Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 12 липня 2026 р.
Справа: №686/2473/26
Суддя: Бурка С. В.
Справа № 686/2473/26
Провадження № 3/686/1013/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.26
13 липня 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої,
за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №422817, серії ВАД №422819 та серії ВАД №422818 від 16.01.2026 р. ОСОБА_1 фактично ставиться у вину те, що вона, діючи повторно протягом року після накладення на неї (постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.08.2025 р. у справі №686/20886/25) адміністративного стягнення за ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання своїх малолітніх дітей, 16 січня 2026 року, близько 11 год. 00 хв., за місцем свого проживання (у кімнаті АДРЕСА_3 ) ухилилась від виконання передбачених законодавством (ст.150 Сімейного кодексу України) обов`язків щодо виховання своїх трьох малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких у період часу з 17.07.2025 р. по 16.01.2026 р. (дата складання протоколу) в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» не відвідувала, не цікавилась їх здоров`ям, фізичним, духовним і моральним розвитком, не допомагала їм матеріально, а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає разом із бабусею ( ОСОБА_5 ) та яку, в період часу з 20.01.2025 р. по 16.01.2026 р., ОСОБА_1 не відвідувала, не цікавилась здоров`ям своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 , її фізичним, духовним, моральним розвитком та матеріально їй не допомагала.
Вказані дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч.2 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеною про час, дату та місце розгляду справи (що підтверджується телефонограмою та довідкою про отримання судової повістки про виклик до суду), у судове засідання 13.07.2026 р. не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило. Частиною 2 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей, при розгляді справ за якими, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.184 КУпАП, до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за цією статтею, у судовому засіданні не є обов`язковою. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»). Разом з тим, судом уживались належні заходи для забезпечення права на участь в розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , яка сповіщалася (у тому числі шляхом: надіслання поштовим зв`язком судових повісток на всі, зазначені у протоколах адреси, куди ці повістки також скеровувались й через працівників поліції; здійснення телефонограм та смс-повідомлень на наявні у суду телефонні номери; публікації оголошень про виклик до суду на офіційній веб-сторінці Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, розташованій на порталі «Судова влада України»), однак ОСОБА_1 фактично відмовилась від реалізації цього права та не проявила зацікавленості у розгляді справи за її участі. Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, розгляд цієї справи, у відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП, здійснюється за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю з огляду на таке.
На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», усталена судова практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Під час розгляду цієї справи, суд ураховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v.the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
З приводу вказаної норми Верховний суд, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, в своїй постанові від 11.07.2018 р. у справі №308/8763/15-а зауважував, що наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. При вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого, суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Враховуючи наведене, а також закінчення на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП (три місяці з дня виявлення - 16.01.2026 р. інкримінованих ОСОБА_1 триваючих правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 КУпАП; 23.01.2026 р. до суду надійшла дана справа, судовий розгляд у якій неодноразово було відкладено, з метою дотримання вимог ч.1 ст.268, ч.1 ст.277-2 КУпАП), а тому провадження в цій справі, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю.
При цьому, суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 р. у справі № 927/623/18, відповідно до якої така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та не звільняє від іншого виду правової відповідальності.
Керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284, 294 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua