Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №280/7487/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7487/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (суддя Садовий І.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивачка просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за віком згідно частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022, 2023, 2024 роки;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком з 10 травня 2025 року на умовах та порядку, передбаченому частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2022-2024 роки;

стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1 211, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ). 18.07.2025 у зв`язку із набуттям права на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV) позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідачем переведено позивачку з одного виду пенсії на інший, застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2022-2024 роки), як передбачено статтею 40 Закону №1058-ІV. Вказані дії, на думку позивачки, порушують її законні права та інтереси, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності. На підставі вищезазначеного представник позивачки просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) щодо переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки замість призначення пенсії за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) перерахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, починаючи з 19.05.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що оскільки позивачці було призначено пенсію за вислугу років з 2016 року, тому відповідно до заяви від 19.05.2025 відповідачем проведено перерахунок пенсії. Судом не враховано, що перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки не може бути здійснено, оскільки відповідно до заяви позивачки від 19.05.2025 їй проведено перерахунок пенсії за нормами ч. 3 статті 45 Закону №1058, а не первинне призначення пенсії. Позивачці первинно було призначено пенсію в 2016 році. Стосовно перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, зазначаємо, що з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, заробітна плата (дохід) визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки лише при первинному призначенні пенсії. Оскільки, до 19.05.2025 року ОСОБА_1 вже отримувала пенсію за вислугу років відсутні підстави для її застосування. Ураховуючи викладене, суд дійшов помилкового висновку, що позивачка до 19.05.2025 не була пенсіонером в розумінні Закону № 1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачці пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022 – 2024 роки.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим 12.02.2002 Жовтненвим РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.24-27).

З 02.02.2016 позивачці на підставі особистої заяви призначено пенсію за вислугу років згідно із статтею 55 Закону №1788-ХІІ, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком пенсії за вислугу років (а.с.53-56).

19.05.2025 набувши пенсійного віку та маючи необхідний загальний стаж, позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV (а.с.57-58).

На підставі поданих документів та особистої заяви позивачку переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Розрахунок пенсії здійснено з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (а.с.64-67).

На відповідне звернення позивачка листом від 06.08.2025 № 13549-13509/К-02/8-0800/25 відповідачем роз`яснено позивачці, що за матеріалами пенсійної справи позивачці з 2016 року було призначено пенсію за вислугу років, згідно із Законом №1788-ХІІ. Після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV, на підставі особистої заяви від заявника переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком з урахуванням страхового стажу та заробітної плати набутих після призначення пенсії за вислугу років із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років за 2014-2016 роки. Враховуючи, що позивачці вже було призначено пенсію за вислугу років правові підстави для застосування при обчисленні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком відсутні. (а.с.30 зворотній бік - 31).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки позивачка звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Згідно з абзацом другим пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачці з 02.02.2016 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з ч.1 статті 9 Закону №1058-IV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Зі змісту наведених норм слідує, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Разом з тим, позивачка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії. Пенсія відповідно до Закону №1058-ІV позивачці призначена вперше 19.05.2025.

Тобто, в цьому випадку відбулось не переведення позивачки з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV. Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі освіти України за три календарні роки, що передують року звернення.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22, від 15.07.2025 у справі №420/12173/24, від 30.09.2025 у справі №460/26237/23, від 10.09.2025 у справі №580/4912/24, від 18.12.2025 у справі №340/5085/24.

Отже, при призначенні у 2025 році позивачці пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, а саме 2022-2024 роки.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки є протиправними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко