Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №639/499/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 639/499/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 липня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Шевчука В.В.,

суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В,

за участі секретаря судового засідання: Мочан М.А.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Світличної Я.О.,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Турецької Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Світлична Яна Олексіївна, на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року (суддя Ротмістренко О.В.) у справі за заявою позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Світлична Я.О., про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дітей,

встановив:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дітей.

Крім того, 11.06.2026 ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Світлична Я.О. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив: встановити заборону для ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти дії, спрямовані на зміну закладу освіти малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зокрема подавати документи для їх переведення, отримувати особові справи дітей з метою такого переведення, подавати заяви про зарахування до іншого закладу освіти та вчиняти інші дії, наслідком яких може стати зміна місця навчання дітей без згоди батька або відповідного рішення суду.

Заява вмотивована тим, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дітей. На його думку, ОСОБА_2 без його згоди вживає заходів щодо переведення дітей до іншого закладу освіти в м. Ужгороді та зміни їхнього фактичного життєвого середовища. Зокрема, придбала житло в м. Ужгороді, має намір проживати там разом із дітьми та ініціювала процедуру їх переведення до нового навчального закладу у м. Ужгороді.

За твердженнями заявника, у разі завершення процедури переведення дітей до іншого закладу освіти буде створено новий фактичний стан, який полягатиме у зміні навчального середовища дітей, їх соціальних зв`язків, кола спілкування, щоденного маршруту життя та інтеграції до нового освітнього середовища в іншому населеному пункті. У разі задоволення позову батька та визначення місця проживання дітей разом із ним виконання рішення суду буде істотно ускладнене необхідністю повторної зміни закладу освіти, адаптації дітей до нового середовища та усунення наслідків односторонніх дій матері.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить спірну ухвалу скасувати та заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вказує, що суд першої інстанції прийшов до необгрунтованого та передчасного висновку проте, що діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вже зараховані до Ужгородського ліцею імені Августина Волошина, а тому, нібито відпали підстави для забезпечення позову.

Зазначає, що захід забезпечення позову спрямований виключно на збереження існуючого фактичного становища дітей та недопущення створення нових обставин, які вподальшому можуть істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення його позову. Саме збереження звичного життєвого та освітнього середовища дітей до вирішення спору є метою забезпечення позову та буде відповідати інтересам дітей. Оскільки відповідач ОСОБА_2 вчиняє дії щодо переведення дітей із Волосянської ЗЗСО І-ІІІ ступенів у с. Волосянка до Ужгородського ліцею імені Августина Волошина без його згоди, тому заява про забезпечення позову є актуальною та підлягає задоволенню.

Заперечуючи щодо задоволення апеляційної скарги відповідач ОСОБА_2 повідомила, що діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за власним бажанням здали вступні іспити та були зараховані до Ужгородського ліцею імені Августина Волошина, що підтверджується відповідними довідками. Вказує на те, що діти навчалися в Ужоцькій гімназії з 1 по 4 клас, проте, у зв`язку із припиненням робити гімназії для учнів 5-9 класів вони були автоматично переведені до Волосянської ЗЗСО І-ІІІ ступенів у с. Волосянка, де вони жодного дня не навчалися. Таким чином, вважає твердження апелянта про порушення стабільного середовища для розвитку дітей помилковим. Крім того вказує на те, що захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач не відповідає критерію співмірності, оскільки порушує рівність її батьківських прав, визначених у Сімейному кодексі України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Вказана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», в якій вказано, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Будь-який сімейний спір, в тому числі і питання забезпечення позову, стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Судом встановлено, що фактично малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають із батьками у с. Ужок, Ужгородського району Закарпатської області. З 1 по 4 клас навчалися у Ужоцькій гімназії №1. До Волосянської ЗЗСО І-ІІІ ступенів у с. Волосянка діти були переведені у 2026 році через закриття Ужоцької гімназії №1 для 5-9 класів.

З наведеного видно, що і Волосянська ЗЗСО І-ІІІ ступенів у с. Волосянка і Ужгородський ліцей імені Августина Волошина, куди згідно довідок ліцею №01-25/587, №01-25/588 від 08.06.2026 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 будуть зараховані до 5 класу після отримання особової справи учнів, не є звичним середовищем перебування дітей, а тому твердження апелянта, що метою забезпечення позову є збереження звичного життєвого та освітнього середовища дітей є передчасними.

Слід звернути увагу на те, що батько / мати в разі звернення до суду з одними позовними вимогами (про визначення місця проживання дитини) не можуть у заяві про забезпечення позову фактично підміняти їх іншими (про заборону вчиняти дії щодо оформлення дітей у навчальний заклад). Спосіб забезпечення позову повинен бути співмірним із предметом самого позову.

Об`єктивно оцінивши встановлені у судовому засіданні обставини, виходячи із рівності батьків у вихованні дітей, колегія суддів констатує, що вжиття заходів забезпечення позову у тій формі, про яку просить заявник, може порушувати принцип захисту найкращих інтересів дитини і є недопустимим до вирішення судом спору по суті.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не має.

За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Враховуючи наведе та керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Світлична Яна Олексіївна, залишити без задоволення.

Ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.07.2026.

Головуючий:

Судді: