Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №280/3360/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/3360/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року (суддя Стрельнікова Наталя Вікторівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 14 березня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14 березня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січня 2008 року; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.04.2022; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 3869,65 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 05.04.2022 відповідно до приписів абзаців 4, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату на користь ОСОБА_1 належних сум індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження.

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду першої інстанції з клопотанням, в якому просила зупинити провадження у справі у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення адміністративної справи № 280/3986/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року зупинено провадження у справі № 280/3360/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/3986/26.

Суд першої інстанції виходив з того, що 30.01.2020 відбулась зміна посадових окладів, що в свою чергу є підставою для припинення нарахування й виплати індексації-різниці, як це вказано в п. 108 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 № 400/3826/21. Суд першої інстанції вказав, що з ухвали судді від 04.05.2026 по справі № 280/3986/26 вбачається, що спірним в адміністративній справі № 280/3986/26 є визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні у період з 29.01.2020 по 06.04.2022 включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, зобов`язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 по 06.04.2022 включно із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Отже, у судовій справі № 280/3360/26 позивач в частині позовних вимог просить виплатити індексацію грошового забезпечення у розмірі 3869,65 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 05.04.2022 відповідно до приписів абзаців 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, проте в той самий час позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення у судовій справі № 280/3986/26 за період з 29.01.2020 по 06.04.2022. Суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 280/3360/26 до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 280/3986/26.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства. Зазначає, що справа № 280/3986/26 не є такою, без вирішення якої неможливо ухвалити рішення у справі № 280/3360/26. Вказує, що оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, оскільки: суд не довів наявності об`єктивної неможливості розгляду справи № 280/3360/26; справа № 280/3986/26 не є преюдиційною для вирішення питання про право на індексацію; можливий перерахунок грошового забезпечення за частину періоду має лише розрахункове значення; значна частина позовних вимог у справі № 280/3360/26 взагалі не залежить від результату справи № 280/3986/26; зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду; зупинення провадження порушує право позивача на розгляд справи у розумний строк.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в адміністративній справі № 280/3986/26 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні у період з 29.01.2020 по 06.04.2022 включно, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 06.04.2022 грошового забезпечення, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 відповідно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату на користь ОСОБА_1 належних сум грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року, яке не набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено.

Перевіряючи правові підстави для зупинення провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року в справі № 400/3826/21 надані детальні роз`яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні індексації військовослужбовцям у період з березня 2018 року та права на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату чергового підвищення тарифних ставок (окладів).

Зокрема, Верховним Судом зазначено коло обставин, які підлягають встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, а саме: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.2023 року). В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби (пункт 108 постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21).

Отже для вирішення цієї справи мають значення суми грошового забезпечення в березні 2018 року та в лютому 2018 року, які не є предметом розгляду у справі № 280/3986/26.

У даній справі матеріали справи дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому варто зауважити, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

В свою чергу лише при вирішенні справи по суті заявлених вимог суд може з`ясувати чи відбулось у подальшому підвищення тарифних ставок (окладів) позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 280/3360/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/3986/26.

Відтак, правові підстави для зупинення провадження у цій справі за визначених судом першої інстанції обставин, відсутні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року в адміністративній справі № 280/3360/26 скасувати.

Справу направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з 21 липня 2026 року та оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 21 липня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова