Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №420/36549/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36549/25

Категорія 111010000Головуючий у суді І інстанції: Харченко Ю.В. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Семенюка Г.В.,

суддів – Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що за даними електронного кабінету платника податків станом на день звернення до суду із позовом за нею обліковується податковий борг на загальну суму 50 000,00 гривень за період з 01.01.2015 року по 01.01.2016 року по транспортному податку з фізичних осіб, який виник з 29.08.2015 року за рахунок несплати ОСОБА_1 узгоджених грошових зобов`язань. Позивач звернулась 19.08.2025 року до відповідача із листом, в якому просила розглянути питання про списання вищевказаного боргу, а також прибрати борг/заборгованість в електронному кабінеті платника податків, однак відповідач нічого не зробив, чим допустив протиправну бездіяльність.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо списання безнадійного податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб за 2015 рік та зобов`язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі провести списання безнадійного податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок), який обліковується за ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо списання безнадійного податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік та зобов`язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі провести списання безнадійного податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок), який обліковується за ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зазначає, що Херсонська область входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначених у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку та затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу 199 від 13 липня 2023 року), контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення та зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у якому вказує на те, що Одеський окружний адміністративний суд правильно встановив всі обставини цієї справи та ухвалив судове рішення від 04.02.2026 з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 19.11.2025 року по позивачу обліковується податковий борг по транспортному податку фізичних осіб на загальну суму 50 000,00 гривень, а саме на суму 25 000,00 гривень, який виник 29.08.2015 року за податковим повідомленням-рішенням від 05.06.2015 року № 2-17 та на суму 25 000,00 гривень, який виник з 24.10.2016 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2016 року № 34082-21.

Позивач звернулась 19.08.2025 року до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі із листом, в якому просив розглянути питання про списання податковий борг по транспортному податку фізичних осіб на загальну суму 50 000,00 гривень, а також прибрати борг/заборгованість в електронному кабінеті платника податків, однак відповідач на вказану заяву не відреагував, відповіді на надав, що і стало підставою для звернення позивача із позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), норми якого суд застосовує в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, за визначенням п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За приписами ст.22 ПК України правовою підставою для виникнення податкового обов`язку є існування у відносинах за участі конкретної особи об`єкта оподаткування, а документальною підставою є або самостійне декларування такою особою податкового обов`язку у порядку ст.ст. 46, 49, 50 ПК України шляхом подання податкової декларації (розрахунку), або винесення контролюючим органом відповідних податкових повідомлень - рішень у порядку ст. ст. 54, 58 і 113 ПК України.

У відповідності до пп. 49.18.1, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: - календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; - календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, а у силу п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу; у силу п.п. 101.2.4 цієї статті безнадійним є податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, у якості безнадійного податкового боргу може бути кваліфікований невиконаний платником податків податковий обов`язок, відносно якого сплинув строк давності. Окрім того, у якості безнадійного податкового боргу може бути кваліфікований невиконаний платником податків податковий обов`язок, відносно виникнення якого існує причина у вигляді нездоланної дії непереборних факторів, котрі не могли бути відвернуті завдяки внутрішній волі платника податків та його фізичним чи організаційно-правовим зусиллям.

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення безнадійного, що зазначене у п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених п.п 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 520/1039/2020, від 16.09.2022 у справі № 160/10941/19, від 25.05.2022 у справі № 160/11297/20, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15.

У даному випадку строки давності відносно податкового боргу позивача в частині транспортного податку, термін сплати якого настав по першому 29.08.2015 року та по другому 24.10.2016 року, за правилом ст.102 Податкового кодексу України (1095 днів) сплинули по першому 30.08.2018 року та по другому 25.10.2019 року.

Отже, податковий борг позивача у розмірі 50 000,00 гривень є безнадійним та підлягає списанню.

Відносини з приводу списання контролюючими органами безнадійного податкового боргу, котрий обліковується у відкритих на ім`я платників особових рахунках/інформаційних картках платника деталізовані положеннями Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі-Порядок № 577).

Так, за правилами п.п.3 п.2.1 Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II ПК України.

Згідно із п.п. 4 п. 2.1 Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У відповідності до пунктів 4.1, 4.2 розділу IV Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Разом з тим, відповідач у встановленому законодавством порядку рішення про списання безнадійного податкового боргу не прийняв, чим допустив протиправну бездіяльність.

З огляду на наведене, позовну вимогу про зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в сумі 50 000,00 гривень також належить задовольнити.

Щодо посилань відповідача на те, що він не може списати зазначений борг, оскільки Херсонська область входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а тому контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення та зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України відповідно до п.п. 69.40 п. 69 підрозділу 10 ХХ ПКУ, то слід зазначити, що положеннями п.п. 69.40 п. 69 підрозділу 10 ХХ Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Однак, відповідно до наданих позивачем доказів, позивач з листопада 2013 року проживає та зареєстрований у м. Києві, в жовтні 2019 року отримав в ДПІ Оболонського району ГУ ДПС у м. Києві картку платника податків, тобто позивач проживає у місті Києві. Та місцем його проживання не є Херсонська область, а відтак положення п.п. 69.40 п. 69 підрозділу 10 ХХ Податкового кодексу України до спірних правовідносин не застосовуються.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених судом обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 23) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року по справі № 420/36549/25, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький