі всієї сукупності наданих декларантом документів, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з Рішенням № АД-465/2020/4411-03 імпорт на митну територію України товару, що є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою.

Тобто зазначеним рішенням передбачено, що імпорт товару, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, та у разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою. При цьому, Рішення №АД-465/2020/4411-03 не передбачає необхідності встановлення походження товару саме з Китайської Народної Республіки, тобто якщо відсутні докази походження товару з іншої, аніж Китайської Народної Республіки держави, вважається, що такий походить саме з Китайської Народної Республіки, та відповідно підпадає під Рішення №АД-465/2020/4411-03 щодо застосування остаточних антидемпінгових заходів.

При цьому доводи, наведені позивачем щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій вказаної норми фактично зводяться до незгоди ТОВ «ВКП Арсенал» з оцінкою судами зібраних у межах цієї справи доказів, адже більшість доводів останнього, наведених у касаційній скарзі, стосуються фактичних обставин справи, встановлення і перевірка яких виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, який, відповідно до процесуального закону, є судом права, а не факту.

Так, доводи ТОВ «ВКП Арсенал» зводяться до того, що наданих ним до митного оформлення документів було достатньо для підтвердження походження товару з Малайзії. На думку позивача, відомості, які підтверджують походження товару з Малайзії, містяться також в численних інших документах, крім сертифікату походження товару, на підставі яких здійснювалося митне оформлення. Тобто ТОВ «ВКП Арсенал» фактично просить суд надати нову оцінку достатності поданим ним разом з митною декларацією документів для визначення країни походження товару. Водночас, як вже зазначалося судом, судами було встановлено, що в митних деклараціях від 13 лютого 2024 року: №UA204150/2024/000739 та №UA204150/2024/ 000740 країна походження товарів Малайзія була визначена позивачем на підставі сертифікату про походження товару загальної форми №MCCMM 4421 від 6 листопада 2023 року та апеляційним судом встановлено, що у Позивача відсутнє підтвердження країни походження товарів, заявлених до розмитнення.

Щодо посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не було взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 червня 2025 року у справі №804/2029/17, від 2 липня 2019 року у справі №821/2067/17, від 4 жовтня 2023 року у справі №380/2869/22 та не надано належної оцінки тому, що у матеріалах справи відсутній переклад на українську мову листа Малайзійської Торгової Палати Малайзії (МССМ) від 25 березня 2024 року №TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024. Водночас наявний у матеріалах справи неофіційний переклад українською мовою листа Королівського Митного Департаменту Малайзії (RMCD) № КЕ. НІ (128) 515/14-46 (34) від 4 січня 2024 року, який здійснила ОСОБА_1 , не міститься відомостей на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на переклад тексту іноземної мови.

Колегія суддів касаційної інстанції вказані доводи вважає безпідставними, оскільки позивачем а ні у суді першої інстанції, а ні у суді апеляційної інстанції вказані обставини не зазначалися та такою підставою позов не обґрунтовувався.

Суд касаційної інстанції не має права здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 908/1795/19).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки митним органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 3 червня 2025 року №№UA1000002025157 та №UA1000002025158, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у цій конкретній справі ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Інші обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

Отже доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх