Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №500/354/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/354/26 пров. № А/857/20873/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року (суддя – Грицюк Р.П., м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , у січні 2026 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – ГУПФУ в Тернопільській області), в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №104650023600 від 22.12.2025 у частині відмови зарахувати спеціальний стаж та призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, а саме: з 01.08.1989 по 31.08.2006 на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін в Пантаївській дитячій музичній школі, з 01.09.2006. по 06.11.2006 на посаді викладача вокально-хорових дисциплін в Пантаївській дитячій музичній школі, з 07.11.2006 по 25.08.2020 на посаді викладача по класу сольного та хорового співу в Олександрійській дитячій музичній школі № 1, з 02.09.2020 по 31.08.2021 на посаді заступника директора початкової мистецької школи у ТОВ навчальний-виховний комплекс загальноосвітня школа І ступеня - гімназія - дитячий садок «УМКА ГРАНД», з 01.09.2021 по 25.10.2025 на посаді викладача по класу сольний спів в Комунальному закладі позашкільної освіти сфери культури «Борщагівська мистецька школа» та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, передбачену п. «е» ст. 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII з 15 грудня 2025 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №104650023600 від 22.12.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2025 про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої п. «е» ст. 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, зарахувавши до спеціального страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 03.08.1989: з 01.08.1989 по 31.08.2006 на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін в Пантаївській дитячій музичній школі, з 01.09.2006 по 06.11.2006 на посаді викладача вокально-хорових дисциплін в Пантаївській дитячій музичній школі, з 07.11.2006 по 25.08.2020 на посаді викладача по класу сольного та хорового співу в Олександрійській дитячій музичній школі № 1, з 02.09.2020 по 31.08.2021 на посаді заступника директора початкової мистецької школи ТОВ "Навчальний-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І ступеня - гімназія - дитячий садок «УМКА ГРАНД», з 01.09.2021 по 25.10.2025 на посаді викладача по класу сольний спів в Комунальному закладі позашкільної освіти сфери культури «Борщагівська мистецька школа». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що до спеціального стажу не зараховано спірні періоди роботи, оскільки з наданих документів неможливо встановити чи музичні школи відносяться до загальноосвітніх навчальних закладів чи позашкільних навчальних закладів. Вважає, що у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу право на призначення пенсії за вислугу років відсутнє.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що як слідує з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1989 ОСОБА_1 :

з 01.08.1989 по 31.08.2006 перебувала на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін у Пантаївській дитячій музичній школі (записи №1);

з 01.09.2006 по 06.11.2006 перебувала на посаді викладача вокально-хорових дисциплін у Пантаївській дитячій музичній школі (записи №2-3);

з 07.11.2006 по 31.08.2012 перебувала на посаді викладача хорового та сольного співу в Олександрійській дитячій музичній школі № 1 (записи №4-5);

з 01.09.2012 по 25.08.2020 перебувала на посаді завідуючої відділом сольного та хорового співу (записи №6-10);

з 02.09.2020 по 31.08.2021 перебувала на посаді заступника директора з початкової мистецької освіти у «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня – гімназія – дитячий садок «УМКА ГРАНД» (записи №11-12);

з 01.09.2021 по 25.10.2025 перебувала на посаді викладача по класу сольного співу (академічного) в Комунальному закладі позашкільної освіти сфери культури «Борщагівська мистецька школа» (записи №13-14).

З наявної в матеріалах справи довідки №35 від 13.07.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з якої слідує, що позивач працювала повний робочий день в Пантаївській дитячій музичній школі і за період з 01.08.1989 по 06.11.2006 виконувала педагогічну роботу за посадою викладач класу музично-теоретичних дисциплін, що передбачена ст. 55 п.Е Закону України «Про пенсійне забезпечення» код КП ЗПЗО55Е1 підстава Постанова КМУ від 04.11.1993 №909, стаж роботи за період з 01.08.1989 по 06.11.2006, складає 17 років 03 місяці 05 днів.

З довідки №70 від 29.12.2025 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої Олександрійською дитячою музичною школою, слідує, що позивачка працювала повний робочий день в Олександрійській дитячій музичній школі і за період з 07.11.2006 по 25.08.2020 виконувала педагогічну роботу за посадою викладач сольного і хорового співу, що передбачена ст. 55 Закону України «»Про пенсійне забезпечення» КП ЗПЗО55Е1 підстава Постанова КМУ від 04.11.1993 № 909. Стаж роботи за період з 07.11.2006 по 25.08.2020 складає 13 років 9 місяців 19 днів.

15.12.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Відповідачем винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років №104650023600 від 22.12.2025, яким до спеціального стажу не зараховано період роботи з 01.08.1989 по 06.11.2006 на посаді «викладач» в Пантаївській дитячій музичній школі, з 07.11.2006 по 31.08.2012 на посаді «викладач» та з 01.09.2012 по 10.10.2017 на посаді «завідувач відділом» в Олександрійській дитячій музичній школі, оскільки згідно наданих документів неможливо встановити чи музичні школи відносяться до загальноосвітніх навчальних закладів чи позашкільних навчальних закладів. У зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу право на призначення пенсії за вислугу років відсутнє.

Не погодившись з вищенаведеними наказами позивач звернулася до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Такий стаж роботи має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії, навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (Закон №1058-IV).

Згідно з приписами ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції Закону до 01.04.2015), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі Закон № 213-VІІІ) статтю 55 Закону № 1788-ХІІ викладено у новій редакції, у тому числі і пункт "е", за змістом якого право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Вказані зміни набрали чинності 01.04.2015.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VІІІ (набрав чинності 01 січня 2016 року; далі Закон № 911-VІІІ) у п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ в абзаці першому слова "незалежно від віку" замінено словами та цифрами "після досягнення 55 років". Також пункт доповнено абзацами дванадцятим - двадцять п`ятим, які визначають умови виходу на пенсію за вислугу років до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту.

Отже, Законом № 911-VIII встановлено раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 у справі № 1-13/2018 (1844/16, 3011/16) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. "а" ст. 54, ст. 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами № 213-VIII, № 911-VIII.

Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 встановлено, що положення п. "а" ст. 54, ст. 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами № 213-VIII, № 911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, наведена норма ст. 55 Закону № 1788-XII підлягає застосуванню з 04.06.2019 в редакції, яка діяла до змін, внесених Законами № 213-VIII, № 911-VIII, і передбачає право на пенсію за вислугу років працівників освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ ХV Прикінцеві положення Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV доповнено пунктом 2-1, згідно з яким особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Також Законом № 2148-VIII абзац 2 п. 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV викладено в такій редакції: «Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».

Суд звертає увагу на те, що вказаною нормою збережено гарантії певної категорії осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148-VIII мають підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону «Про пенсійне забезпечення».

За таких умов, особа, яка станом на момент звернення до органів пенсійного фонду здобула від 25 до 30 років спеціального стажу роботи, має право на обчислення її спеціального стажу відповідно до положень статті 55 Закону № 1788-XII в редакції, яка діяла до змін, внесених Законами № 213-VIII, № 911-VIII.

Крім того, аналіз змісту п. "е" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дозволяє дійти висновку про те, що законодавець уповноважив Кабінет Міністрів України визначати перелік робіт, виконання яких зараховується до спеціального стажу, необхідного для набуття права на призначання пенсії за вислугу років за п. "е" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позиція апелянта зводиться до того, що до спеціального стажу не зараховано спірні періоди роботи, оскільки з наданих документів неможливо встановити чи музичні школи відносяться до загальноосвітніх навчальних закладів чи позашкільних навчальних закладів.

За приписами статті 4 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

На підставі пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Таким чином, апеляційний суд наголошує, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Перелік № 909).

Розділ 1 «Освіта» Переліку № 909, встановлює, зокрема, що робота у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на посадах учителів, логопедів, вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, викладачів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, вихователів, завідуючих та інструкторів слухових кабінетів, директорів, завідуючих, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючих навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачів філіями, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальних педагогів (організаторів позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичних психологів, педагогів-організаторів, майстрів виробничого навчання, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи дає право на пенсію за вислугу років.

14.06.2000 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 963, якою затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі Перелік № 963), відповідно до якого до посад педагогічних працівників віднесено наступні посади: вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Отже, відповідно до наведених положень, робота у музичній школі на посаді викладача дає право на пенсію за вислугу років.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №442/456/17 дійшла висновку, що: «[…] викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909».

Подібні висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 484/211/17, від 23.01.2020 у справі № 756/9879/16-а та від 12.04.2021 у справі № 721/1053/16-а.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відтак, саме трудова книжка працівника є основним документом, який підтверджує його трудовий стаж. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.

З трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1989 позивачки встановлено, що у спірні періоди позивачка працювала, зокрема у період:

з 01.08.1989 по 31.08.2006 перебувала на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін у Пантаївській дитячій музичній школі (записи №1);

з 01.09.2006 по 06.11.2006 перебувала на посаді викладача вокально-хорових дисциплін у Пантаївській дитячій музичній школі (записи №2-3);

з 07.11.2006 по 31.08.2012 перебувала на посаді викладача хорового та сольного співу в Олександрійській дитячій музичній школі № 1 (записи №4-5);

з 01.09.2012 по 25.08.2020 перебувала на посаді завідуючої відділом сольного та хорового співу (записи №6-10);

з 02.09.2020 по 31.08.2021 перебувала на посаді заступника директора з початкової мистецької освіти у «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня – гімназія – дитячий садок «УМКА ГРАНД» (записи №11-12);

з 01.09.2021 по 25.10.2025 перебувала на посаді викладача по класу сольного співу (академічного) в Комунальному закладі позашкільної освіти сфери культури «Борщагівська мистецька школа» (записи №13-14).

Таким чином судом встановлено, що записи у трудовій книжці позивача чітко містять відомості про спірний період роботи.

Отож, стаж роботи особи на посаді викладача повинен зараховуватися до страхового стажу відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ, навіть якщо така посада прямо не передбачена Переліком №909.

Отже, період роботи позивача на посаді викладача по класу бандури за період з 01.08.1989 по 31.08.2006 на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін в Пантаївській дитячій музичній школі, з 01.09.2006 по 06.11.2006 на посаді викладача вокально-хорових дисциплін в Пантаївській дитячій музичній школі, з 07.11.2006 по 25.08.2020 на посаді викладача по класу сольного та хорового співу в Олександрійській дитячій музичній школі № 1, з 02.09.2020 по 31.08.2021 на посаді заступника директора початкової мистецької школи ТОВ "Навчальний-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І ступеня - гімназія - дитячий садок «УМКА ГРАНД», з 01.09.2021 по 25.10.2025 на посаді викладача по класу сольний спів в Комунальному закладі позашкільної освіти сфери культури «Борщагівська мистецька школа» підлягає зарахуванню до спеціального стажу роботи, навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909

Оскільки сторони рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог не оскаржують, то в силу приписів ст. 308 КАС України таке не є предметом апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі №500/354/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді Р. М. Москаль

П. І. Сало