Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення плати за користування житлом
Дата: 19 липня 2026 р.
Справа: №753/20213/25
Суддя: Таргоній Дар'я Олександрівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 753/20213/25 Головуючий у І інстанції Сирбул О.В.
Провадження №22-ц/824/9720/2026Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Борисової О.В., Голуб С.А.,розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 рокуу справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовував тим, ТОВ «Євро-Реконструкція» надає послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідачі є споживачами вказаних послуг, однак з серпня 2022 року не вносили плату за постачання гарячої води та з листопада 2021 року - плату за абонентське обслуговування.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги з постачання гарячої води та за абонентське обслуговування в розмірі 17815,33 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 10,99 грн, 3% річних в розмірі 0,85 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальність «Євро-Реконструкція» заборгованість за послугу з постачання гарячої води та абонентського обслуговування у розмірі 17 815,33 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 10,99 грн, 3 % річних у розмірі 0,85 грн, а всього 17 827,17 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальність «Євро-Реконструкція» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 009,34 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальність «Євро-Реконструкція» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 009,34 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальність «Євро-Реконструкція» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 009,34 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права,просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дана справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а єдиною процесуальною формою реалізації права на захист було подання письмового відзиву.
Про існування оскаржуваного рішення відповідачка дізналася 26 лютого 2026 року із застосунку «Дія».
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Євро - реконструкція» - Кліпанський А.П. заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Представник вказує на те, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №753/20213/25 та вирішено здійснювати її розгляд без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
В подальшому, ухвала про відкриття провадження у даній справі та копії позовної заяви з додатками направлялися судом відповідачам за їх зареєстрованим місцем проживання, що є належним повідомленням про розгляд даної справи в суді першої інстанції.
Представник ТОВ «Євро - реконструкція» - Кліпанський А.П. зазначає, що п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України не підлягає застосуванню, оскільки в разі розгляду судом справи без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання, відповідачі не повідомляються про дату час і місце засідання судового.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Ч. 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться лише до неналежного повідомлення її, як відповідача, про розгляд даної справи в суді першої інстанції, тому оскаржуване в частині встановлених судом обстави справи, зокрема щодо правомірності звернення ТОВ «Євро-Реконструкція» до суду з даним позовом, встановлення кола відповідачів, наявності між сторонами договірних відносин, доведеності заборгованості за послуги з постачання гарячої води та за абонентське обслуговування в розмірі 17815,33 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 10,99 грн, 3% річних в розмірі 0,85 грн, апеляційний суд не переглядає.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилалась на те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, оскільки суд не повідомив її про розгляд справи, що позбавило її подати відзив на позовну заяву та висловити свої заперечення, що є грубим порушенням ст. 43 ЦПК України.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними є, зокрема, справи, визначені законом як такі, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а також інші справи, які з урахуванням їх характеру, предмета спору, ціни позову та складності можуть бути визнані судом малозначними.
Згідно з ст. 274 ЦПК України малозначні справи підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Ч. 5 ст. 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, якщо від сторін не надійшли клопотання про інше або якщо суд не дійде висновку про необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
З матеріалів справи вбачається, що предметом цього позову є стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води та за абонентське обслуговування. Ціна позову становить 17 827,17 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 жовтня 2025 року, справувідкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, конверт, який був направлений відповідачу на зазначену адресу повернувся на адресу Дарницького районного суду міста Києва з відміткою «адресат відсутній».
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вжив заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, оскільки отримання судової повістки адресатом (відповідачем у даній справі) перебуває поза межами контролю Дарницькогорайонного суду м. Києва.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її місця проживання, перебування чи місцезнаходження, повідомленою цією особою суду.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції належним чином виконав свій обов`язок щодо направлення ухвали про відкриття провадження у даній справі з копією позовної заяви з додатками, а відповідач, свою чергу, вважається належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19, зазначивши, що відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її місця проживання, перебування чи місцезнаходження, повідомленою цією особою суду.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого2026 року вказала адресу свого проживання саме: АДРЕСА_1 .
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Крім того, сам по собі факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції не свідчить про порушення судом права на справедливий судовий розгляд.
Також апеляційний суд зазначає, що доказів, які б підтверджували проживання чи реєстрацію місця проживання за іншою адресою суду апеляційної інстанції відповідач не надала, як і не повідомила суд про зміну свого місця проживання у порядку, передбаченому ЦПК України.
Сукупний аналіз наведених обставин свідчить про недоведеність ОСОБА_1 порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення за відсутності в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідачів про розгляд справи в цілому та про судове засідання, в якому було ухвалено оскаржуване рішення.
Апеляційний суд вважає, що відповідач не навела конкретних обставин, які свідчили б про неможливість реалізації нею процесуальних прав або про те, які саме докази чи пояснення вона була позбавлена можливості подати внаслідок розгляду справи без виклику сторін як до суду першої та апеляційної інстанцій.
Саме по собі незадоволення результатом розгляду справи не свідчить про порушення судом норм процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що районним судом порушено норми процесуального права, які передбачені ст. 376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачами судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі ст. ст. 141, 382 ЦПК України.
Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: О.В. Борисова
С.А. Голуб
Оригінал: reyestr.court.gov.ua