Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №580/9614/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/9614/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у не зарахуванні з 16.07.2025 та відмові зарахувати позивачу до періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 15.06.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону зарахувати ОСОБА_1 з 16.07.2025 до періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгову вислугу за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 15.06.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 заробітної плати з 16.07.2025, з урахуванням раніше виплачених сум, включаючи щомісячну заробітну плату, допомогу для оздоровлення, допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаних днів щорічної відпустки та інші платежі з фонду оплати праці, з урахуванням пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 15.06.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з наказом в.о. військового прокурора об`єднаних сил від 09.06.2020 №339к ОСОБА_1 звільнений з 15.06.2020 з посади заступника начальника відділу військової прокуратури об`єднаних сил, виключений зі списків особового складу, направлений в розпорядження військового прокурора Центрального регіону України - згідно з наказом від 16.06.2020 №51 о/с зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення; згідно з наказом від 06.07.2020 №59 о/с призначений на посаду начальника відділу.

Згідно з наказом міністра оборони України від 04.09.2020 №435 (по особовому складу) ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пп. «г» (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язку і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ.

Згідно з наказом в.о. військового прокурора Центрального регіону України від 10.09.2020 №82 о/с ОСОБА_1 звільнений з посади начальника відділу, виключений зі списків, направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаним наказом передбачена виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби. На квартирному обліку для поліпшення житлових умов перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_1 , службовим житлом за рахунок Міністерства оборони України забезпечений у м.Черкаси (а.с.109).

Згідно з наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону України від 15.07.2025 №493к ОСОБА_1 у порядку переведення із Львівської обласної прокуратури з 16.07.2025 призначений на посаду заступника начальника управління - начальника відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за додержанням законів під час виконання судових рішень та під час проведення оперативно-розшукової діяльності.

01.08.2025 (04.08.2025 вх.№11331-25) позивач просив відповідача у разі неврахування пільгового періоду вислуги років під час встановлення стажу - зарахувати стаж і здійснити перерахунок для виплати заробітної плати.

07.08.2025 у відповіді (07.08.2025 №07-539вих-25) на звернення від 01.08.2025 повідомлено відповідачем про ненадання ОСОБА_1 довідки з попереднього місця служби на виконання п.9 Порядку №1090 та надана копія протоколу засідання Комісії від 16.07.2025 №15/25 (а.с.56-57).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зарахування стажу і здійснення перерахунку заробітної плати, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України, визначаються Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Статтею 4 Закону № 1697-VII установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною другою статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Частиною сьомою статті 81 Закону № 1697-VII визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки визначає Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 (далі - Порядок № 1090, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Дія цього Порядку поширюється на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників органів прокуратури (пункт 2 Порядку № 1090).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1090 надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

Військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (пункт 3-1 Порядку № 1090).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1090 до періоду проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, слідчим органів прокуратури, зараховується: 1) час роботи (служби) в органах прокуратури; 2) час проходження строкової військової служби та служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби та інших правоохоронних органах, а також стаж військової служби в Збройних Силах, Службі безпеки, інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях; 3) час роботи на посадах судді, державного арбітра, арбітра відомчих арбітражів України, арбітра в судах і державному та відомчому арбітражі колишнього СРСР і республік, що входили до його складу, а також працівників органів юстиції, що забезпечують діяльність судів; 4) час роботи на виборних посадах в органах місцевого самоврядування і профспілкових організаціях, якщо працівник до і після цього працював в органах прокуратури; 5) час роботи в державних установах, інших організаціях, якщо вони були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури для продовження роботи; 6) період здобуття освіти (за денною формою навчання) у вищих навчальних закладах на юридичних факультетах; 7) час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли за медичними показаннями дитині потрібен домашній догляд, - період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, а коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більше ніж до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку; 8) час роботи за кордоном, якщо працівник направлявся туди органами прокуратури та перед відрядженням працював на прокурорсько-слідчих посадах і протягом двох місяців після повернення з-за кордону був прийнятий на роботу в органи прокуратури на зазначені посади; 9) час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; 10) період роботи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності Законом України від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII "Про прокуратуру" було присвоєно класні чини (у тому числі працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), а також час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; 11) період роботи на адміністративних посадах, посадах науково-педагогічних та наукових працівників у Національній академії прокуратури України.

Пунктом 8 Порядку № 1090 передбачено, що до періоду проходження служби військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, для виплати їм щомісячної надбавки за вислугу років зараховуються періоди: 1) військової служби за контрактом на посадах у Збройних Силах, Службі безпеки, Держспецтрансслужбі, Держспецзв`язку, Службі зовнішньої розвідки, військах цивільної оборони, інших військових формуваннях, правоохоронних органах, правоохоронних органах спеціального призначення, Об`єднаних збройних силах держав - членів СНД, військах та інших військових формуваннях СНД та СРСР; 2) служби на посадах в органах внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органах і підрозділах цивільного захисту, кримінально-виконавчої системи, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, податкової міліції, в інших правоохоронних органах, у тому числі СНД та СРСР; 3) роботи (служби) за контрактом у державних органах, установах, організаціях та органах місцевого самоврядування, якщо вони направлені в ці органи в установленому порядку із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, органах кримінально-виконавчої системи, податковій міліції; 4) виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, органах кримінально-виконавчої системи, податковій міліції; 5) роботи (служби) в судових органах та органах прокуратури на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) перебування у розпорядженні та час, коли військовослужбовці не перебували на посадах внаслідок звільнення від посад; 7) навчання у військових навчальних закладах (військово-навчальних підрозділах у вищих навчальних закладах) на посадах курсантів і слухачів; 8) коли військовослужбовці не перебували на військовій службі внаслідок незаконного звільнення, а потім були поновлені на військовій службі; 9) строкової військової служби; 10) визначені підпунктами 3, 6-11 пункту 6 цього Порядку.

Періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби (пункт 9 Порядку № 1090).

Згідно з пунктами 14, 16 Порядку № 1090 період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів.

Рішення комісії про обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у двох примірниках, які подаються до бухгалтерського та кадрового підрозділів.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням військової служби та правовий статус військовослужбовця регулюються, зокрема, нормами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), які у цій постанові застосовуються Верховним Судом у редакціях станом на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом частин першої, шостої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

До видів військової служби належать, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб сержантського, старшинського і офіцерського складу.

За змістом статей 1, 2 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Статтею 8 Закону № 2011-XII визначено основні права військовослужбовців, пов`язані з проходженням служби. Зокрема, в абзаці другому пункту 1 цієї статті, серед іншого, передбачено, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України пільгові умови зарахування до вислуги років військової служби, як різновиду державної служби, визначено у пункті 3 Постанови від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), яким передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови (зокрема, особам офіцерського складу, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом), зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

За змістом пункту 3 розділу 4 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям зараховуються періоди, зокрема, зазначені в Постанові № 393 (зі змінами).

Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.

Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.

Як вбачається з матеріалів відповідачем не було зараховано до періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 15.06.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Таким чином, особливість спірних правовідносин, що склалися у цій справі, полягає у тому, що період проходження служби, що дає право позивачу на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, згідно з пунктом 6 Порядку № 1090 включає і стаж військової служби в Збройних Силах, до якого належить час проходження військової служби в особливий період - за період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей.

Судом встановлено, що починаючи з 2002 року позивач проходив службу на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України, у тому числі до 10.09.2020 в органах військової прокуратури у статусі військовослужбовця

Водночас у період з 27 вересня 2017 року до 30 квітня 2018 року позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей, а у період з 01 травня 2018 року по 15 червня 2020 року одночасно у статусі військовослужбовця офіцерського складу ЗСУ та прокурора приймав участь в операції об`єднаних сил, здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях (а.с. 24).

Крім того, суд звертає увагу, що до загальної вислуги позивача, яка враховувалася при виплаті йому щомісячної надбавки за вислугу років як військовослужбовця, який проходив службу в органах прокуратури, враховувалася пільгова вислуга, яка складала 4 роки 10 місяців 8 днів, що підтверджується наказом військової прокуратури об`єднаних сил №214к від 16.03.2020 року та не заперечується учасниками справи (а.с. 32-33).

Однак, під час проходження позивачем служби на посаді заступника начальника управління - начальника відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за додержанням законів під час виконання судових рішень та під час проведення оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону України (наказ керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону України від 15.07.2025 №493к), з 16.07.2025 при обчисленні періоду проходження служби, який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, вислуга за період безпосередньої участі позивача в Антитерористичній операції (АТО) з 27 вересня 2017 року до 30 квітня 2018 року та Операції об`єднаних сил (ООС) з 01 травня 2018 року по 15 червня 2020 року на пільгових умовах не враховувалася.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 (750/9775/16-а), визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.

Пунктом 9.13 постанови Об`єднаної палати КАС у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а (№ К/9901/134/19) визначено, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою КМ України від 17.07.1992 № 393.

Відповідно до роз`яснення управління правового забезпечення ОГП від 18.05.2020 № 26/1-412ВН-20 постанова КМ України № 393 є підставою для зарахування періоду проходження служби на пільгових умовах, у тому числі, під час розрахунку вислуги років.

Верховний Суд у рішенні від 20.12.2018 № 363/4080/16-а, переглядаючи справу за адміністративним позовом працівника прокуратури, зазначив, що з аналізу правових норм вбачається, що вислуга років під час участі в антитерористичній операції, яку особа брала під час роботи в органах прокуратури, зараховується на пільгових умовах, тобто один місяць служби за три місяці.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, освітні, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Аналогічний висновок щодо застосування законодавства при обчисленні пільгового стажу за вислугою років прокурорам і слідчим, викладений Верховним Судом України у постанові від 27.05.2008 (21-2438во17).

Окрім того, до положень пункту 3 розділу 4 Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.

Суд зазначає, що відповідачем залишено поза увагою положення частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Наявність у позивача пільгової вислуги встановлена ще під час проходження ним служби у військовій прокуратурі об`єднаних сил та сторонами не заперечувалась.

Таким чином, проходячи службу на прокурорських посадах у військовій прокуратурі об`єднаних сил, до загальної вислуги позивача, яка враховувалась при виплаті йому щомісячної надбавки за вислугу років, додатково враховувалась пільгова вислуга, яка складала 4 роки 10 місяців і 8 днів.

Зазначена пільгова вислуга також враховувалась відділом фінансування та бухгалтерського обліку військової прокуратури об`єднаних сил при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення.

Таким чином, під час призначення позивача на посаду заступника начальника управління - начальника відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління організації процесуального керівництва, нагляду за додержанням законів під час виконання судових рішень та під час проведення оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону України комісією з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, прийняте протиправне рішення, яким пільгову вислугу позивачу не враховано.

Посилання відповідача на те, що період участі позивача в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей може бути зарахований до його пільгової вислуги на пільгових умовах лише для призначення пенсії, не відповідає дійсності та суперечить законодавству.

Так, відповідачем повністю проігноровані приписи частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а також пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з якими час проходження військовослужбовцями військової служби зараховується до всіх видів вислуги. Аналогічно зараховується до всіх видів вислуги на пільгових умовах і час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002).

Також, в абзаці 5 пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа щодо права на пільги) зазначено, що правова позиція Конституційного Суду України з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців та працівників правоохоронних органів у зазначених рішеннях Конституційного Суду України полягає в тому, що комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту їх та їхніх сімей, зумовлений особливістю професійних обов`язків, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я, жорсткими вимогами до дисципліни, професійної придатності, певним обмеженням конституційних прав і свобод. Здійснення таких заходів не залежить від розміру доходів цих осіб чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Ці гарантії не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації.

Таким чином, законодавством регламентовано пільгове обчислення періоду проходження служби в органах прокуратури, що є гарантією соціальних прав цієї категорії громадян.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що стаж військової служби відповідача, зокрема і з урахуванням зарахованої на пільгових умовах вислуги років (4 роки 10 місяців 8 днів), підлягав урахуванню відповідачем під час визначення стажу роботи позивача, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, у межах спірних правовідносин відповідач не вирішував питання виплати ОСОБА_1 допомоги для оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаних днів щорічної відпустки та інші платежі з фонду оплати праці, з урахуванням пільгової вислуги, а тому вказані вимоги є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача - задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у не зарахуванні з 16.07.2025 та відмові зарахувати ОСОБА_1 до періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 15.06.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону зарахувати ОСОБА_1 з 16.07.2025 до періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгову вислугу за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 15.06.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону здійснити з 16.07.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 заробітної плати, з урахуванням пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 27.09.2017 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 15.06.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Н.П.Бужак

суддя В.В.Файдюк