Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №420/25575/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №420/25575/25

Суддя: Білоус О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року

м. Київ

справа № 420/25575/25

адміністративне провадження № К/990/21816/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника позивача Яківця М.В.,

представника відповідача Дишко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з трансляцією в мережі Інтернет касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2025 року (головуючий суддя Бутенко А.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року (головуючий суддя Скрипченко В.О., судді Голуб В.А., Осіпов Ю.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» (далі - ТОВ «ІМПОРТМАКС») звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Південне МУ ДПС по роботі з ВПП), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2025 року: №25334000706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1700 грн; №24934000706, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 6804757,75 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 5773690 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1031067,75 грн); №25034000706, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 132766805 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 106213444 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 26553361 грн); №25234000706, яким застосовано штраф у розмірі 16434,41 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стягнуто з бюджетних асигнувань Південного МУ ДПС по роботі з ВПП на користь позивача судовий збір у розмірі 26646,40 грн.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Південне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Південного МУ ДПС по роботі з ВПП на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року року. Витребувано з Одеського окружного адміністративного суду справу.

Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Відповідач у касаційній скарзі зокрема зазначає, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції було порушено вимогу статті 242 КАС України щодо прийняття законного та обґрунтованого рішення, яке ухвалене судом на підставі повного та всебічного з`ясування обставин у справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, зокрема судом апеляційної інстанції не встановлено та не надано оцінки фактичним обставинам справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 26 червня 2018 року у справі №826/24815/15 наголошував, що кожен вагомий аргумент має бути почутим та вмотивовано проаналізованим з боку судів першої та апеляційної інстанції.

Суди першої та апеляційної інстанцій надаючи оцінку наданим доказам обмежилися тільки процесуальними порушеннями, на думку судів, допущених контролюючим органом під час проведення перевірки.

На переконання відповідача, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Крім того, Південне МУ ДПС по роботі з ВПП скаргу обґрунтовує тим, що суди при прийнятті оскаржуваних рішень не врахували відповідних висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року (справа №816/228/17), в якій зокрема зазначено, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушення права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначені і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо процедури проведення перевірки, хоч і можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками, однак врахуванню підлягає баланс публічних та приватних інтересів, особливо при наявності ризиків несплати до бюджету податків та забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій не містять відомостей, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок між ймовірними процедурними порушеннями та правильністю висновків контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки.

Також, під час розгляду справи по суті, судами попередніх інстанцій розглядалася справа саме в контексті виявлених контролюючим органом порушень позивача під час проведення планової перевірки. Самим позивачем було надано до суду разом із позовною заявою первинні документи. Також у позовній заяві, серед іншого, ТОВ «ІМПОРТМАКС» наводяться обґрунтування щодо відсутності порушень податкового законодавства виявлених контролюючим органом під час проведення планової документальної виїзної перевірки. Проте, оскаржувані рішення не містить жодної оцінки наданим аргументам сторонами у справі.

ТОВ «ІМПОРТМАКС», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Позивач зокрема зазначив, що спір стосується правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІМПОРТМАКС». Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення позову, оскільки контролюючим органом під час перевірки допущено порушення процедури проведення перевірки, яке є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім того, ТОВ «ІМПОРТМАКС» вказує, що подаючи до суду позов обґрунтовувало його саме неправомірністю дій відповідача під час проведення перевірки та порушення процедури її проведення.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "ІМПОРТМАКС", згідно з КВЕД є 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах.

Південним МУ ДПС по роботі з ВПП на підставі наказу від 15 листопада 2024 року №229 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІМПОРТМАКС»» (код ЄДРПОУ 43738098), відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77, підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України та плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік, проведено документальну планову виїзну перевірку позивача за період діяльності з 31 липня 2020 року по 30 вересня 2024 року щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, передбачених ПК України, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи з 3 грудня 2024 року тривалістю 30 робочих днів.

Наказом Південного МУ ДПС по роботі з ВПП від 31 грудня 2024 року №269 «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІМПОРТМАКС»» продовжено термін проведення документальної планової виїзної перевірки з 14 січня 2025 року на 15 робочих днів.

За результатами перевірки контролюючим органом 10 лютого 2025 року складено Акт №74/34-00-07-06/4373809 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України, статей 1-4, 9, частини першої статті 11 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV), пункту 5 П(С)БО 15, підпункту 9.3 пункту 9 П(С)БО 16 в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 6211119 грн; за 2020 рік - 52446 грн; за 2021 рік - 1596973 грн; за 2022 рік - 852773 грн; 2023 рік - 386445 грн; за 9 місяців 2024 року - 3322482 грн;

підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.3 статті 186, пунктів 187.1, 187.8 статті 187, пункту 190.2 статті 190, пункту 192.2 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту «б» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201, пункту 208.2 статті 208 ПК України, Розділу V "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), у результаті чого ТОВ "ІМПОРТМАКС" занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 106213444 грн, в тому числі по періодам: листопад 2020 року на суму 1771992 грн; грудень 2020 року на суму 5902333 грн; січень 2021 року на суму 3831709 грн; лютий 2021 року на суму 1614191 грн; березень 2021 року на суму 5056561 грн; квітень 2021 року на суму 3241860 грн; травень 2021 року на суму 1679315 грн; червень 2021 року на суму 1442674 грн; липень 2021 року на суму 82513 грн; серпень 2021 року на суму 4590328 грн; вересень 2021 року на суму 6260795 грн; жовтень 2021 року на суму 1976909 грн; листопад 2021 року на суму 5357313 грн; грудень 2021 року на суму 4630635 грн; січень 2022 року на суму 3554264 грн; лютий 2022 року на суму 4896125 грн; березень 2022 року на суму 1246047 грн; квітень 2022 року на суму 2604515 грн; травень 2022 року на суму 8028587 грн; червень 2022 року на суму 3209158 грн; липень 2022 року на суму 25273 грн; серпень 2022 року на суму 664321 грн; вересень 2022 року на суму 2111616 грн; жовтень 2022 року на суму 831754 грн; грудень 2022 року на суму 3572345 грн; січень 2023 року на суму 6259389 грн; лютий 2023 року на суму 2120344 грн; березень 2023 року на суму 2024122 грн; квітень 2023 року на суму 2328937 грн; червень 2023 року на суму 255241 грн; липень 2023 року на суму 644365 грн; жовтень 2023 року на суму 531500 грн; липень 2023 року на суму 221120 грн; січень 2024 року на суму 5211052 грн; лютий 2024 року на суму 3685156 грн; березень 2024 року на суму 2924063 грн; квітень 2024 року на суму 1284855 грн; липень 2024 року на суму 179663 грн; серпень 2024 року на суму 12844 грн; вересень 2024 року на суму 347660 грн;

пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, ТОВ "ІМПОРТМАКС" (код ЄДРПОУ 43738098) зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні на загальну суму ПДВ 109 562,73 грн, у тому числі: з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 109562,73 грн;

пункту 201.10 статті 201 ПК України, ТОВ "ІМПОРТМАКС" не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на отримання телекомунікаційних послуг від нерезидента VIRTUAALINFRA OU LLC всього у сумі 24723,75 грн, в тому числі по періодам: серпень 2024 року на суму 12341,46 грн, вересень 2024 року на суму 12382,29 грн, а також на отримані послуги від ТОВ "КОМФОРТСТРІТ" (код ЄДРПОУ 43721634), які не є господарською діяльністю підприємства всього обсягом постачання 22307,5 грн, крім того ПДВ 4461,5 грн, у тому числі по періодам: вересень 2024 року обсягом постачання 22307,5 грн, крім того ПДВ 4461,5 грн;

підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 120.1 статті 120, пункту 203.1 статті 203 ПК України, а саме: порушено граничний строк подання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року та січень 2022 року;

додаток 4 "Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д4)" до податкових декларацій з ПДВ за липень 2023 року, жовтень 2023 року та січень 2024 року містить недостовірні дані (не відповідає даним відповідного рядку декларацій з ПДВ);

пункту 51.1 статті 51, пункту 119.1 статті 119, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 щодо подання недостовірних відомостей про фізичних осіб платників податку, а саме: у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №4-ДФ: 4 квартал 2021 року, 3-4 квартали 2022 року містяться недостовірні дані;

пункту 63.3 статті 63 ПК України, пунктів 8.1, 8.4, 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року №1588 ТОВ "ІМПОРТМАКС" до контролюючого органу не подано Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП по 5 об`єктам.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, 10 березня 2025 року ТОВ "ІМПОРТМАКС" подало заперечення на Акт перевірки.

Листом від 24 березня 2025 року Південне МУ ДПС по роботі з ВПП повідомило, що за наслідками розгляду заперечень, останні задоволено частково, а висновки Акта перевірки викладені в наступній редакції:

«пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України, статей 1-4, 9, частини першої статті 11 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV), пункту 5 П(С)БО 15, підпункту 9.3 пункту 9 П(С)БО 16 в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 5 773 690 грн; за 2020 рік - 52446 грн; за 2021 рік - 1596973 грн; за 2022 рік - 852773 грн; 2023 рік - 386445 грн; за 9 місяців 2024 року - 2 885 053 грн;

підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.3 статті 186, пунктів 187.1, 187.8 статті 187, пункту 190.2 статті 190, пункту 192.2 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту «б» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201, пункту 208.2 статті 208 ПК України, Розділу V "Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), у результаті чого ТОВ "ІМПОРТМАКС" занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 106213444 грн, в тому числі по періодам: Листопад 2020 року на суму 1771992 грн. Грудень 2020 року на суму 5902333 грн. Січень 2021 року на суму 3831709 грн. Лютий 2021 року на суму 1614191 грн. Березень 2021 року на суму 5056561 грн. Квітень 2021 року на суму 3241860 грн. Травень 2021 року на суму 1679315 грн. Червень 2021 року на суму 1442674 грн. Липень 2021 року на суму 82513 грн. Серпень 2021 року на суму 4590328 грн. Вересень 2021 року на суму 6260795 грн. Жовтень 2021 року на суму 1976909 грн. Листопад 2021 року на суму 5357313 грн. Грудень 2021 року на суму 4630635 грн. Січень 2022 року на суму 3554264 грн. Лютий 2022 року на суму 4896125 грн. Березень 2022 року на суму 1246047 грн. Квітень 2022 року на суму 2604515 грн. Травень 2022 року на суму 8028587 грн. Червень 2022 року на суму 3209158 грн. Липень 2022 року на суму 25273 грн. Серпень 2022 року на суму 664321 грн. Вересень 2022 року на суму 2111616 грн. Жовтень 2022 року на суму 831754 грн. Грудень 2022 року на суму 3572345 грн. Січень 2023 року на суму 6259389 грн. Лютий 2023 року на суму 2120344 грн. Березень 2023 року на суму 2024122 грн. Квітень 2023 року на суму 2328937 грн. Червень 2023 року на суму 255241 грн. Липень 2023 року на суму 644365 грн. Жовтень 2023 року на суму 531500 грн. Липень 2023 року на суму 221120 грн. Січень 2024 року на суму 5211052 грн. Лютий 2024 року на суму 3685156 грн. Березень 2024 року на суму 2924063 грн. Квітень 2024 року на суму 1284855 грн. Липень 2024 року на суму 179663 грн. Серпень 2024 року на суму 12844 грн. Вересень 2024 року на суму 347660 грн.

пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, ТОВ "ІМПОРТМАКС" (код ЄДРПОУ 43738098) зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 109 562,73 грн, у тому числі: з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 109562,73 грн;

пункту 201.10 статті 201 ПК України, ТОВ "ІМПОРТМАКС" не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на отримання телекомунікаційних послуг від нерезидента VIRTUAALINFRA OU LLC всього у сумі 24723,75 грн, в тому числі по періодам: серпень 2024 року на суму 12341,46 грн, вересень 2024 року на суму 12382,29 грн, а також на отримані послуги від ТОВ "КОМФОРТСТРІТ" (код ЄДРПОУ 43721634), які не є господарською діяльністю підприємства всього обсягом постачання 22307,5 грн, крім того ПДВ 4461,5 грн, у тому числі по періодам: вересень 2024 року обсягом постачання 22307,5 грн, крім того ПДВ 4461,5 грн;

підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 120.1 статті 120, пункту 203.1 статті 203 ПК України, а саме: порушено граничний строк подання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року та січень 2022 року; додаток 4 "Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, га/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д4)" до податкових декларацій з ПДВ за липень 2023 року, жовтень 2023 року та січень 2024 року містить недостовірні дані (не відповідає даним відповідного рядку декларацій з ПДВ);

пункту 51.1 статті 51, пункту 119.1 статті 119, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 щодо подання недостовірних відомостей про фізичних осіб платників податку, а саме: у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №4-ДФ: 4 квартал 2021 року, 3-4 квартали 2022 року містяться недостовірні дані;

пункту 63.3 статті 63 ПК України, пунктів 8.1, 8.4, 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року №1588 ТОВ "ІМПОРТМАКС" до контролюючого органу не подано Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП по 5 об`єктам.».

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем 31 березня 2025 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№25334000706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1700 грн;

№24934000706, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 6804757,75 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 5773690 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1031067,75 грн);

№25034000706, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 132766805 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 106213444 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 26553361 грн);

№25234000706, яким застосовано штраф у розмірі 16434,41 грн.

18 квітня 2025 року ТОВ "ІМПОРТМАКС" подало скаргу на податкові повідомлення рішення від 31 березня 2025 року: №24934000706 та №25034000706 до Державної податкової служби України, яка Рішенням про результати розгляду скарги від 20 червня 2025 року податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.

Зазначені обставини зумовили ТОВ "ІМПОРТМАКС", з посиланням на недотримання відповідачем процедури призначення перевірки, її проведення та порушення порядку оформлення результатів перевірки, звернутися до суду з адміністративним позовом про скасування вищезгаданих податкових повідомлень-рішень. Окремо товариство висловило незгоду із висновками акту перевірки щодо порушень, виявлених під час проведення перевірки.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем 31 березня 2025 року податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "ІМПОРТМАКС" звернулося до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом допущено процедурні порушення під час проведення перевірки позивача з огляду на невжиття відповідачем усіх необхідних заходів для отримання даних бухгалтерського обліку платника податків та неприйняття відповідного рішення про перенесення строків перевірки в межах 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення про втрату первинних документів.

Зазначена позиція підтримана П`ятим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Пунктом 71.1 статті 71 ПК України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до пункту 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, у разі пропажі або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальним органам центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 листопада 2024 року Південним МУ ДПС по роботі з ВПП на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77, підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік прийнято наказ №229, яким наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ІМПОРТМАКС" (код ЄДРПОУ 43738098) за адресою: 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, вхід Ф1, офіс 101 з 3 грудня 2024 року тривалістю 30 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 31 липня 2020 року по 30 вересня 2024 року щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, передбачених ПК України, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Копію вказаного наказу та письмове повідомлення від 15 листопада 2024 року №707834-00-07-06 надіслано позивачу рекомендованим листом від 15 листопада 2024 року з повідомленням про вручення поштового відправлення 25 листопада 2024 року.

Перевірка контролюючим органом проводилася у період з 3 грудня 2024 року по 3 лютого 2025 року.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 22 листопада 2024 року було повідомлено контролюючий орган про те, що ТОВ "ІМПОРТМАКС" були втрачені документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, документи щодо надходження та реалізації товарів/послуг позивача за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року. Загальна кількість документів бухгалтерського та податкового обліку у розмірі 56180 штук, у тому числі по періодах: за 2022 рік - 13360 документів щодо придбання та реалізації ТОВ "ІМПОРТМАКС" товарів та/або послуг з суб`єктами господарювання; за 2023 рік 42820 документів щодо придбання та реалізації позивачем товарів та/або послуг з суб`єктами господарювання, що підтверджується повідомленням Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області №31659 від 19 листопада 2024 року, копія якого була додана до листа.

Також, ТОВ "ІМПОРТМАКС" 22 листопада 2024 року було надіслано контролюючому органу копію Наказу від 19 листопада 2024 року №01/11 "Про призначення комісії для встановлення переліку втрачених документів та проведення службового розслідування" та Акт від 19 листопада 2024 року «Про результати роботи комісії щодо втрачених документів".

Водночас позивачем повідомлено відповідача про те, що ним проведено ряд заходів, спрямованих на встановлення місця знаходження втрачених документів, але встановити їх місцезнаходження не вдалося, однак, ТОВ "ІМПОРТМАКС" вживаються всі необхідні заходи щодо відновлення втрачених документів.

Тобто, позивачем 22 листопада 2024 року було повідомлено контролюючий орган про втрату документів, на підставі яких формувались показники податкової звітності за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року. Крім того, в матеріалах справи наявний талон-повідомлення Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області від 19 листопада 2024 року №31659, про те, що звернення ТОВ "ІМПОРТМАКС" щодо втрати документації зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (журнал єдиного обліку) за №31659.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що твердження контролюючого органу про те, що до перевірки позивачем були надані оригінали первинних документів (договори, акти приймання-передачі товарів (послуг), платіжні доручення, видаткові накладні, рахунки, обліково-сальдові відомості по рахункам, ТТН, наказ про облікову політику та інші), спростовуються Актом перевірки, в якому відповідачем вказано, що ТОВ "ІМПОРТМАКС" під час перевірки не було документально підтверджено віднесення до складу адміністративних витрат по рахунку 92 "Адміністративні витрати". Також вказаним Актом встановлено завищення витрат по рахунку 95 "Фінансові витрати" в наслідок формування витрат по рахунку 95.2 "Інші фінансові витрати (відсотки по товарному кредиту)" без підтверджуючих документів.

У судовому засіданні представником відповідача також було підтверджено, що перевірка охоплювала зокрема і період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року, за який позивачем не було додано первинних документів, у зв`язку із їх втратою.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, суди попередніх інстанцій у межах цієї справи дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем були дотримані вимоги пункту 44.5 статті 44 ПК України щодо повідомлення контролюючого органу у п`ятиденний строк про втрату первинної документації, що у свою чергу унеможливлювало проведення, зокрема, документальної перевірки.

Водночас, не зважаючи на факт повідомлення позивачем про втрату документів, Південним МУ ДПС по роботі з ВПП не було вжито заходів, передбачених пунктом 44.5 статті 44 ПК України щодо перенесення термінів проведення перевірки та надання ТОВ "ІМПОРТМАКС" можливості відновити втрачені документи.

Суд зазначає, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, який повинен діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені діючим законодавством.

Зважаючи на те, що наказом Південного МУ ДПС по роботі з ВПП від 15 листопада 2024 року №229 було призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ІМПОРТМАКС" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, передбачених ПК України, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період діяльності з 31 липня 2020 року по 30 вересня 2024 року, тобто перевірка була призначена та проведена до спливу 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу про втрату документів, а саме з 22 листопада 2024, позивача було позбавлено можливості надати в повному обсязі відновлені документи саме на час проведення перевірки.

Колегія суддів касаційної інстанції у межах цієї справи погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що невиконання відповідачем вимог норм ПК України, а саме не вжиття заходів, передбачених пунктом 44.5 статті 44 ПК України щодо перенесення термінів проведення перевірки, є самостійною підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Також суди попередніх інстанцій вказали на протиправність призначення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ІМПОРТМАКС", з огляду на те, що контролюючий орган вказував, що підставою для включення ТОВ "ІМПОРТМАКС" до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік є те, що позивач відповідає наступному критерію щодо включення до плану-графіку документальних перевірок на 2024 рік: "рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 відсотків та більше за рівень сплати податку по відповідній галузі для платників, у яких обсяг операції з вивезення товарів за межі території України становлять менше 25% загальних обсягів постачання або є ризик "рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 відсотків та більше за рівень сплати податку по відповідній галузі".

Зокрема відповідач зазначав, що за підсумками декларування за 2021 рік загальний обсяг постачання платника податків 4418325380 грн. Основний вид діяльності 46.90 "Неспеціалізована оптова торгівля". Рівень сплати ПДВ по відповідній галузі за 2021 рік 1,21%. Рівень сплати ПДВ за 2021 рік ТОВ "ІМПОРТМАКС" 0,2%.

Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій, основний вид діяльності позивача є саме КВЕД 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах. Рівень сплати ПДВ по відповідній галузі за 2021 рік 0,14%.

Тобто, рівень сплати ПДВ за 2021 рік ТОВ "ІМПОРТМАКС" 0,2% є вищим на 50 відсотків, що виключає підстави для включення ТОВ "ІМПОРТМАКС" до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік відповідно до пункту 69.35-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Аналізуючи зміст норм податкового законодавства Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, крім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що встановивши таке порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Вказані висновки Верховного Суду і були враховані судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Також необхідно зазначити, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, що наведена вище (постанови судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справах № 826/17123/18, № 816/228/17), таким обставинам (щодо процедури призначення та проведення перевірки) суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, і лише у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, у постанові від 24 грудня 2024 року у справі №580/9282/23 Верховний Суд звертав увагу, що при встановлені обставини щодо протиправності призначення й проведення перевірки суди попередніх інстанцій не мали переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, а відповідно і робити висновки по суті таких порушень.

Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2025 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у цій конкретній справі ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Інші обґрунтування касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним відповідачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, і зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

Отже доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Постанову у повному обсязі складено 20 липня 2026 року.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх

Оригінал: reyestr.court.gov.ua