Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №466/3968/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/3968/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/636/26 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові справу за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2026 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, одруженого, раніше судимого, востаннє 18 грудня 2023 року вироком Франківського районного суду міста Львова за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення воді строком на 3 роки, від відбування якого звільнений із іспитовим строком 2 роки, відносно якого 04 лютого 2026 року скеровано обвинувальний акт до Сихівського районного суду міста Львова за ч. 4 ст. 185 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, призваному по мобілізації, у військовому званні «солдат», обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю прокурора – ОСОБА_9 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_10

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілої ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а :

оскарженим вироком у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України відмовлено.

Визнано ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України та призначено покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

-за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, ОСОБА_8 до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 18.12.2023, та призначити йому остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 10 лютого 2026 року, з моменту його затримання.

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_6 215 314 (двісті п`ятнадцять тисяч триста чотирнадцять) грн., 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У задоволенні вимоги про стягнення грошових коштів на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відмовлено.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 11 200 (одинадцять тисяч двісті) грн., 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У задоволенні вимоги про стягнення грошових коштів на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відмовлено.

Вирішено питання речових доказів, арештованого майна та запобіжного заходу.

Згідно вироку суду, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №36 від 01 лютого 2024 року, солдата ОСОБА_8 , від 01 лютого 2024 року зараховано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період до списків особового складу військової частини та призначено на посаду помічника гранатометника 3 відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 призваним на військову службу за мобілізацією в умовах воєнного стану солдат ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

В подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №343 від 12 листопада 2025 року солдату ОСОБА_8 стрільцю (помічнику кулеметника) 3 відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону молодшого сержанта військової служби за мобілізацією, з 11 листопада 2025 року за самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 припинено виплату грошового забезпечення.

У порушення вказаних вимог нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_8 , самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, при наступних обставинах.

Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 , діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час 20 травня 2024 року, під час перебування на лікуванні в КНП ЛОР «ЛОІКЛ» самовільно залишив місце лікування у місті Львові та не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби та перебував поза межами військової частини НОМЕР_1 до 28 серпня 2025 року.

Відтак, у період з 20 травня 2024 року по 28 серпня 2025 року солдат ОСОБА_8 , проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував.

Під час незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об`єктивно мав можливість це вчинити.

Крім цього, встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №35 від 01 лютого 2024 року, солдата ОСОБА_8 від 01 лютого 2024 року зараховано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період до списків особового складу частини НОМЕР_1 та призначено на посаду помічника гранатометника 3 відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону.

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 призваним на військову службу за мобілізацією в умовах воєнного стану солдат ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом — Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

В подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №321 від 21 жовтня 2025 року солдату ОСОБА_8 стрільцю (помічнику кулеметника) 3 відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону молодшого сержанта військової служби за мобілізацією, з 21 жовтня 2025 року за самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 припинено виплату грошового забезпечення.

У порушення вказаних вимог нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_8 , самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, при наступних обставинах.

Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 , діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 08 години 00 хвилин 21 жовтня 2025 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у населеному пункті АДРЕСА_3 , тривалістю понад три доби та перебував поза її межами до моменту повернення на службу до військової частини НОМЕР_1 , а саме до 07 листопада 2025 року.

Відтак, у період з 21 жовтня 2025 року по 07 листопада 2025 року солдат ОСОБА_8 , проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував.

Під час незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об`єктивно мав можливість це вчинити.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №338 від 07 листопада 2025 року, солдата ОСОБА_8 , від 07 листопада 2025 року зараховано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період до списків особового складу військової частини та призначено на посаду стрільця (помічника кулеметника) 3 відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 призваним на військову службу за мобілізацією в умовах воєнного стану солдат ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

В подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №343 від 12 листопада 2025 року солдату ОСОБА_8 стрільцю (помічнику кулеметника) 3 відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону молодшого сержанта військової служби за мобілізацією, з 11 листопада 2025 року за самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 припинено виплату грошового забезпечення.

У порушення вказаних вимог нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_8 , самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, при наступних обставинах.

Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 , діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час 11 листопада 2025 року, однак не пізніше 19 години 30 хвилин під час перебування на лікуванні в медичному пункті 2 стрілецького батальйону самовільно залишив місце лікування у населеному пункті Слов`янськ, Краматорського району, Донецької області, тривалістю понад три доби та перебував поза його межами до 10 лютого 2026 року.

Відтак, у період з 11 листопада 2025 року по 10 лютого 2026 року солдат ОСОБА_8 , проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував.

Під час незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об`єктивно мав можливість це вчинити.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_8 призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 01.02.2024 №35 зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2024 №36 ОСОБА_8 вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою помічника гранатометника 3 відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону вказаної військової частини.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина.

У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 No551-XIV, ОСОБА_8 будучи військовослужбовцем повинен був свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Водночас, молодший сержант ОСОБА_8 діючи в порушення вимог зазначеного законодавства, повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, 10 серпня 2025 року о 08 годині 17 хвилин, перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, шляхом вільного доступу, діючи повторно, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав належний ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 велосипед ВМХ, марки «BIKESTUFF Fiend Туре О», чим спричинив ОСОБА_13 матеріальної шкоди на суму 11574 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривні.

Крім цього, встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_8 молодший сержант з 01 лютого 2024 року перебуває у розпорядженні начальника військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_8 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Водночас, ОСОБА_8 діючи в порушення вимог зазначеного вище законодавства, усвідомлюючи те, що в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого, в подальшому, неодноразово продовжувалася, належних висновків для себе не зробив та вчинив корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_8 , 28 грудня 2025 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні під`їзду №2, що у будинку АДРЕСА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав велосипед, зеленого кольору, із вставками, чорного кольору, марки «Formula», після чого залишив вищезазначене приміщення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_14 матеріальну шкоду, відповідно до висновку експерта №207/26 від 30 січня 2026 року на суму 8874 (вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.

Крім цього, встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_8 молодший сержант з 01 лютого 2024 року перебуває у розпорядженні начальника військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_8 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Водночас, ОСОБА_8 діючи в порушення вимог зазначеного вище законодавства, усвідомлюючи те, що в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого, в подальшому, неодноразово продовжувалася, належних висновків для себе не зробив та вчинив корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_8 , 28 грудня 2025 року, приблизно о 15 годині 45 хвилин, перебуваючи у приміщенні під`їзду №1, що у будинку АДРЕСА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав велосипед, марки «HAMMER», моделі «S200», після чого залишив вищезазначене приміщення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_15 матеріальну шкоду, відповідно до висновку експерта №373/26 від 06 березня 2026 року на суму 5652 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві) гривні.

Крім цього, встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_8 молодший сержант з 01 лютого 2024 року перебуває у розпорядженні начальника військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_8 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Водночас, ОСОБА_8 діючи в порушення вимог зазначеного вище законодавства, усвідомлюючи те, що в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого, в подальшому, неодноразово продовжувалася, належних висновків для себе не зробив та вчинив корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_8 , у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше грудня 2025 року, перебуваючи біля будинку №108, по вулиці Холодній у місті Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, проник до вищевказаного житла, звідки повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав велосипед, червоного кольору, марки «TREK 7550», ноутбук, марки Acer Nitro 5 чорного кольору, фотоапарат, марки «Blac Magic cinema camera 2,5 K», шуруповерт, марки «Revolt IO21M», 3 (три) металеві м`ясорубки (радянські), 3 (три) кришталеві вази, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду, відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи №734/26 від 29 квітня 2026 року на суму 40389 (сорок тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок та велосипед, чорного кольору з електричним мотором (двигуном), золоті та срібні прикраси у виді золотих та срібних кульчиків, золотого браслета, золотого ланцюжка, золотого годинника, телевізор плазмовий, марки «Philips 5pos9002/12», 2 (два) мотоциклетні шоломи, чорних кольорів, гітару звичайної шести-струнну, червоного кольору, електричний перфоратор, марки «Stark» червоного кольору у червоному пластиковому контейнері; набір ключів марки «Reikel», три чавунні каструлі (скороварки радянські), 4 (чотири) чавунні сковорідки зі з`ємними ручками, набір столових приборів (радянських), 2 (дві) перини, 3 (три) ковдри, срібний набір ложечок (чайних) із позолоченими ручками та поливаний (емальований), малюнок синього кольору із золотими цяточками, раритетну праску для прасування одягу на вугілля, після чого залишив вищезазначене приміщення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду, на суму 174925 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) гривень. Загальна сума завданих збитків, завданих ОСОБА_6 становить 215314 (двісті п`ятнадцять тисяч триста чотирнадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Крім цього, встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_8 молодший сержант з 01 лютого 2024 року перебуває у розпорядженні начальника військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_8 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Водночас, ОСОБА_8 діючи в порушення вимог зазначеного вище законодавства, усвідомлюючи те, що в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» за № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого, в подальшому, неодноразово продовжувалася, належних висновків для себе не зробив та вчинив корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_8 , 07 січня 2026 року, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 19 години 00 хвилин, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав велосипед, марки «ХС-29 НП 21», моделі «Pride», після чого залишив вищезазначене приміщення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_16 матеріальну шкоду, відповідно до висновку експерта №729/26 від 06 березня 2026 року на суму 12499 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_8 призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 01.02.2024 №35 зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2024 №36 ОСОБА_8 вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою помічника гранатометника 3 відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону вказаної військової частини.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина.

У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, ОСОБА_8 будучи військовослужбовцем повинен був свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Водночас, молодший сержант ОСОБА_8 діючи в порушення вимог зазначеного законодавства, повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, 08 лютого 2026 року о 04 годині 03 хвилин, перебуваючи за адресою АДРЕСА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, повторно, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав належний ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 велосипед ВМХ, марки «Formula», чим спричинив ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 11200 (одинадцять тисяч двісті) гривень.

На вказаний вирок суду представник потерпілої ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок скасувати в частині цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 та ухвалити новий вирок в цій частині, яким цивільний позов задовольнити повністю, а саме, с тягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.

На підтримку своїх апеляційних вимог зазначає, що крім матеріальних збитків, протиправними діями відповідача потерпілій було завдано значної моральної шкоди. Вона полягає у сильному емоційному стресі, відчутті постійної тривоги та психологічного дискомфорту через цинічне порушення недоторканності власності та приватного простору будинку. Тривалий час потерпіла перебувала у стані пригніченості, що призвело до розладу сну та погіршення загального самопочуття. Внаслідок протиправних дій відповідача понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які потерпіла могла б реалізувати, не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування установ органів державної влади, щоб добитися належного захисту порушених прав.

Вказує, що суд першої інстанції проігнорував характер та цинізм вчиненого злочину. Обвинувачений не просто вчинив поодиноке викрадення, а фактично повністю спустошив помешкання потерпілої, винісши величезну кількість майна різного призначення.

Викрадення такого широкого спектра речей - від засобів для існування та інструментів до предметів відпочинку, сну (перини, ковдри) та посуду, призвело до тривалого побутового хаосу. Потерпіла була позбавлена можливості нормально спати, готувати їжу та вести звичний спосіб життя. Окремим джерелом невимовних душевних страждань є втрата сімейної пам`яті - золотого годинника матері та раритетних речей, які неможливо повернути за гроші. Втрата пам`яті про рідну людину через цинічні дії обвинуваченого завдала потерпілій глибокої психологічної травми.

Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 , виступ прокурора ОСОБА_9 , які підтримали вимоги апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника – адвоката ОСОБА_10 , які заперечили проти апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_8 дотримано не в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, за наведених у вироку суду обставин, та правильність кваліфікації його дій є вірною та в апеляційному порядку учасниками кримінального провадження не оскаржується.

Щодо вирішення цивільного позову у справі, то слід зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, потерпіла ОСОБА_6 заявила цивільний позов про відшкодування, окрім матеріальної шкоди, моральної шкоди. Розмір завданої моральної шкоди потерпіла оцінила в 300 000 гривень.

Як встановлено апеляційним судом, судом першої інстанції не мотивовано у вироку, з яких критеріїв суд виходив, відмовляючи у задоволенні вимог потерпілої ОСОБА_6 суми моральної шкоди, а лишень формально зазначив про засади виваженості, розумності та справедливості при визначенні розміру морального відшкодування.

Так, як вбачається із матеріалів справи, що підтвердила у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_8 викрав велосипед, червоного кольору, марки «TREK 7550», ноутбук, марки Acer Nitro 5 чорного кольору, фотоапарат, марки «Blac Magic cinema camera 2,5 K», шуруповерт, марки «Revolt IO21M», 3 (три) металеві м`ясорубки (радянські), 3 (три) кришталеві вази, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду, відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи №734/26 від 29 квітня 2026 року на суму 40389 (сорок тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок та велосипед, чорного кольору з електричним мотором (двигуном), золоті та срібні прикраси у виді золотих та срібних кульчиків, золотого браслета, золотого ланцюжка, золотого годинника, телевізор плазмовий, марки «Philips 5pos9002/12», 2 (два) мотоциклетні шоломи, чорних кольорів, гітару звичайної шести-струнну, червоного кольору, електричний перфоратор, марки «Stark» червоного кольору у червоному пластиковому контейнері; набір ключів марки «Reikel», три чавунні каструлі (скороварки радянські), 4 (чотири) чавунні сковорідки зі з`ємними ручками, набір столових приборів (радянських), 2 (дві) перини, 3 (три) ковдри, срібний набір ложечок (чайних) із позолоченими ручками та поливаний (емальований), малюнок синього кольору із золотими цяточками, раритетну праску для прасування одягу на вугілля, після чого залишив вищезазначене приміщення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду, на суму 174925 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) гривень. Загальна сума завданих збитків, завданих ОСОБА_6 становить 215 314 (двісті п`ятнадцять тисяч триста чотирнадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, необгрунтовано відмовив потерпілій ОСОБА_6 у відшкодуванні моральної шкоди та не врахував глибини фізичних та душевних страждань, погіршення психо-емоційного стану потерпілої, які мають істотне значення для вирішення відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується із доводами потерпілої ОСОБА_6 , що викрадення такого широкого спектра речей - від засобів для існування та інструментів до предметів відпочинку, сну (перини, ковдри) та посуду, призвело до значних побутових незручностей. Потерпіла була позбавлена можливості нормально спати, готувати їжу та вести звичний спосіб життя. Окремим джерелом невимовних душевних страждань є втрата сімейної пам`яті - золотого годинника матері та раритетних речей, які неможливо повернути, що в свою чергу, через цинічні дії обвинуваченого, завдала потерпілій глибокої психологічної травми та моральних страждань.

Оцінюючи характер таких моральних страждань, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення вимог про відшкодування завданої моральної шкоди потерпілій ОСОБА_6 у розмірі 100 000 грн. Дана сума відповідатиме характеру та розміру душевних страджань, які зазнала потерпіла ОСОБА_6 , буде рівноцінною для належної сатисфакції, не є непомірною та завищеною, з врахуванням матеріального становища , для обвинуваченого ОСОБА_8 .

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.407, п.п. 3, 4 ч.1 ст.409 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок суду першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 слід задоволити частково. Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2026 року щодо ОСОБА_8 слід змінити в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_17 .

Цивільний позов ОСОБА_6 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 100 000 грн. моральної шкоди.

У решті вирок суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 420, ч. 15 ст. 615 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 задоволити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 26 травня 2026 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_17 .

Цивільний позов ОСОБА_6 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 100 000 ( сто тисяч) грн. моральної шкоди.

У решті вирок суду залишити без змін.

Касаційна скарга на рішення суду може бути подана до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою - у той самий строк з дня отримання копії такого рішення.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4