Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №751/714/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 751/714/26 Суддя - доповідач Максим Олександрович Гуренко

Провадження № 33/4823/700/26

Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

про повернення апеляційної скарги

21 липня 2026 року місто Чернігів

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Гуренко О.М., ознайомившись з апеляційною скаргою адвоката Крецул Л.М., поданою в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою від 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП визнано винуватим та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років і стягнуто судовий збір в дохід держави.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою, захисником подано в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу з проханням поновити строк на апеляційне оскарження, що надійшла до апеляційного суду 21 липня 2026 року.

Перевіривши матеріали справи, не вбачаю підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду у зв`язку із пропуском строків на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Норми чинного КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили. Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16 липня 2026 року апеляційну скаргу захисника, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 року, було повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з відсутністю поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому суд роз`яснив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду.

Повторно звертаючись до суду апеляційної інстанції, захисник зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, оскільки проходить військову службу за мобілізацією, перебуває у районах виконання бойових завдань, де тривалий час відсутній мобільний зв`язок, а копію постанови суду від його імені отримала мати, яка передала її ОСОБА_1 лише після його прибуття додому. Після цього, як зазначає захисник, між нею та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги.

Разом із тим наведені доводи не можуть бути визнані достатніми та такими, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Сам по собі факт проходження військової служби не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, що підтверджується у рішенні Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/98/25. Особа, яка просить поновити пропущений строк, повинна довести наявність об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду протягом усього періоду пропуску строку.

Посилання на те, що копію постанови суду фактично отримала мати ОСОБА_1 , а сам він ознайомився з нею значно пізніше, не підтверджені належними та допустимими доказами. Водночас матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого копію постанови суду вручено особисто ОСОБА_1 27 березня 2026 року.

Крім того, відповідно до довідки, доданої до апеляційної скарги, ОСОБА_1 проходить військову службу з 13 квітня 2026 року. Водночас зазначена обставина свідчить, що як на момент виненсення постанови так і на момент закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 мав достатній проміжок часу для реалізації свого права на апеляційне оскарження. Доказів існування об`єктивних та непереборних перешкод, які унеможливлювали вчинення таких процесуальних дій до початку проходження військової служби, матеріали справи не містять.

Крім того, із пояснень захисника вбачається, що договір про надання правничої допомоги між адвокатом Крецул Л.М. та ОСОБА_1 укладено лише 23 червня 2026 року, тобто більш ніж через два місяці після закінчення встановленого законом строку на апеляційне оскарження. При цьому ні у скарзі, ні в доданих до неї матеріалах не наведено жодних обставин, які б об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 звернутися за правничою допомогою раніше.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, повторне звернення до апеляційного суду 21 липня 2026 року після укладення договору про надання правничої допомоги саме по собі не усуває безпідставного пропуску строку, який уже становив понад два місяці. Отже, заявником фактично не наведено жодних об`єктивних, непереборних та підтверджених належними доказами причин, що унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги.

За таких обставин суд доходить висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, оскільки наведені заявником причини не можуть бути визнані поважними.

Таким чином, апеляційна скарга подана із пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП і суд не вбачає поважних причин для його поновлення.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, з огляду на пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження та безпідставність відповідного клопотання про поновлення вказаного строку, апеляційний суд доходить висновку, що відповідно до положень ст. 294 КУпАП, апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Крецул Л.М., подану в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 року - повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СуддяМ.О. Гуренко