Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №160/30754/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30754/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (суддя Маковська О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати п. 2. Наказу ГУНП в Дніпропетровській області №1769к від 13.09.2024 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 23.09.2024 №1022о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліції» та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчено;

поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділеня поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, яку рахувати з 24.09.2024, до дати фактичного поновлення позивача на посаді;

судове рішення в частині поновлення на посаді та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за місяць - допустити до негайного виконання, відповідно до ст. 371 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що звільнення позивача є незаконним, відповідачем не підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тому оскаржувані накази були прийняті з порушенням приписів чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Скаржник, мотивуючи правову позицію зазначає, що звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами. В спірному випадку, ГУНП в Дніпропетровській області від 15.08.2024 № 17764 вирішено призначити службове розслідування за відомостями, щодо можливого порушення службової дисципліни слідчого слідчого відділення відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього, що призвело до проведення обшуку в рамках проведення досудового розслідуавня по кримінальному провадженню № 42023102090000016. Службове розслідування призначене з метою повної та всебічної перевірки службової дисципліни позивач, у тому числі, встановлення можливих порушень службової дисципліни, що призвели до вищевказаної події. Натомість, зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що дисциплінарною комісією ГУНП в Дніпропетровській області за результатами проведення службового розслідування виявлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, у зв`язку з недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національно поліції України, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 40 КПК України, підпунктів 1, 2 п. 3., підпункту 3 п. 3 , п. 5 розділу 4 Положення проо слідчі підрозділи НПУ, п. 5 розділу 2 Інструкції із заходів безпеки пр поводженні зі зброєю, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, пунктів 1.20, 1.21 розділу ІІ посадових інструкцій № 45.4/2-428 від 26.01.2024, Присяги працівника поліції. Будь-яких обставин щодо можливого порушення службової дисципліни, щодо ОСОБА_1 , дисциплінарною комісією не виявлено. За результатом проведеного стосовно ОСОБА_1 службового розслідування не здобуто доказів та не встановлено беззаперечних фактів вчинення ним протиправних дій чи дійсно порушення службових дій, які б слугували підставою застосування найсуворішого дисциплінарнго стягнення. Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги, що службове розслідування відносно позивача було призначено саме з метою перевірка повної та всебічної вказаної події, а саме встановлення подій в кримінальному провадженні № 42023102090000016. У рамках службового розслідування були досліджені загальні обставини проведення обшуку в квартирі ОСОБА_1 14.08.2024 року на підставі кримінального провадження № 42023102090000016 (розпочате за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 255 КК України). Щодо ОСОБА_1 встановлено, що: позивачу не було повідомлено про підозру; станом на момент подання апеляції він має процесуальний статус свідка; жодних доказів про участь у вчиненні кримінального правопорушення у розслідуванні та відповідачем не надано. Єдиною підставою для висновку дисциплінарної комісії про «дискредитацію» стало вилучення під час обшуку мобільного телефону та банківських карток, але сам факт проведення обшуку, тобто слідчих дій, за місцем проживання, без відповідного процесуального статусу особи, не є належною підставою для формування висновку про вчинення дисциплінарного проступку. Стосовно інших виявлених відповідачем фактів порушення позивачем службової дисципліни, а саме: не використанні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків 24.07.2024, 04.08.2024, 06.08.2024; не забезпеченні повного, усебічного розслідування кримінального правопорушення у кримінальному проваджені № 12024041750000580; несумлінному, не вчасному та не відповідальному викнанні службових повноважень, а також у вчинення дій, несумісних з вимогами, які пред`являють до поліцейських, в умовах воєнного стану проступку, скоєнні проступку проти інтересів служби, судом першої інстанції не взято до уваги та проігноровано наступне:

не використанні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків 24.07.2024, 04.08.2024, 06.08.2024. Судом пешої інстанції не вставнолено та не перевірено під час розгляду справи інкриміноване позивачві дисциплінарне порушення у вигляді невиконання позивачем Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, яка містить вимоги про вчинення певних дій, зокрема здійснення безперервної відеофіксації, демонструює неналаштованість на неналежну реалізацію повноважень Національної поліції України, призвела до несприятливих наслідків, що негативно вплинули на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції України чи презвело до приховування протиправні дії будь – яких осіб;

не забезпеченні повного, усебічного розслідування кримінального правопорушення у кримінальному проваджені № 12024041750000580. Судом першої інстанції в даному випадку проігноровано той факт, що кримінальне провадження №12024041750000580 за ч. 4 ст. 185 КК Країни, відповідно до ст. 12 КК України вищезазначене кримінальне провадження відноситься до категорі тяжких, оскільки санкція ч. 4 ст. 185 КК Україн передбачає покарання у вигляді позбавленя волі на строк від п`яти до восьми років, що у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не повідомлено про підозру («фактові» кримінальні провадження), строки досудового розслідування не обчислюються, що у кримінальному провадженні № 12024041750000580 жодній особі про підозру не повідомлено, відомості внесені лише за фактом вчинення крадіжки, а тому строки досудового розслідування не обчислюються, і в данму випадку не можна говори про те, що позивачем як слідчим не виконаі всі слідчі дії, оскільки досудове розслідуваня ще проводилося. Крім того, судом взагалі проігноровано, що позивача призначено на посаду слідчого лише у квітня 2023 року, тобто станом на час звільнення він перебував на посаді лише 1 рік та 5 місяців, тобто відповідно до ч. 1 ст. 197 Кодексу законів про працю позивач вважається молодим спеціалістам, тобто є випускником закладів освіти державної форми власності, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

несумлінному, не вчасному та не відповідальному викнанні службових повноважень, а також у вчинення дій, несумісних з вимогами, які пред`являють до поліцейських, в умовах воєнного стану проступку, скоєнні проступку проти інтересів служби тощо. Судом першої інстанції проігноровано той факт, що позивач по кримінальному провадженню № 42023102090000016 від 18.01.2023 допитаний 14.08.2024 як свідок, ні під час преведення службового розслідування, ні на час подання дання позову, ні на час подання даної скарги, у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023 статус позивача не змінився, останній є лише свідком. Судом першої інстанції проігноровано, що відносно ОСОБА_1 не надходило жодних скарг від громадян, не надходило жодних повідомлень від правоохоронних чи контролюючих органів про вчиненя ним дій, несумісних і службою чи вчиненні протиправних дій, які б підривали авторитет поліції. А також судом першої інстанції було проігнорований той факт, що підставою для

дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб`єкт, суб`єктивну сторону, об`єкт і об`єктивну сторону, і саме з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, проводиться службове розслідування, яке полягає у перш за все у зборі, перевірки та оцінці матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 13.04.2023 №222 о/с, як прибулий з Донецького державного університету внутрішніх справ, був призначений на посаду слідчого відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 13.04.2023.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 23.09.2024 №1022 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 - слідчого відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції звільнено з 23.09.2024 з Національної поліції України за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Як слідує з матеріалів справи, підставою для звільнення зі служби стали наступні обставини.

До Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 14.08.2024 надійшла інформація про те, що 14.08.2024 слідчими Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Київ, спільно з працівниками управління СБУ у м.Київ, в рамках кримінального провадження (ЄРДР №42023102090000016), розпочатого 18.01.2023 за ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України, на підставі ухвал Печерського районного суду м.Києва проведені невідкладні слідчі дії (обшуки) за місцем мешкання 5 поліцейських, які у 2023 році закінчили Донецький державний університет внутрішніх справ та були призначені на посади в ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: слідчого відділення ВП №10 Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Карпенка Б.С., слідчого відділення ВП № 4 Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Балагури П.М.., слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Козака Є.О., слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Романенка С.Д., інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2 та повідомлення останнім про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин вказаної події на підставі вимог статей 14-17, 26 Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1356/32808, дисциплінарною комісією ГУНП відповідно до наказу ГУНП від 15.08.2024 №1764, було розглянуто справу у формі письмового провадження за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення ВП №10 Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_3 , слідчим слідчого відділення ВП №4 Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції Балагурою П.М., слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_4 , слідчим слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції Романенко Є.Д., інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_2 та неналежної організації роботи останніх окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до затримання 14.08.2024 в порядку ст.208 КПК України лейтенанта поліції ОСОБА_3 .Б лейтенанта поліції ОСОБА_4 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_2 та повідомлення останнім про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України.

З матеріалів службового розслідування встановлено, що 14.08.2024 до ГУНП надійшла інформація про те, що цього ж дня слідчими Другого слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Київ, спільно з працівниками СБУ у м. Київ в рамках розслідування кримінального провадження № 42023102090000016, розпочатого 18.01.2023 за ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України, на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва проведені слідчі дії ( обшуки) за місцем мешкання 5 поліцейських, у т.ч., слідчого слідчого відділення ВП №4 Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1

14.08.2024 поліцейськими управління головної інспекції ГУНП на місці проведення слідчих дій встановлено, що за результатами проведених слідчих дій (обшуків) за місцем мешкання, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », 2 банківські картки АТ КБ « Приват Банк» та 1 банківську картку Українського необанку «Монобанк».

Дисциплінарною комісією від слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 отримано текст повідомлень про підозру лейтенанту поліції ОСОБА_3 , лейтенанту поліції ОСОБА_5 , лейтенанту поліції ОСОБА_2 та лейтенанту поліції ОСОБА_4 .

В матеріалах службового розслідування зазначено, що за версією слідства вищевказані працівники у 2022 році під час навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ створили злочинну організацію та в месенджері «Telegram» на різних телеграм - каналах під виглядом надання неіснуючих послуг, а саме: пропозицій з пасивного заробітку, шляхом інвестицій в закупівлю окремих груп товарів пропонувалось отримати високий прибуток.

Грошові кошти, які інвестувалися у запропонований проект, так і обіцяні прибутки від такого інвестування, потерпілим не поверталися.

Під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії здійснено, зокрема, перевірку стану службової діяльності слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в ході якої встановлено окремі недоліки та порушення.

Так, під час вивчення стану досудового розслідування відповідно до довідки СУ ГУНП (вих.№2/10097 від 06.09.2024) службовим розслідуванням встановлено, що під час проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12024041750000580 від 29.04.2024 за ч.4 ст.185 КК України з дати внесення відомостей до ЄРДР не виконані всі можливі слідчі ( розшукові) дії, а саме: не здійснено тимчасового доступу до інформації, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до пунктів 1.20, 1.21 розділу II посадових інструкцій №45.4/2- 428 від 26.01.2024 слідчий ОСОБА_1 під час досудового розслідування повинен дотримуватися вимог Кримінального процесуального Кодексу України та Законів України, забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень.

Також встановлено, що відповідно до записів у книзі нарядів відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП №989/2 лейтенант поліції ОСОБА_1 24.07.2024, 06.08.2024 ніс службу у добовому наряді в складі слідчо - оперативної групи. 04.08.2024 останній відповідно до наказу відділення поліції №4 КРУП від 02.08.2024 №287 ніс службу по забезпеченню громадського порядку на території Саксаганського району м.Кривий Ріг у складі патруля. Лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснював виїзди на місце події за повідомленнями про кримінальні правопорушення (ЄО ВП №4 Криворізького РУП від 24.07.2024 №15568, №15605; від 06.08.2024 №16791, №16798, №16833).

В матеріалах службового розслідування міститься інформація про те, що відповідно до записів у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області №980, лейтенант поліції ОСОБА_1 24.07.2024 отримав портативний відеореєстратор «Motorola VD 400» № 797248 ; 04.08.2024 - «Motorola VD 400» №799928; 06.08.2024 - «Motorola VD 400» ( номер не зазначено).

У свою чергу, членами дисциплінарної комісії 20.08.2024 під час перевірки інформації за допомогою програмного забезпечення « Motorola Solutions Відеоменеджер», відповідно до доступу, наданого УІАП ГУНП встановлено, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 24.07.2024 на портативний відеореєстратор зроблено лише два відеозаписи тривалістю 5 та 10 секунд. 04.08.2024 зроблено один відеозапис тривалістю 4 секунди; 06.08.2024 та 07.08.2024 - п`ять відеозаписів тривалістю 6, 4, 13, 5 та 3 секунди. Скріншоти перевірки інформації щодо здійснення відеозаписів на портативні відеореєстратори лейтенантом поліції ОСОБА_1 долучено до матеріалів службового розслідування.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 допущено порушення вимог пункту 5 розділу 11 Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

Дисциплінарною комісією також встановлено, що наказом Криворізького РУП від 05.08.2024 №1745 до лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилося у не дослідженні всіх можливих фактичних обставин кримінального правопорушення, прийнятті передчасних процесуальних рішень без проведення всіх необхідних слідчих дій, у зв`язку з чим рішення про закриття тричі скасовувалося у кримінальному провадженні №12023041760000442, а також у неналежному проведенні досудового розслідування, неповному та всебічному дослідженні обставин скоєння кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12024041750000031.

Крім цього, наказом ГУНП від 28.08.2024 №1649 до лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 40 КПК України, підпунктів 1,2 пункту 3 розділу Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, що виразилося у не проведенні повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, а виконані слідчі (розшукові) дії проведено із порушенням розумних строків у кримінальних провадженнях №12024040000000154, №42023212020000014, №12023170430000656 за ст.307 КК України.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 14.08.2024 за адресою його мешкання : АДРЕСА_1 працівниками ДБР та СБУ був проведений обшук на підставі ухвали суду. У ході обшуку було вилучено його мобільний телефон та три банківські картки. Того ж дня, а також 20.08.2024 він був допитаний у якості свідка у кримінальному провадженні №42023102090000016, розпочатому 18.01.2023. Під час допиту лейтенант поліції ОСОБА_1 дав свідчення стосовно надання у липні - серпні 2022 року у користування ОСОБА_3 своїх банківських карток за грошову винагороду у сумі 600 грн. ОСОБА_1 зазнавич, що про будь-яку незаконну діяльність ОСОБА_3 йому відомо не було, а ОСОБА_3 запевняв, що всі операції, які будуть здійснюватися за допомогою карток, будуть законними.

Стосовно невиконання всіх можливих слідчих дій у кримінальному провадженні №12024041750000580 лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що це сталося у зв`язку зі значним навантаженням та недостатністю часу.

Також, лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що під час несення служби у складі слідчо - оперативної групи він отримував портативний відеореєстратор, який іноді забував вмикати під час безпосереднього виконання службових обов`язків.

Опитаний заступник начальника відділення поліції - начальник слідчого відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 пояснив, що за період його перебування на посаді на ранкових нарадах та підведеннях підсумків роботи за день підпорядкованому особовому складу, у тому числі, ОСОБА_1 , неодноразово наголошувалось про необхідність дотримання дисципліни та законності, як на службі так і в побуті, неухильному дотриманні законодавства України та недопущення вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень.

У ході службового розслідування з метою отримання пояснень від лейтенанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 , які перебувають під вартою, дисциплінарною комісією відповідно до вимог ч.11 ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337, абзацу 4 пункту 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, надіслано повідомлення до адміністрації ДУ «Київський слідчий ізолятор» про необхідність надіслати пояснення вищевказаних поліцейських на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Будучи опитаними адміністрацією ДУ «Київський слідчий ізолятор» лейтенант поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_3 , лейтенант поліції ОСОБА_4 відмовилися від надання будь-яких пояснень на підставі статті 63 Конституції України.

Лейтенант поліції ОСОБА_5 також відмовився від надання будь- яких пояснень на підставі статті 63 Конституції України.

Враховуючи встановлені обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що вказані вчинки лейтенанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_2 , лейтенанта поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 дискредитують звання поліцейського. Вказані поліцейські вчинили діяння, несумісне зі званням поліцейського, оскільки скоїли проступок, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до них як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ними обов`язків поліцейського.

Дисциплінарна комісія ГУНП зауважила, що своїми діями лейтенант поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально - етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, які закріплені у нормативно- правових актах спеціального законодавства, що пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.

Таким чином, відповідно до п.2 наказу ГУНП від 13.09.2024 №1769 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 2 КПК України, підпунктів 1, 2 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України №570 від 06.07.2017, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки , відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, пунктів 1.20, 1.21 розділу II посадових інструкцій № 45.4/2- 428 від 26.01.2024, Присяги працівника поліції, що виразилось у не використанні портативного відеореєстрагора під час виконання службових обов`язків 24.07.2024, 04.08.2024, 06.08.2024, не забезпеченні повного, усебічного розслідування кримінального правопорушення під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041750000580, тобто не сумлінному, не вчасному та не відповідальному виконанні службових повноважень, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, а також враховуючи діюче дисциплінарне стягнення – догана, до позивача наказом ГУНП від 28.08.2024 №1649 к , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу ГУ НП від 23.09.2024 №1022о/с позивача звільнено за п.6 ч.1 ст.77 закону України «Про Національну поліцію».

Не погодившись з даними наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Згідно із статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частинами другою, третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Так, пунктами 1, 2, 3, 6 частини 3 вказаної статті передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського, в тому числі:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно з частинами першою, третьою статті 11, статті 12, частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Частинами першою-третьою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з частинами 2, 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цього стягнення є вчинення дисциплінарного проступку (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

Повертаючись до обставин справи, судом першої інстанції встановлено, що до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 14.08.2024 надійшла інформація про те, що 14.08.2024 слідчими Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Київ, спільно з працівниками управління СБУ у м.Київ, в рамках кримінального провадження (ЄРДР №42023102090000016), розпочатого 18.01.2023 за ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України, на підставі ухвал Печерського районного суду м.Києва проведені невідкладні слідчі дії (обшуки) за місцем мешкання 5 поліцейських, які у 2023 році закінчили Донецький державний університет внутрішніх справ та були призначені на посади в ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: слідчого відділення ВП №10 Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Карпенка Б.С., слідчого відділення ВП № 4 Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Балагури П.М.., слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Козака Є.О., слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Романенка С.Д., інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2 та повідомлення останнім про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин вказаної події на підставі вимог статей 14-17, 26 Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1356/32808, дисциплінарною комісією ГУНП відповідно до наказу ГУНП від 15.08.2024 №1764, було розглянуто справу у формі письмового провадження за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення ВП №10 Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_3 , слідчим слідчого відділення ВП №4 Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції Балагурою П.М., слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_4 , слідчим слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції Романенко Є.Д., інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_2 та неналежної організації роботи останніх окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до затримання 14.08.2024 в порядку ст.208 КПК України лейтенанта поліції ОСОБА_3 .Б лейтенанта поліції ОСОБА_4 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_2 та повідомлення останнім про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України.

З матеріалів службового розслідування встановлено, що 14.08.2024 до ГУНП надійшла інформація про те, що цього ж дня слідчими Другого слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Київ, спільно з працівниками СБУ у м. Київ в рамках розслідування кримінального провадження № 42023102090000016, розпочатого 18.01.2023 за ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України, на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва проведені слідчі дії ( обшуки) за місцем мешкання 5 поліцейських, у т.ч., слідчого слідчого відділення ВП №4 Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1

14.08.2024 поліцейськими управління головної інспекції ГУНП на місці проведення слідчих дій встановлено, що за результатами проведених слідчих дій (обшуків) за місцем мешкання, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », 2 банківські картки АТ КБ « Приват Банк» та 1 банківську картку Українського необанку «Монобанк».

Дисциплінарною комісією від слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 отримано текст повідомлень про підозру лейтенанту поліції ОСОБА_3 , лейтенанту поліції ОСОБА_5 , лейтенанту поліції ОСОБА_2 та лейтенанту поліції ОСОБА_4 .

В матеріалах службового розслідування зазначено, що за версією слідства вищевказані працівники у 2022 році під час навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ створили злочинну організацію та в месенджері «Telegram» на різних телеграм - каналах під виглядом надання неіснуючих послуг, а саме: пропозицій з пасивного заробітку, шляхом інвестицій в закупівлю окремих груп товарів пропонувалось отримати високий прибуток.

Грошові кошти, які інвестувалися у запропонований проект, так і обіцяні прибутки від такого інвестування, потерпілим не поверталися.

Під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії здійснено, зокрема, перевірку стану службової діяльності слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в ході якої встановлено окремі недоліки та порушення.

Так, під час вивчення стану досудового розслідування відповідно до довідки СУ ГУНП (вих.№2/10097 від 06.09.2024) службовим розслідуванням встановлено, що під час проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12024041750000580 від 29.04.2024 за ч.4 ст.185 КК України з дати внесення відомостей до ЄРДР не виконані всі можливі слідчі ( розшукові) дії, а саме: не здійснено тимчасового доступу до інформації, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до пунктів 1.20, 1.21 розділу II посадових інструкцій №45.4/2- 428 від 26.01.2024 слідчий ОСОБА_1 під час досудового розслідування повинен дотримуватися вимог Кримінального процесуального Кодексу України та Законів України, забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень.

Також встановлено, що відповідно до записів у книзі нарядів відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП №989/2 лейтенант поліції ОСОБА_1 24.07.2024, 06.08.2024 ніс службу у добовому наряді в складі слідчо - оперативної групи. 04.08.2024 останній відповідно до наказу відділення поліції №4 КРУП від 02.08.2024 №287 ніс службу по забезпеченню громадського порядку на території Саксаганського району м.Кривий Ріг у складі патруля. Лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснював виїзди на місце події за повідомленнями про кримінальні правопорушення (ЄО ВП №4 Криворізького РУП від 24.07.2024 №15568, №15605; від 06.08.2024 №16791, №16798, №16833).

В матеріалах службового розслідування міститься інформація про те, що відповідно до записів у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області №980, лейтенант поліції ОСОБА_1 24.07.2024 отримав портативний відеореєстратор «Motorola VD 400» № 797248 ; 04.08.2024 - «Motorola VD 400» №799928; 06.08.2024 - «Motorola VD 400» ( номер не зазначено).

У свою чергу, членами дисциплінарної комісії 20.08.2024 під час перевірки інформації за допомогою програмного забезпечення « Motorola Solutions Відеоменеджер», відповідно до доступу, наданого УІАП ГУНП встановлено, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 24.07.2024 на портативний відеореєстратор зроблено лише два відеозаписи тривалістю 5 та 10 секунд. 04.08.2024 зроблено один відеозапис тривалістю 4 секунди; 06.08.2024 та 07.08.2024 - п`ять відеозаписів тривалістю 6, 4, 13, 5 та 3 секунди. Скріншоти перевірки інформації щодо здійснення відеозаписів на портативні відеореєстратори лейтенантом поліції ОСОБА_1 долучено до матеріалів службового розслідування.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 допущено порушення вимог пункту 5 розділу 11 Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

Дисциплінарною комісією також встановлено, що наказом Криворізького РУП від 05.08.2024 №1745 до лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилося у не дослідженні всіх можливих фактичних обставин кримінального правопорушення, прийнятті передчасних процесуальних рішень без проведення всіх необхідних слідчих дій, у зв`язку з чим рішення про закриття тричі скасовувалося у кримінальному провадженні №12023041760000442, а також у неналежному проведенні досудового розслідування, неповному та всебічному дослідженні обставин скоєння кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12024041750000031.

Крім цього, наказом ГУНП від 28.08.2024 №1649 до лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 40 КПК України, підпунктів 1,2 пункту 3 розділу Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, що виразилося у не проведенні повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, а виконані слідчі (розшукові) дії проведено із порушенням розумних строків у кримінальних провадженнях №12024040000000154, №42023212020000014, №12023170430000656 за ст.307 КК України.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 14.08.2024 за адресою його мешкання : АДРЕСА_1 працівниками ДБР та СБУ був проведений обшук на підставі ухвали суду. У ході обшуку було вилучено його мобільний телефон та три банківські картки. Того ж дня, а також 20.08.2024 він був допитаний у якості свідка у кримінальному провадженні №42023102090000016, розпочатому 18.01.2023. Під час допиту лейтенант поліції ОСОБА_1 дав свідчення стосовно надання у липні - серпні 2022 року у користування ОСОБА_3 своїх банківських карток за грошову винагороду у сумі 600 грн. ОСОБА_1 зазнавич, що про будь-яку незаконну діяльність ОСОБА_3 йому відомо не було, а ОСОБА_3 запевняв, що всі операції, які будуть здійснюватися за допомогою карток, будуть законними.

Стосовно невиконання всіх можливих слідчих дій у кримінальному провадженні №12024041750000580 лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що це сталося у зв`язку зі значним навантаженням та недостатністю часу.

Також, лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що під час несення служби у складі слідчо - оперативної групи він отримував портативний відеореєстратор, який іноді забував вмикати під час безпосереднього виконання службових обов`язків.

Опитаний заступник начальника відділення поліції - начальник слідчого відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 пояснив, що за період його перебування на посаді на ранкових нарадах та підведеннях підсумків роботи за день підпорядкованому особовому складу, у тому числі, ОСОБА_1 , неодноразово наголошувалось про необхідність дотримання дисципліни та законності, як на службі так і в побуті, неухильному дотриманні законодавства України та недопущення вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень.

У ході службового розслідування з метою отримання пояснень від лейтенанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 , які перебувають під вартою, дисциплінарною комісією відповідно до вимог ч.11 ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337, абзацу 4 пункту 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, надіслано повідомлення до адміністрації ДУ «Київський слідчий ізолятор» про необхідність надіслати пояснення вищевказаних поліцейських на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Будучи опитаними адміністрацією ДУ «Київський слідчий ізолятор» лейтенант поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_3 , лейтенант поліції ОСОБА_4 відмовилися від надання будь-яких пояснень на підставі статті 63 Конституції України.

Лейтенант поліції ОСОБА_5 також відмовився від надання будь- яких пояснень на підставі статті 63 Конституції України.

Враховуючи встановлені обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що вказані вчинки лейтенанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_2 , лейтенанта поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 дискредитують звання поліцейського. Вказані поліцейські вчинили діяння, несумісне зі званням поліцейського, оскільки скоїли проступок, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до них як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ними обов`язків поліцейського.

Дисциплінарна комісія ГУНП зауважила, що своїми діями лейтенант поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально - етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, які закріплені у нормативно- правових актах спеціального законодавства, що пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.

Таким чином, відповідно до п.2 наказу ГУНП від 13.09.2024 №1769 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 2 КПК України, підпунктів 1, 2 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України №570 від 06.07.2017, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки , відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, пунктів 1.20, 1.21 розділу II посадових інструкцій № 45.4/2- 428 від 26.01.2024, Присяги працівника поліції, що виразилось у не використанні портативного відеореєстрагора під час виконання службових обов`язків 24.07.2024, 04.08.2024, 06.08.2024, не забезпеченні повного, усебічного розслідування кримінального правопорушення під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041750000580, тобто не сумлінному, не вчасному та не відповідальному виконанні службових повноважень, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, а також враховуючи діюче дисциплінарне стягнення – догана, до позивача наказом ГУНП від 28.08.2024 №1649 к , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Враховуючи встановлені в ході службового розслідування обставин та отримані докази, суд зазначає таке.

За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і вві

Відповідно до пункту 4 розділу II, пунктів 1, 18 розділу ІІІ посадової інструкції, позивач зобов`язаний здійснювати заходи щодо дотримання дисципліни і законності працівниками сектору; запобігати вчиненню правопорушенню; неухильно дотримуватися антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон) вимог, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України, організаційно-розпорядчих документів (наказів, доручень) керівництва поліції виданих на виконання Закону України «Про запобігання корупції».

Частиною 1 статті 24 та статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейський зобов`язаний додержуватися вимог Закону під час виконання своїх службових повноважень, а також вживати заходи щодо відмови від неправомірної вигоди, ідентифікації особи, яка зробила пропозицію, залучення свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, письмового повідомлення про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, що виразилося у причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень.

Також слід врахувати, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв`язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Тому виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати зв`язків і не вчиняти дій, які ганьблять звання працівника поліції або підривають її авторитет чи носять корисливий або протиправний характер.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 320/11315/22 наголосив, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання підполковника поліції, нівелює всі попередні заслуги, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством; має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції; в особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Верховний Суд неодноразово зауважував на особливому статусі працівника поліції, що зобов`язує його утримуватися від дій, що можуть бути розцінені як дискредитація органів поліції.

Так, у постановах від 19.04.2021 у справі №240/2677/20 та від 08.12.2022 по справі №420/2583/19 Верховний Суд наголошував, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. Водночас недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, поліцейський, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять його звання, як працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

У постановах від 14.07.2022 у справі №520/1795/19 та від 12.05.2022 у справі №260/1/19 Верховний Суд сформував висновки про те, що відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, а отже поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Подібну правову позицію висловлено і у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі №200/11036/20-а, в якій суд, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанції щодо правомірності звільнення поліцейського у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, указав, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Висновки аналогічного змісту також викладені Верховним Судом у постанові від 05.03.2024 у справі №480/12367/21.

Щодо доводів сторони позивача про те, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що позивач по кримінальному провадженню № 42023102090000016 від 18.01.2023 допитаний 14.08.2024 як свідок, ні під час преведення службового розслідування, ні на час подання дання позову, ні на час подання даної скарги, у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023 статус позивача не змінився, останній є лише свідком, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Вирішуючи питання про обґрунтованість висновків службового розслідування в цій частині, суд виходить із того, що дисциплінарна відповідальність поліцейського має автономний характер і не є тотожною кримінальній відповідальності. При цьому, встановлення судом відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення не виключає можливості кваліфікації тих самих дій як дисциплінарного проступку, оскільки підставою для дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, що оцінюється через призму Присяги поліцейського та етичних норм.

Висновки службового розслідування в цій частині хоч і ґрунтуються, в тому числі, на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, та наданого Дисциплінарній комісії відповідним правоохоронним органом, однак також ґрунтується на відомостях, встановлених в ході дисциплінарного провадження. Отже, обґрунтованість висновків службового розслідування в цій частині та відсутність порушень процедури його проведення.

Аналогічні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 11.07.2023 у справі №1.380.2019.002223, від 03.08.2023 у справі №160/7157/19, від 14.09.2023 у справі №200/1018/21-а, від 19.07.2024 у справі №480/7443/22, тощо.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції та її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.

Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати зв`язків і не вчиняти дій, які підривають авторитет працівника поліції чи носять корисливий або протиправний характер.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №420/241/20.

Відповідно до п.4 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 визначено, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Згідно вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до п. 6 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції. Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі.

Встановлено, що в матеріалах службового розслідування міститься інформація про те, що відповідно до записів у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області №980, лейтенант поліції ОСОБА_1 24.07.2024 отримав портативний відеореєстратор «Motorola VD 400» № 797248 ; 04.08.2024 - «Motorola VD 400» №799928; 06.08.2024 - «Motorola VD 400» ( номер не зазначено).

У свою чергу, членами дисциплінарної комісії 20.08.2024 під час перевірки інформації за допомогою програмного забезпечення « Motorola Solutions Відеоменеджер», відповідно до доступу, наданого УІАП ГУНП встановлено, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 24.07.2024 на портативний відеореєстратор зроблено лише два відеозаписи тривалістю 5 та 10 секунд. 04.08.2024 зроблено один відеозапис тривалістю 4 секунди; 06.08.2024 та 07.08.2024 - п`ять відеозаписів тривалістю 6, 4, 13, 5 та 3 секунди. Скріншоти перевірки інформації щодо здійснення відеозаписів на портативні відеореєстратори лейтенантом поліції ОСОБА_1 долучено до матеріалів службового розслідування.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 допущено порушення вимог пункту 5 розділу 11 Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

Суд також бере до уваги й той факт, що позивач не доповідав про несправність портативних відеореєстраторів, які використовувалися ним у його діяльності, відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.

Наведені обставини не спростовано позивачем, окрім фактичного заперечення про їх врахуванні під час службового розслідування.

Відтак, є доведеним порушення позивачем вимог пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Позивачем ані в ході службового розслідування, ані під час розгляду справи судом не спростовано вказаних порушень.

За таких обставин, в ході судового розгляду справи висновки відповідача про допущення позивачем вищевказаних дисциплінарних проступків знайшли своє повне підтвердження.

Таким чином в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним та дією порушника, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватись при прийнятті вмотивованого рішення.

Щодо обраного виду стягнення та пропорційності.

В постанові від 23 листопада 2023 у справі № 420/14443/22 Верховний Суд зазначив, що, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

У справах № 420/14443/22, № 260/5566/22, від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, у постановах від 21 вересня 2023 року у справі № 160/8030/22, від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22 та від 08 лютого 2024 року у справі № 160/11195/23, від 21 березня 2024 року у справі № 420/16074/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливостей його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Таким чином, враховуючи той факт, що дії позивача свідчать про його безвідповідальне ставлення до обов`язку дотримуватись вимог законодавства України, наказів Національної поліції України, Присяги працівника поліції та є проявом неправомірної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на рівень авторитету, створення позитивного іміджу Національної поліції та довіри суспільства до органів Національної поліції, що є несумісним із подальшим проходженням служби, приймаючи рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції), а також враховуючи діюче дисциплінарне стягнення – догана, до позивача наказом ГУНП від 28.08.2024 №1649 к, відповідач діяв в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження відповідача в умовах воєнного стану, спрямовані в тому числі на забезпечення загальної дисципліни у Національній поліції.

Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У частини 2 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховані приписи п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та про правомірність винесення спірних наказів Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров