Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №420/13581/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13581/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року (суддя Завальнюк І.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 04.09.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

01.05.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні (заява від 14.01.2025 р., що надійшла 16.01.2025 р.) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей (даних) про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 19.04.2023 р. непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу";

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у невнесенні (заява від 14.01.2025 р., що надійшла 16.01.2025 р.) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей (даних) про визнання ОСОБА_1 19.04.2023 р. непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу";

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) про визнання ОСОБА_1 19.04.2023 р. непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів наразі містить недостовірні відомості про визнання позивача 19.04.2023 постановою ВЛК "придатним" до військової служби, перебування "на обліку" в ІНФОРМАЦІЯ_8 за категорією обліку "військовозобов`язаний". Хоча постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 від 19.04.2023 позивач був визнаний непридатним до військової служби і виключений з військового обліку, та жодного іншого медичного огляду після цієї дати, за його твердженням, він не проходив, на військовий облік не вставав (не повинен був братися на військовий облік). По суті презюмуючи достовірність відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів суд першої інстанції, не зважаючи на доводи позову, не встановив, хто саме та на підставі яких документів вніс до реєстру ці відомості про позивача.

Також, суд першої інстанції не звернув жодної уваги на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів визнання позивача 19.04.2023 або пізніше "придатним" до військової служби і не обґрунтував, чому він вважає, що позов не підлягає задоволенню навіть в частині виправлення в реєстрі даних щодо постанови ВЛК про нібито "придатність" позивача до військової служби. Так само суд першої інстанції не обґрунтував, на підставі яких доказів він виснував, що позивач дійсно перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , адже жодних документів (особова справа, облікова картка, обліково-послужна картка, заява про взяття на облік тощо) з цього питання відповідачі суду не подавали, судом такі документи в судовому засіданні за участю позивача (його представника) не досліджувалися, а позивач (його представник) цієї обставини в позовній заяві або в іншій заяві (по суті справи чи з процесуальних питань) не визнавав.

Окремо апелянт просить апеляційний суд критично поставитися до доводів ІНФОРМАЦІЯ_10 , викладених ним в листі від 25.02.2025 р. вих. №3915 (у відповідь на адвокатський запит, а не на заяву позивача від 14.01.2025 р.) /Додаток №8 до позовної заяви/. Картка обстеження та медичного огляду має зберігатися в ІНФОРМАЦІЯ_11 , а не у позивача (пункт 3.6 глави 3 розділу II Положення №402, в редакції, чинній станом на 19.04.2023 р.). Крім того, вона не є єдиним документом, який підтверджує факт проходження медичного огляду та зміст постанови ВЛК. Наявні у позивача Довідка ВЛК від 19.04.2023 р. та Тимчасове посвідчення від 19.04.2023 р. поза розумним сумнівом і за відсутності будь-яких інших доказів підтверджують факт проходження позивачем медичного огляду та зміст постанови ВЛК. Крім того, ст. 9 Закону №1951-VIII (інші норми цього закону) не вимагають особистого прибуття особи до органу ведення Реєстру задля внесення ТЦК відомостей до Реєстру. ІНФОРМАЦІЯ_12 не пояснив, яким чином особисте прибуття або неприбуття позивача до ТЦК як органу ведення Реєстру впливає на можливість внесення правильних відомостей до Реєстру.

Відповідачі своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_1 ).

19.04.2023 р. в м. Одеса позивач ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_13 (надалі - ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_14 відповідно, а після зміни найменування - ІНФОРМАЦІЯ_12 ), за наслідками якого, йому було встановлено діагноз: "Розповсюджений остеохондроз ГПВХ- [грудного поперекового відділу хребта] III ст., S-подібний сколіоз III ст., Деформуючий остеоартроз ІІІ ст., Вузли Шморля, Ломбалізація, Порушення функцій".

Постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 від 19.04.2023 р. (Протокол №34 від 19.04.2023 р.) позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що йому була видана Довідка військово-лікарської комісії від 19.04.2023 р. Довідка скріплена особистими підписами голови та секретаря ВЛК, а також гербовою печаткою ТЦК.

У той самий день ІНФОРМАЦІЯ_14 видав ОСОБА_1 . Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 від 19.04.2023 р., скріплене особистим підписом начальника РТЦК та гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Позивач у позові зазначає, що в січні 2025 року в мобільному додатку "Резерв+" він згенерував електронний військово-обліковий документ (e-ВОД), який відображає відомості, внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, де побачив, що: - він перебуває на військовому обліку (позначка "на обліку") у ІНФОРМАЦІЯ_15 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_16 ); - 19.04.2023 р. пройшов медичний огляд ВЛК та визнаний придатним до військової служби (позначка "придатний"); - є військовозобов`язаним (позначка "військовозобов`язаний"); має персональний номер в реєстрі №140920200676060800013 (відповідає номеру на штрих-коді, вклеєному 19.04.2023 р. Малиновським РТЦК до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 від 19.04.2023 р.).

16.01.2025 р. позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_17 заяву, в якій просив внести до реєстру відомості про визнання його 19.04.2023 р. непридатним до військової служби ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, змінити категорію військового обліку з "військовозобов`язаний" на "невійськовозобов`язаний". Заява була вручена обом адресатам 16.01.2025 р., про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_1 вказує, що відповіді на цю заяву не отримував, однак це не відповідає дійсності, оскільки відповідь йому була надана за вих.№1/4/124 від 22.01.2025 року за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку направлено адресату поштовим відправленням через Укрпошту.

У відповіді ОСОБА_1 роз`яснено, що за даними ЄДРПВР "Оберіг" він перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 . Однак згідно наданих копій документів виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_14 . Відповідно відмітку про виключення з військового обліку повинен зробити ТЦК та СП, де було прийнято таке рішення. ОСОБА_1 рекомендовано звернутись зі своїм питанням до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Отже з наведеного вбачається, що відповідь ОСОБА_1 на його заяву від 14.01.2025 року надано у встановлений законом строк.

17.02.2025 р. адвокат Остапенко А.І. надіслав до Хаджибейського РТЦК адвокатський запит, в якому просив надати інформацію про результати розгляду заяви позивача від 16.01.2025 р., а також інформацію про те, чи внесено РТЦК до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про результати проходження позивачем 19.04.2023 р. медичного огляду та відомості про виключення його з військового обліку, а якщо ні, то з якої причини.

Листом від 25.02.2025 р. вих. №3915 ІНФОРМАЦІЯ_12 повідомив адвокату, що інформація про виключення з військового обліку не була внесена до реєстру у зв`язку з відсутністю для цього законних підстав; інформація про результати медичного огляду позивача (про визнання непридатним до військової служби) не була внесена до реєстру, оскільки позивач не подав картку обстеження та медичного огляду, "яка б свідчила про проходження ним медичного обстеження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_18 (на т. ч.)"; заява від 14.01.2025 р. була розглянута та 20.01.2025 р. за вих. №925 було надано відповідь, яку направлено засобами поштового зв`язку (копію відповіді адвокату не надано); "З метою приведення облікових даних громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до вимог чинного законодавства", запропоновано позивачу особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_10 з військово-обліковим документом та оригіналами документів, що підтверджують виключення з військового обліку за станом здоров`я, попередньо записавшись в електронну чергу на сайті Міноборони України.

Зважаючи на те, що відповідачами проігноровані звернення позивача в порядку реалізації права, наданого п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону №1951-VIII, та на бездіяльність щодо невиправлення даних в Реєстрі, ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із суперечливості наданих позивачем документів, відсутності належної доказової бази для підтвердження факту виключення позивача з військового обліку та з того, що відповідачі діяли в межах своїх повноважень і належним чином розглянули звернення позивача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25 березня 1992 року (далі Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Перелік підстав для зняття з військового обліку, визначений ч.5 ст.37 Закону України "Про військовий облік і військову службу".

Згідно ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий облік і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць визначено в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закон №1951-VIII зазначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч.8). Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч.9).

Положеннями ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VIII передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В ст. 7 Закону №1951-VIII визначено, які дані відносяться до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Так до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать зокрема і: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (п.17-1 ч.1).

Статтею 8 Закону №1951-VIII встановлено, що до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Відповідно до ст. 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (не включення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру (п.2 ч.1). Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру (ч.2).

Згідно ст. 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення (ч. 1). У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі) (ч.2). Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (ч.4).

Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 року (далі Порядок №559), визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".

Приписами п. 3 Порядку №559 передбачено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Згідно п. 5 Порядку №559, військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Відповідно до п. 6 Порядку №559, військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

В п. 7 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації. Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку. У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа). Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Відповідно до п. 8 Порядку №559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) зокрема: відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (п.п. 12); відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення (п.п.13).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відомості, що зазначені в п. 14 військово-облікового документа на бланку про виключення з військового обліку позивача не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що позивач перебуває на обліку.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі – Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 9 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Відповідно до ч. 13 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

В п. 2.1 Положення №402 зазначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно п. 2.2 Положення №402, Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Приписами пп. 2.3.1 Положення №402, визначено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

У відповідності до пп. 2.3.3 Положення №402, на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

В пп. 2.3.4 Положення №402, ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Відповідно до п. 2.3.5 Положення №402, рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відтак, Центральна військово-лікарська комісія має право перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки результати медичного огляду зокрема і військовозобов`язаних; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовозобов`язаних; переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Як вбачається з довідки ВЛК від 19.04.2023 №31/1843 при ІНФОРМАЦІЯ_18 , на ОСОБА_1 , 1984 р.н., з висновком: "На підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб – непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку Протокол №34 від 19.04.2023 року. В нижній частині довідки проставлена печатка ІНФОРМАЦІЯ_9 . Відмітки про затвердження висновку ВЛК регіональною військово-лікарською комісією немає.

У відповіді вих. №1/4/124 від 22.01.2025 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 роз`яснено, що за даними ЄДРПВР "Оберіг" він перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 . Однак згідно наданих копій документів виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_14 . Відповідно відмітку про виключення з військового обліку повинен зробити ТЦК та СП, де було прийнято таке рішення. ОСОБА_1 рекомендовано звернутись зі своїм питанням до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У відповідь на адвокатський запит Хаджибейський (раніше ІНФОРМАЦІЯ_14 листом від 25.02.2025 повідомив, що за наданими ним копіями документів немає підстав для внесення інформації до ЄДРПВР АІТС "Оберіг" про виключення його з військового обліку. При цьому роз`яснюється, що ОСОБА_1 "З метою приведення облікових даних відповідно до вимог чинного законодавства необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 з оригіналами військово-облікового документа та медичних документів, що підтверджують виключення з військового обліку".

За даними з ЄДРПВР АІТС "Оберіг", на даний час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), придатний до військової служби.

У графі 13 "Відмітки про військовий облік" тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 зазначено "Взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_14 19.04.2023" та "Знято з військового обліку на підставі абз. 3 ч. І ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову під час мобілізації.

У графі 14 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 зазначено "19.04.2023 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 за ст. 37 ЗУ "Про ВО і ВС".

Отож, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відомості у графах 13 та 14 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2 позивача є суперечливими, так як у графі 13 наведено підставу для відстрочки від мобілізації за висновком ВЛК, а у графі 14 наведено дані про виключення з військового обліку внаслідок визнання непридатним до військової служби.

Відповідно до приписів положень ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключення з військового обліку здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває на військовому обліку. В даному випадку це ІНФОРМАЦІЯ_16 . Водночас медичне обстеження позивача та прийняття постанови ВЛК щодо нього було проведено в ІНФОРМАЦІЯ_18 .

Таким чином, внесення змін до ЄДРПВР "Оберіг" має здійснювати саме той ТЦК та СП, у якому позивач перебуває на обліку, після надходження належно оформлених документів з РТЦК, де він проходив ВЛК.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_19 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) щодо позивача.

Також, враховуючи вищенаведені суперечливості наданих позивачем документів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_16 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості (дані) щодо позивача.

Водночас, останній не позбавлений права особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 із оригіналами документів для внесення відповідних відомостей.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, не встановлено.

З огляду на це підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції відсутні.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя К.В.Кравченко

Суддя Ю.В.Осіпов