Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №752/23473/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/1494/2026

№ 752/23473/24

Категорія КК: ч. 4 ст. 185 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Святошинського районного суду міста Києва від 02.02.2024 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185; 185 ч. 2, 70 КК України до арешту на строк 6 місяців, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.04.2024 замінено невідбуту частину покарання на пробаційний нагляд строком на 118 днів;

- вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26.06.2024 за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки. Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 02.02.2024 вирішено виконувати самостійно,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26.06.2024 до покарання за цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 02.02.2024 з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 09.04.2024, яким ОСОБА_6 призначене покарання у виді 118 днів пробаційного нагляду, ухвалено виконувати самостійно.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він, 22.08.2024, о 18 годині 45 хвилин, в період воєнного стану, перебуваючи поблизу входу до військторгу «SM Group» за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто з працівників військторгу та сторонніх осіб не спостерігає, взяв до рук манекен, на якому знаходились: сорочка тактична мультикам твіл, вартістю 1750 грн, підсумок під планшет SM мульт, вартістю 1750 грн, балаклава SM single олива, вартістю 260 грн, кепка мультикам, вартістю 350 грн, які повторно таємно викрав, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 4110 грн.

Крім того ОСОБА_6 , 14.10.2024, приблизно о 15 годині 30 хвилин, в період воєнного стану, перебуваючи поблизу військторгу «SM Group», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто з працівників військторгу та сторонніх осіб не спостерігає, взяв до рук манекен, вартістю 5100 грн, на якому знаходились: куртка Protect W софт. мультикам, вартістю 3020 грн, штани Каліфорнія millitary софт мультикам, вартістю 2200 грн, балаклава SM мультикам, вартістю 330 грн, сумка з кобурою мультикам, вартістю 1500 грн, манекен, вартістю 5100 грн, які повторно таємно викрав, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 12150 грн.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26.06.2024, та вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2024, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю вироків у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, прокурор вказує про не застосування ст. 71 КК України,яку суд повинен був застосувати, оскільки ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення після постановлення щодо нього вироку Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2024 з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2024. Натомість суд не застосував закон України про кримінальну відповідальність, який повинен був застосувати, оскільки призначаючи ОСОБА_6 остаточне покарання, вирішив вказаний вирок та ухвалу виконувати самостійно.

Окрім цього, зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_6 судом належним чином не враховано, що останній, будучи судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, який заперечив проти скасування вироку та призначення більш суворого покарання, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом доказами, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, і в апеляційній скарзі не заперечується.

Кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 185 КК України є правильною.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

На думку колегії суддів, вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України судом першої інстанції дотримано. Вид та розмір покарання, аналогічний тому, що призначив суд першої інстанції просить призначити в апеляційній скарзі прокурор. Тому в цій частині колегія суддів вважає безпідставною апеляційну скаргу сторони обвинувачення.

Згідно з ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Заслуговують на увагу, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування судом ст. 71 КК України з урахування п.п. а-1 п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України.

Як убачається з матеріалів судового провадження ОСОБА_6 раніше судимий вироком Святошинського районного суду міста Києва від 02.02.2024 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185; 185 ч. 2, 70 КК України до арешту на строк 6 місяців, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.04.2024 замінено невідбуту частину покарання на пробаційний нагляд строком на 118 днів. Покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_6 не відбув. Крім того, ОСОБА_6 раніше судимий вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26.06.2024 за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки. Не відбувши покарання у виді пробаційного нагляду, а також в період іспитового строку, призначеного вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26.06.2024, ОСОБА_6 знову вчинив два епізоди крадіжок 22.08.2024 та 14.10.2024, за вчинення яких його визнано винним вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2024.

На думку колегії суддів, остаточне покарання ОСОБА_6 слід призначити шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарань, призначених вироками Овруцького районного суду Житомирської області від 26.06.2024 та Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2024, врахувавши положення п. п. 1-а п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України. Тому апеляційна скарга сторони обвинувачення підлягає задоволенню частково, а вирок суду першої інстанції на підставі ст. 413, ст. 420 КПК України - скасуванню в частині застосування ст. 71 КК України, із ухваленням апеляційним судом свого вироку.

Керуючись ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 420 КПК України, колегія суддів,-

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 04 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати в частині застосування ст. 71 КК України.

Ухвалити новий вирок, яким, на підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 26.06.2024 та вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2024, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю вироків у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі.

В решті вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 04 грудня 2024 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України, залишити без зміни.

Вирок Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з дня отримання копії вироку.

С у д д і :

_________________ _________________ _________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3