Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №420/18964/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18964/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Осіпова Ю.В.,

– Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа – Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа – Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки з врахування щомісячної додаткової грошової винагороди. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017 роки з врахування щомісячної додаткової грошової винагороди. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017 роки. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 19.03.2018 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 19.03.2018 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018 роки. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14 квітня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України, в якій заявник просив суд про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 420/18964/24.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 420/18964/24 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 420/18964/24. Зобов`язано Військової частини НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 17.02.2025 у справі № 420/18964/24.

27.05.2026 Військова частина НОМЕР_1 подала заяву про виконання ухвали суду, в якій зазначила, що не має змоги надати звіт про виконання судового рішення у зв`язку з неможливістю його виконання, так як відсутнє фінансування на виконання судових рішень та сплати судових зборів, проте командир військової частини прикладає усі зусилля для його добровільного виконання. У зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього (найнижчого) рівня, то для виконання рішення суду замовляє кошти 1 раз на місяць у вищестоящого органу, проте через збройну агресію російської федерації проти України в першу чергу виділяють кошти на відсіч збройної агресії.

З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 420/18964/24 військовою частиною НОМЕР_1 щомісячно надаються заявки до забезпечувального фінансового органу (військова частина НОМЕР_3 , фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 - розпорядників коштів другого рівня) на фінансування виконання даного рішення суду. Станом на 27.05.2026 року фінансування на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі №420/18964/24 від розпорядника коштів другого рівня на реєстраційний рахунок військової частини НОМЕР_1 відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області не надходило. Відповідач стверджує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі №420/18964/24 буде виконано при надходженні відповідного бюджетного фінансування.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа – Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подачі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 420/18964/24 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати суду звіт про виконання судового рішення протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали про встановлення нового строку для подання звіту.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, тому просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині прийняття звіту про виконання рішення суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду звіту.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем надано розрахунки на загальну суму 238868,66 грн., водночас, у заявці на фінансування загальна сума зазначена 126102,84 грн., тому відповідач прямо ухиляється від повного виконання рішення суду в частині здійснення повного нарахування грошового забезпечення на виконання рішення суду. Апелянт вважає, що фактично суд погодився із розрахунками відповідача та не перевірив правильність нарахування відповідачем грошової суми на виконання рішення суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №420/18964/24 відповідачем у повному обсязі не виконано, відповідачем проведено нарахування позивачу заборгованості у загальній сумі 238868,66 грн., однак її не виплачено. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність прийняття звіту та наявність підстав для установлення нового строку для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Статтею 382 КАС України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що у разі надходження заяви про встановлення судового контролю в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, суд зобов`язаний встановити контроль та зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Положеннями ч.3 ст. 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Приписами ч.1 ст. 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Частиною 11 ст. 382-3 КАС України, перебачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, проте суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду відповідачем проведено нарахування позивачу: компенсації за невикористані дні відпустки в сумі 20357,39 грн; індексації грошового забезпечення в сумі 84899,86 грн; фіксованої суми індексації на суму 2 735,48 грн; щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 50650,70 грн; грошової допомоги на оздоровлення в сумі 37682,74 грн та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 42542,49 грн, а всього 238868,66 грн., однак вказані кошти не виплачені.

З метою погодження виплати коштів у сумі 238868,66 грн., позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_4 та Військової частини НОМЕР_3 , як розпорядників коштів вищого рівня.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем рішення суду виконано частково та здійснено перерахунок відповідних складових грошового забезпечення позивача на підставі рішення суду у даній справі.

Колегія суддів враховує доводи апелянта, який вказує на розбіжність між розрахованою відповідачем сумою та сумою, наведеною у заявці на фінансування.

Водночас, вказані обставини на даній стадії судового контролю не мають визначального значення, оскільки процедура подання заявок на відповідне фінансування стосується виплати грошового забезпечення, а не його перерахунку. Вказані обставини безумовно мають бути враховані судом при прийнятті звіту суб`єкту владних повноважень в частині виплати окремих складових грошового забезпечення, проте не спростовують факту здійснення відповідного перерахунку.

Крім того, суд критично оцінює посилання апелянта, що судом першої інстанції проігноровано твердження позивача про невірний нарахування грошової суми на виконання рішення суду у даній справі, оскільки матеріали справи не містять заперечень позивача на поданий відповідачем звіт. Апеляційна скарга також не містить конкретних аргументів про невірний розрахунок відповідачем розміру відповідної заборгованості.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про прийняття звіту та встановлення нового строку для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа – Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко