Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №334/7374/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 15.07.2026 Справа № 334/7374/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/7374/24 Головуючий у 1- інстанції Новікова Н.В.

Провадження № 22-ц/807/1575/26 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Мінгазова Р.В.,

Трофимової Д.А.

за участю секретаря судового засідання Товстопятко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об`єму природного газу,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2024 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об`єму природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31 травня 2022 року представниками AT«ЗАПОРІЖГАЗ» був оглянутий газовий лічильник, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами чого представником AT«ЗАПОРІЖГАЗ» було встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: розділ XI гл. 2 п. 1.3 несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); розділ XI гл. 2 п. 3.1 пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрати (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

За результатами вказаної перевірки працівниками AT«ЗАПОРІЖГАЗ» було складено акт про порушення №ZP000716 від 31.05.2022 року. Акт у порядку визначеному Кодексом ГРМ підписано працівниками AT«ЗАПОРІЖГАЗ» та представником відповідача без зауважень.

Згідно п.п. 1, 2 глави 10 розділу X Кодексу ГРМ, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.

Після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбу вальний матеріал (далі - пломба), в присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони).

На виконання зазначених правових норм, 31.05.2022 року лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складено протокол №001870 направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу, який підписано представниками Оператора ГРМ та представником відповідача.

08 червня 2022 року проведено експертизу ЗВТ про що складено Акт №0211 експертизи лічильника газу, за результатами якої, виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами внаслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які не можливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубку лічильника наявний сторонній отвір (непередбачений конструкцією завода-виробника), внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). Позаштатний режим роботи ЗВТ (відсутність зміни показань при фактичній витраті). В наслідок виявлених порушень здійснюється викривлення даних обліку природного газу. Витрата природного газу комерційним ВОГ обліковується з порушенням законодавства. ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Під час проведення експертизи застосовувалась фото та відео фіксація. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, опломбовано пломбою № R34704881.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (пункт 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ).

Відповідно до пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

За фактом втручання відповідача в роботу ЗВТ, комісією AT«ЗАПОРІЖГАЗ» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № ZP000716 від 31.05.2022 року частково, а саме в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами, що відображено у протоколі № 480 від 15.06.2022 року.

AT«ЗАПОРІЖГАЗ» на адресу Відповідача рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок не облікованого об`єму природного газу і його вартості та рахунок на оплату не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості, з пропозицією погашення вартості не облікованого об`єму природного газу у сумі 150 238,02 грн. протягом 10 днів з дати отримання цього повідомлення, який був отриманий відповідачем 08.09.2022 року.

Споживач станом на момент подання позову не сплатив вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за вищевказаних обставин на суму 150 238 (сто п`ятдесят тисяч двісті тридцять вісім) грн. 02 коп. за окремим рахунком AT«ЗАПОРІЖГАЗ» на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

Просили стягнути з ОСОБА_1 донарахований необлікований об`єм та обсяг природного газу і його вартості на користь AT«ЗАПОРІЖГАЗ» в сумі 150 238 грн. 02 коп.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь AT«ЗАПОРІЖГАЗ» вартість донарахованого (необлікованого) об`єму природного газу у сумі 150 238 грн. 02 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь AT«ЗАПОРІЖГАЗ» судовий збір в розмірі 3028 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник ОСОБА_1 – Дронь О.І. подала до суду апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати, ухвалили по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що позивач не зазначив в який спосіб скаржниці могла здійснити порушення цілісності конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ, при тому, що всі пломби цілі і не пошкоджені.

23 червня 2026 року від АТ «ОГС «Запоріжгаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову виходив з того, що саме позивач, як споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), відтак саме на відповідача покладено обов`язок сплати вартості необлікованого природного газу.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2022 року представниками AT«ЗАПОРІЖГАЗ» був оглянутий газовий лічильник, який знаходиться за об`єктом споживання відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леонтовича, буд. 132.

За результатами вказаної перевірки працівниками AT«ЗАПОРІЖГАЗ» було складено акт про порушення №ZP000716 від 31.05.2022 року. Акт у порядку визначеному Кодексом ГРМ підписано працівниками AT«ЗАПОРІЖГАЗ» та представником відповідача.

В акті встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: розділ XI глава 2 п. 1 п.п. 3 несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); розділ XI глава 2 п.3 п.п.1 пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

31.05.2022 року лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складено протокол №001870 направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу, який підписано представниками Оператора ГРМ та представником відповідача.

08 червня 2022 року проведено експертизу ЗВТ про що складено Акт №0211 експертизи лічильника газу, за результатами якої, виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами в наслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які не можливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубку лічильника наявний сторонній отвір (непередбачений конструкцією завода-виробника), внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). Позаштатний режим роботи ЗВТ (відсутність зміни показань при фактичній витраті). Внаслідок виявлених порушень здійснюється викривлення даних обліку природного газу.Витрата природного газу комерційним ВОГ обліковується з порушенням законодавства. ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Під час проведення експертизи застосовувалась фото та відео фіксація. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, опломбовано пломбою № R34704881.

За фактом втручання відповідача в роботу ЗВТ, комісією AT«ЗАПОРІЖГАЗ» з розгляду актів про порушення, було прийнято рішення про задоволення акту про порушення №ZP000716 від 31.05.2022 року частково, а саме в частині несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ здійснене шляхом прихованих заходів, що відображено у протоколі №480 від 15.06.2022 року.

AT«ЗАПОРІЖГАЗ» на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням направлено Акт-розрахунок не облікованого об`єму природного газу і його вартості та рахунок на оплату не облікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу та його вартості, з пропозицією погашення вартості не облікованого об`єму природного газу у сумі 150 238,02 грн. протягом 10 днів з дати отримання цього повідомлення, яке було отримано 08.09.20225 р.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У пункті 3.4 вказаного Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Одним з проявів верховенства права, - підкреслюється у підпункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, - є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються.

З огляду на приписи та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії").

ЄСПЛ зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Згідно зі сталою практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

ЄСПЛ розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відносини між газопостачальними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу в частині обліку природного газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, положеннями ЦК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Згідно п.3 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Згідно п.7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу).

У пункті 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем наведено вичерпний перелік порушень, внаслідок яких щодо споживача (несанкціонованого споживача) здійснюється нарахування необлікованих об`ємів природного газу.

Згідно цього ж Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу – це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Приховані заходи – це несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.

Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб – це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.

Таким чином, законодавець визначає, що втручання в роботу – це цілеспрямовані умисні дії, які направлені на викривлення даних обліку природного газу.

Пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Пунктом 11 глави 5розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю бо частково),або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

У відповідності абз.2 п.7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.

Для підтвердження правомірності здійснених донарахувань об`ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ споживача.

Для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).

При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Така правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 914/2384/17.

Суд першої інстанції вважав встановленим факт несанкціонованого втручання, оскільки доведеним є факт зовнішнього втручання в роботу лічильника газу.

08 червня 2022 року проведено експертизу ЗВТ про що складено Акт №0211 експертизи лічильника газу, за результатами якої, виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами в наслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які не можливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубку лічильника наявний сторонній отвір (непередбачений конструкцією завода-виробника), внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). Позаштатний режим роботи ЗВТ (відсутність зміни показань при фактичній витраті).

Внаслідок виявлених порушень здійснюється викривлення даних обліку природного газу.

Витрата природного газу комерційним ВОГ обліковується з порушенням законодавства. ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Під час проведення експертизи застосовувалась фото та відео фіксація. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні. Лічильник упаковано в пакет, опломбовано пломбою № R34704881.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки згідно акту експертизи лічильника газу від 08 червня 2022 року, виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ прихованими заходами в наслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які не можливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ: пошкодження конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника - в вихідному патрубку лічильника наявний сторонній отвір (непередбачений конструкцією завода-виробника), внаслідок чого об`єм газу, що проходить через лічильник не обліковується або обліковується частково (не в повному обсязі). Позаштатний режим роботи ЗВТ (відсутність зміни показань при фактичній витраті). Внаслідок виявлених порушень здійснюється викривлення даних обліку природного газу. Витрата природного газу комерційним ВОГ обліковується з порушенням законодавства. ЗВТ експлуатується з порушенням законодавства. Лічильник не придатний до подальшої експлуатації, підлягає заміні.

Зазначене підтверджує доведеність вини відповідачки у несанкціонованому втручанні у роботу ЗВТ.

У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року (справа N 310/10313/18, провадження N 61-14885св19) зазначено, що для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Судова колегія враховує зазначений висновок експерта у сукупності з іншими наданими сторонам доказами та вважає доведеним той факт, що відповідач цілеспрямованими умисними діями пошкодив лічильник з метою викривлення даних обліку природного газу.

За таких обставин оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню, оскільки ухвалене на підставі належних та достатніх доказів.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на неналежну оцінку судом доказів по справі, оскільки, відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. А не зазначення в мотивувальній частині рішення мотивів, з яких суд бере до уваги або відхиляє докази, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, не може бути підставою для скасування чи зміни рішення суду, якщо справа вирішена по суті правильно.

Твердження саржника про наявність всіх пломб та тавр на лічильнику, які є непошкодженими, свідчать про об`єктивну неможливість потрапляння всередину лічильника, в тому числі з метою несанкціонованого впливу на його роботу, спростовується правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 17 листопада 2021 року у справі ЄУН 317/1864/19, провадження № 61-19693св20, встановлено, що порушення, яке зафіксовано в акті про порушення від 06 березня 2019 року підтверджується актом експертизи лічильника газу від 14 березня 2019 року, яка проведена відповідно до вимог глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем, а наявність непошкоджених пломб ще не свідчить про відсутність несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до цитування норм законодавства та суб`єктивного викладу обставин справи.

Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Рішення суду не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)).

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 24 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 липня 2026 року.

Головуючий

Судді: