Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №758/2019/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 758/2019/26 суддя в І-й інстанції Ларіонова Н.М.

Провадження № 33/824/3658/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.

Категорія: ч. 1 ст. 485 МКУ

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником ТОВ «ВЕ Ойл», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про порушення митних правил № 0511/UA903000/2025 від 17 листопада 2025 року, вбачається, що у період серпень - вересень 2022 року ТОВ «ВЕ ОЙЛ» (далі ЛЕНДІФОР») здійснювала зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 19 580 кг., який був оформлений за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764. Заявлена митна вартість товару складала 562 370,23 грн, заявлений код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД) - 2711 13 97 00, країна походження товару «LT» (Литовська Республіка).

Поставка товару відбувалась в рамках зовнішньоекономічного контракту від 03.08.2022 № ANXT_1708_2022, укладеного між ТОВ «ВЕ ОЙЛ» в особі директора ОСОБА_2 та естонським підприємством «AdNext OU» Ltd в особі директора ОСОБА_3 . Відправку товару здійснено з території Литовської Республіки підприємством UAB «Gazimpeksas» (Konstitucijos, pr. 4A, LT-09308, Vilnius).

До митного контролю та оформлення вказаного товару були надані документи, передбачені статтею 335 Митного кодексу України, зокрема:

- інвойс (invoice) від 07.09.2022 № GAZ 0410113;

- декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером, від 07.09.2022 № GAZ 0410113;

- міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) від 07.09.2022 № BL/6A 1089928;

- сертифікат якості від 08.08.2022 № В 22-17 UKR.

Відповідно до поданих документів та заявлених у митній декларації відомостей було сплачено: мито у сумі 0,00 грн (ставка мита 0%); акцизний податок у сумі 0,00 грн (ставка 0,00 Євро за 1 000 літрів при 15оС); податок на додану вартість у сумі 39 365,92 грн (на день оформлення товару ставка становила 7%).

Декларування товарів здійснювалось агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_4 на підставі договору про надання брокерських послуг та декларування товарів від 29.07.2022 № 29/07/22.

З метою підтвердження заявленої в графі 34 митної декларації країни походження товару «LT» (Литовська Республіка) ТОВ «Ве Ойл» надало до митного оформлення декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером, від 07.09.2022 № GAZ 0410113, відомості про яку внесені до графи 44 митної декларації за кодом «7012» згідно з класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації затвердженого Наказом Міністерство Фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

Таким чином оформлення товару «газ вуглеводневий скраплений» за митною декларацією типу «ІМ40ЕА» від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764 ТОВ «Ве Ойл» здійснено без застосування спеціальних заходів, а саме зі звільненням від сплати спеціального мита за ставкою 3%.

З метою здійснення митного контролю оформленого товару «газ вуглеводневий скраплений», який надійшов на адресу ТОВ «Ве Ойл», на підставі статей 336 і 345 Митного кодексу України та відповідно до наказу Енергетичної митниці від 01.09.2025 № 127 посадовими особами Енергетичної митниці була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Ве Ойл» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, в тому числі за митною декларацією від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764.

За результатами, проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ве Ойл», посадовими особами Енергетичної митниці складений Акт від 29.09.2025 № 25/25/7.6- 19/44879446 (далі- Акт) та винесені податкові повідомлення - рішення від 29.10.2025 №№UA903000202544, UA903000202545.

Згідно результатів документальної невиїзної перевірки встановлено, що для товару імпортованого ТОВ «Ве Ойл» та оформленого за митною декларацією типу «IM 40 ЕА» від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764 з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером, від 07.09.2022 № GAZ 0410113 відповідно до інформації отриманої від уповноваженого органу країни експортера не підтверджено преференційне походження (країна походження) зазначеного товару Європейський Союз.

Таким чином, преференційне походження (країна походження) товару імпортованого ТОВ «Ве Ойл» та оформленого за митною декларацією типу «IM 40 ЕА» від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764 з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером, від 07.09.2022 № GAZ 0410113 не підтверджено та відповідно, випуск товару у вільний обіг повинно було бути здійснено зі сплатою спеціального мита за ставкою 3% у сумі 16 871,11 грн.

Крім цього, порядок визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України визначено Податковим кодексом України.

Враховуючи, що мито є однією із складових бази оподаткування ПДВ, а спеціальне мито не було застосоване, відповідно до інформації, зазначеної в графі 47 МД, зазначене спричинило невірний розрахунок ПДВ.

Таким чином, за митною декларацією типу «IM 40 ЕА» від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764 мало бути сплачено ПДВ у сумі 40 546,89 грн, що на 1 180,97 грн менше ніж сплачено ТОВ «Ве Ойл» (39 365,92 грн) до Державного бюджету України.

Враховуючи, що країна походження товару не підтверджена, зазначені дії призвели до недоборів митних платежів у розмірі 18 052,08 грн (спеціальне мито у сумі 16 871,11 грн, ПДВ у сумі 1180,97 грн) згідно пункту 10 додатку 1 до Акту.

Особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Ве Ойл», на час оформлення митної декларації типу «IM 40 ЕА» від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764, був керівник підприємства ОСОБА_1 .

Таким чином, в діях громадянина ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, а саме вчинення дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, що спричинило недобори митних платежів у сумі 18 052,08 грн.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 27 078,12 грн., що становить 150 відсотків несплаченої суми митних платежів. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, а тому останній підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що за митною декларацією типу ІМ 40 ЕА UA903070/2022/002764 від 10.09.2022 р., на підставі договору з постачальником AdNext OU» LTD (Естонія) було доставлено на митну територію України скраплений газ згідно Додаткової угоди № AD0905-03 від 05.09.2022 року та Proforma-invoice (попередній рахунок) № AD-Proforma71 від 05.09.2022 р. Країну походження товару також вказано в попередніх рахунках (Proforma invoice) № AD-Proforma71 від 05.09.2022 року згідно яких Товар виготовлено в Литовській Республіці. Також інформацію про походження товару зазначено в рахунку (Invoice) № GAZ 0410113 від 07.09.2022 та декларації-рахунку (Invoice) № GAZ 0410113 від 07.09.2022 згідно яких товар походить з Литовської Республіки, що не суперечить попереднім документам. Враховуючи попередні успішні відносини з «AdNext OU» LTD, сумнівів в достовірності та повноті задекларованих даних по цих поставках не виникало. Враховуючи специфіку завантаження та транспортування пального перевірити товаросупровідні документи що надає Постачальник на предмет достовірності, зокрема в частині відповідності декларування Постачальником країни походження Товару за даними документами неможливо. Відтак ТОВ «ВЕ ОЙЛ» було ввезено Товар "Газ вуглеводневий скраплений пропан" за кодом згідно з УКТЗЕД 2711139700. Країна походження товару - Литва (LT). Доставка зазначених вантажів на митну територію України здійснювалась автомобільним транспортом ТОВ «ПРЕМІУМ-АВТОГАЗ». Постачальник Товару «AdNext OU» LTD, Відправник Товару: UAB "Gazimpeksas" (Литва); Отримувач ТОВ "ВЕ ОЙЛ" (Україна). З чого вбачається, що прямих договірних відносин у ТОВ "ВЕ ОЙЛ" із відправником товару UAB "Gazimpeksas" не існувало. При завантаженні та отриманні документів, підстав сумніватись в достовірності наданих документів не було. Документи які були надані водієві та документи надані шляхом надсилання сканованих копій на електронну адресу ТОВ «ВЕ ОЙЛ» співпадали. Відтак ТОВ «ВЕ ОЙЛ» подав документи у відповідності до вимог митного законодавства, для декларування Товару, що ввозився на митну територію України, з усвідомленням їх правильності, достовірності та повноти. Завантаження та відправлення товару здійснювалось не Постачальником, а товаровідправником ОСОБА_5 "GAZIMPEKSAS", які є ліцензованим митними органами Литовської Республіки експортером пального. Безпосереднє декларування здійснювалось ФОП ОСОБА_4 згідно Договору № 29/07/2022 від 29.07.2022 року про надання брокерських послуг та декларування товарів. На момент декларування та проходження митних процедур, ні в декларанта, ні в митних органів не виникало підстав вважати про недостовірність даних товаросупроводжуючих документів, що надавались Постачальником, зокрема в частині походження Товару. Той факт, що ні митними органами, ні водієм, ні декларантом (митним брокером) не було помічено ні помилок, ні сумнівів в правдивості задекларованого Постачальником та експортером підтверджує твердження про неможливість пересвідчитись в справжності сертифікату чи інших документів при відвантаженні товару. У декларанта - суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, відсутній обов`язок перевірки справжності документів, отриманих від нерезидентів України, та зазначених в них відомостей. Крім того, митними органами безапеляційно надано перевагу одних документів над іншими, без належного на те обґрунтування та доказів достовірності тих чи інших документів. Литовська компанія UAB "Gazimpeksas" в підтвердження права на надання преференцій надавала разом із товаром декларації походження (декларації інвойси) за встановленою Конвенцією формою. Права на такі преференції у UAB "Gazimpeksas" виникло на підставі присвоєного їй номера а вторизованого експортера. Митними органами України та Литовської Республіки підтверджується факт, що на момент вчинення угоди UAB "Gazimpeksas" діяли з повноваженнями як затверджений експортер № LT/VM0/052. Дана ліцензія діяла на момент здійснення поставок Товару. ЕМ в матеріалах справи визнає Invoice, як належним чином складену декларацію про походження Товару. ОСОБА_1 здійснено дії з метою пересвідчення подання достовірних даних, а саме перевірено декларування походження Товару, а також перевірено наявність ліцензії уповноваженого експортера UAB "Gazimpeksas" за допомогою електронних сервісів та перевірки сайту компанії (http://gazimpeksas.com/), який на той момент працював. Крім того, згідно матеріалів справи 05.11.2024 року № 7.6-3/19-01/4/5316 Держмитслужбою надіслано лист до Енергетичної митниці про отримання відповіді від митних органів Литовської Республіки, зі змісту якого випливає що на момент написання даного листа була інформація, яка могла вказувати на можливе порушення митних правил. Відповідно митниця в межах строків притягнення до адміністративної відповідальності (6 місяців) мала б передати справу до суду для вирішення питання про притягнення до відповідальності за порушення митних правил до 05.05.2025 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та вказує, що з оскаржуваною постановою мав змогу ознайомитись лише 17 червня 2026 року.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник Енергетичної митниці вказала, що саме ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення та підлягає притягненню до відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України, за вчинення дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості. Таким чином, представник заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2026 року з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 258 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 10 червня 2026 року за відсутності ОСОБА_1 винесено оскаржувану постанову.

В порушення вимог ст. 258 КУпАП , місцевий суд протягом трьох днів копію постанови ОСОБА_1 не направив.

Лише 17 червня 2026 року постанову доставлено до підсистеми «Електронний суд».

За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Енергетичної митниці Носко Ю.Ю. та ОСОБА_6 , перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду скасувати, виходячи з наступного.

Згідно пункту третього частини першої статті 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

При складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до статті 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, виходячи з того, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, а тому останній підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.

Апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом статті 485 МК України об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів характеризується сукупністю трьох ознак: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка вчинила порушення, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Також Верховний Суд у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) вказав, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Отже, ст. 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети: неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

З огляду на викладене висновки місцевого суду щодо можливості вчинення даного правопорушення з необережності на законі не ґрунтуються та прямо протирічать диспозиції ст. 485 МК України.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 1 статті 293 Митного кодексу України визначено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

Частиною першою статті 271 МК України визначено, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений ПК України та МК України, який нараховується та сплачується відповідно до МК України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита, додатковий імпортний збір (ч. 1 ст. 275 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 275 МК України спеціальне мито встановлюється відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну":

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" у разі якщо інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у відповідь на такі дії можуть застосовуватися адекватні заходи. У разі якщо такі дії завдають шкоди або створюють загрозу її заподіяння державі та/або суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування.

Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань здійснюються відповідно до законів України, міжнародних договорів України, загальноприйнятих правил, стандартів та норм міжнародного права та одним з таких заходів є запровадження спеціального мита.

У разі якщо дискримінаційні та/або недружні дії щодо України застосовуються державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, заходи у відповідь, визначені частиною третьою цієї статті, можуть застосовуватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

Постановою Верховної Ради України "Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором" від 27.01.2015 № 129-VIII Російську Федерацію визнано державою-агресором.

Відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону № 959-ХІІ та з метою вжиття заходів, необхідних для захисту суттєвих інтересів безпеки під час надзвичайних обставин у міжнародних відносинах Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 719, якою було запроваджено спеціальне мито на важкі дистиляти (газойлі), гази скраплені, вуглеводні та на окремі типи вугілля походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України, незалежно від інших видів мита.

Так, Постановою № 719 було встановлено спеціальне мито для газів скраплених за кодами 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00 згідно з УКТ ЗЕД та вуглеводнів за кодом 2901 10 00 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту та країною походження яких є Російська Федерація, у розмірі 3 %.

У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовується спеціальне мито згідно з цим пунктом, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати спеціального мита за визначеними цим пунктом ставками.

Згідно з ч. 1 ст. 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Як вбачається із матеріалів справи, у період серпень - вересень 2022 року ТОВ «ВЕ ОЙЛ» (далі ЛЕНДІФОР») здійснювала зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 19 580 кг, який був оформлений за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764. Заявлена митна вартість товару складала 562 370,23 грн, заявлений код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД) - 2711 13 97 00, країна походження товару «LT» (Литовська Республіка).

Поставка товару відбувалась в рамках зовнішньоекономічного контракту від 03.08.2022 №ANXT_1708_2022, укладеного між ТОВ «ВЕ ОЙЛ» в особі директора ОСОБА_2 та естонським підприємством «AdNext OU» Ltd в особі директора ОСОБА_3 . Відправку товару здійснено з території Литовської Республіки підприємством UAB «Gazimpeksas» (Konstitucijos, pr. 4A, LT-09308, Vilnius).

До митного контролю та оформлення вказаного товару були надані документи, передбачені статтею 335 Митного кодексу України, зокрема:

- інвойс (invoice) від 07.09.2022 № GAZ 0410113;

- декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером, від 07.09.2022 № GAZ 0410113;

- міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) від 07.09.2022 № BL/6A 1089928;

- сертифікат якості від 08.08.2022 № В 22-17 UKR.

Відповідно до поданих документів та заявлених у митній декларації відомостей було сплачено: мито у сумі 0,00 грн (ставка мита 0%); акцизний податок у сумі 0,00 грн (ставка 0,00 Євро за 1 000 літрів при 15оС); податок на додану вартість у сумі 39 365,92 грн (на день оформлення товару ставка становила 7%).

Декларування товарів здійснювалось агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_4 на підставі договору про надання брокерських послуг та декларування товарів від 29.07.2022 № 29/07/22.

З метою підтвердження заявленої в графі 34 митної декларації країни походження товару «LT» (Литовська Республіка) ТОВ «Ве Ойл» надало до митного оформлення декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером, від 07.09.2022 № GAZ 0410113, відомості про яку внесені до графи 44 митної декларації за кодом «7012» згідно з класифікатором документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації затвердженого Наказом Міністерство Фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».

З метою здійснення митного контролю оформленого товару «газ вуглеводневий скраплений», який надійшов на адресу ТОВ «Ве Ойл», на підставі статей 336 і 345 Митного кодексу України та відповідно до наказу Енергетичної митниці від 01.09.2025 № 127 посадовими особами Енергетичної митниці була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Ве Ойл» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в тому числі за митною декларацією від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764.

За результатами, проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ве Ойл», посадовими особами Енергетичної митниці складений Акт від 29.09.2025 № 25/25/7.6- 19/44879446 (далі- Акт) та винесені податкові повідомлення - рішення від 29.10.2025 №№UA903000202544, UA903000202545.

Згідно результатів документальної невиїзної перевірки встановлено, що для товару імпортованого ТОВ «Ве Ойл» та оформленого за митною декларацією типу «IM 40 ЕА» від 10.09.2022 № UA903070/2022/002764 з наданням декларації-інвойсу, складеного уповноваженим (схваленим) експортером, від 07.09.2022 № GAZ 0410113 відповідно до інформації отриманої від уповноваженого органу країни експортера не підтверджено преференційне походження (країна походження) зазначеного товару Європейський Союз.

У вказаному акті, серед іншого, зазначено, що імпортер не має можливості у повній мірі проконтролювати всі дії експортера та перевірити достовірність наданих ним документів або перевірити статус вказаних у ньому товарів. Неумисне заявлення недостовірних відомостей про походження товару призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати спеціального мита на товар, ввезений на митну територію України, та, як наслідок - до несвоєчасного та неповного нарахування та сплати митних платежів.

Доказами у справі про порушення митних правил, згідно приписів ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 352 МК України, посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, можуть використовуватись як матеріали для підготовки висновків за результатами перевірок.

Пунктом 54.4 статті 54 ПК України встановлено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених п. 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 289 МК України обов`язок зі сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

В той же час, помилковим є висновок суду першої інстанції, що саме дії керівника ТОВ «ВЕ Ойл» ОСОБА_1 були спрямовані на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, що призвело до недоборів митних платежів, чим він вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України.

Роблячи такі висновки, місцевий суд залишив поза увагою, що жодного доказу зазначеним обставинам митний орган суду не подав.

Ні протокол, ні зміст постанови суду першої інстанції не містять посилання на докази та їх аналіз, які б доводили, що дії керівника ТОВ «ВЕ Ойл» ОСОБА_1 були умисними.

Більш того у відповідності до Акту від 29.09.2025 № 25/25/7.6- 19/44879446, який був підставою до складення протоколу, серед іншого зазначено, що імпортер не має можливості у повній мірі проконтролювати всі дії експортера та перевірити достовірність наданих ним документів або перевірити статус вказаних у ньому товарів. Неумисне заявлення недостовірних відомостей про походження товару призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати спеціального мита на товар, ввезений на митну територію України, та, як наслідок - до несвоєчасного та неповного нарахування та сплати митних платежів.

Зазначене проігноровано як митним органом, так і місцевим судом. Оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ, який би підтверджував, що ОСОБА_1 , подаючи митну декларацію та додані до неї документи знав, що в них зазначені недостовірні відомості про країну походження товару і умисно подав їх до митного органу з метою заниження податкового зобов`язання зі сплати спеціального мита на товар.

З матеріалів справи вбачається, що документи для митного оформлення, в тому числі і щодо походження товару з ЄС, були надані продавцем.

За змістом ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, приймаючи рішення про складення протоколу про порушення митних правил, митний орган зобов`язаний був зібрати докази наявності саме умисної форми вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, що утворюють диспозицію ст. 485 МК України, а саме заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), в даному випадку - країни походження.

При цьому ні митний орган, ні місцевий суд не звернули уваги, що встановлення факту надання продавцем документів покупцю з невірним зазначенням країни походження товару, може свідчити про протиправність дій покупця з митного декларування такого товару лише у випадку доведення його обізнаності про таку недостовірність.

Матеріали справи не містять спростувань тверджень про те, що ОСОБА_1 добросовісно вчинив ряд дій, щоб пересвідчитися у достовірності інформації про товар.

Литовська компанія UAB "Gazimpeksas" в підтвердження права на надання преференцій надавала разом із товаром декларації походження (декларації інвойси) за встановленою Конвенцією формою. Права на такі преференції у UAB "Gazimpeksas" виникло на підставі присвоєного їй номера авторизованого експортера.

Більше того, неоспорюваним є той факт, що всі декларації-інвойси, котрі надавала UAB "Gazimpeksas" апелянту разом із товаром при імпорті на територію України - не є підробними. Вони видані уповноваженим органом, прийняті митницею.

В даному випадку митний орган, складаючи протокол про порушення митних правил, та місцевий суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, залишили поза увагою, що відсутність підтвердження факту походження товару з ЄС ніяким чином не спростовує зазначеного факту, оскільки в межах розгляду даної справи митний орган не надав суду доказів про походження ввезеного товару з будь-якої іншої країни, що не входить до ЄС.

Таким чином, факт відсутності підтвердження походження товару з країн ЄС свідчить лише про те, що відсутнє таке підтвердження. Зазначене не спростовує походження товару з ЄС, оскільки не є ідентичним доведенню факту походження товару з країн, що не входять до ЄС.

Обвинувачення, обґрунтоване на таких фактах, не узгоджується з принципом доведення «поза розумним сумнівом», що має застосовуватись у справах даної категорії.

За вказаних обставин, обвинувачення ґрунтується на припущеннях, що є недопустимим. В даному випадку, не встановлення митним органом країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, не дає підстав суду стверджувати, що переміщуваний товар походить не з ЄС тільки тому, що підтверджень останнього митним органом не здобуто.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України, за обставин, викладених у протоколі про правопорушення митних правил та постанові суду, апеляційний суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 485 МК України, ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 251 ст. 280, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 10 червня 2026 рокускасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 Митного кодексу Українизакрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення виготовлене 21 липня 2026 року.

Суддя В.О. Фінагеєв