Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №160/29910/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29910/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року (суддя Врона Олена Віталіївна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 63/в від 04.07.2025, в частині відмови ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця Збройних сил України солдата ОСОБА_3 ; зобов`язати Міністерство оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , з доданими до них документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю під час проходження військової служби військовослужбовця солдата ОСОБА_3 в порядку і розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року позов задоволено.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що доказів на підтвердження того, що смерть чоловіка позивача є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, відповідач суду не надав, матеріали справи таких доказів не містять. Факт того, що в крові ОСОБА_2 був виявлений етиловий спирт жодним чином не свідчить про скоєння останнім будь-яких умисних дій, які призвели до його смерті. У остаточному лікарському свідоцтві про смерть від 27.09.2024 не заповнений п. 9 внаслідок чого настала смерть ОСОБА_2 . У п. 11 розділ І «Хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті вказані: печінкова ниркова недостатність. Жирова дегенерація печінки. У пункті 11 розділ ІІ «Інші суттєві стан (конкуруючі, поєднані, фонові, підкреслити), які сприяли смерті, але не пов`язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті», будь-які відомості лікарем судмедекспертом не зазначені. Так само лікарем судмедекспертом не зазначено будь-яких відомостей у пункті 12 (у випадках смерті від травми, отруєння та дії зовнішніх чинників). Тобто, наведеним документом не підтверджено, що смерть ОСОБА_2 настала саме внаслідок алкогольного отруєння, і алкогольне сп`яніння є суттєвим станом, який сприяв смерті.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що відмова є законною та ґрунтується на приписах статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця, солдата ОСОБА_3 , та матір`ю його малолітньої дитини – ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.09.2024 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки про причину смерті (до форми № 106/о № 2020, видається для поховання) від 18.10.2024 причина смерті - печінкова ниркова недостатність. Жирова дегенерація печінки.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 12.10.2024 № 9493 «Про результати службового розслідування» солдат ОСОБА_3 згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 14.08.2024 № 687 вибув у відпустку за станом здоров`я до м. Кривий Ріг на 30 діб з 15.08.2024 по 13.09.2024. Громадянином ОСОБА_4 11.09.2024 о 17 год.00 хв. у лісосмузі поблизу будинку АДРЕСА_1 було виялено тіло солдата ОСОБА_5 без ознак життя. В подальшому гр. ОСОБА_4 на місце події викликав працівників Національної поліції та бригаду швидкої медичної допомоги, по прибуттю яких лікарями була констатована смерть військовослужбовця. Згідно зі свідоцтвом про смерть від 19.09.2025 серія НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 вважати таким, що сталася під час проходження ним військової служби, не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва у колишнього військовослужбовця № 966 від 12.03.2025 захворювання солдата ОСОБА_3 : «Печінково-ниркова недостатність. Жирова дегенерація печінки не класифікована в інших рубриках». Захворювання, яке призвело до смерті та причина смерті, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть № 2020 від 27.09.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Причина смерті встановлена судово-медичним експертом.

В листі Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи від 15.10.2024 № 712 зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала від тотальної жирової інфільтрації печінки (вірогідніше алкогольної етіології), яка ускладнилась розвитком печінково-ниркової недостатності. При судово-токсикологічному дослідженні в м`язу трупа виявлений етиловий спирт в концентрації 0,62%. Враховуючи можливість як руйнування, так і новоутворення етилового спирту при гнитті трупа, ступінь алкогольного сп`яніння в даному випадку не встановлюється.

ОСОБА_1 було подано заяву про призначення їй та її малолітньому сину одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю чоловіка, передбаченою ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.07.2025 № 63/в, розглянувши подані документи комісія дійшла до висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови від 25 грудня 2013 року № 975, оскільки в листі Дніпропетровського об`єднаного обласного бюро судово-медичної експертизи від 15.10.2024 № 712 зазначено, що під час проведення судово-токсикологічного дослідження в м`язі ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,62%. Смерть ОСОБА_2 настала від тотальної жирової інфільтрації печінки (вірогідніше алкогольної етіології), яка ускладнилась розвитком печінково-ниркової недостатності.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Статтею 16-1 названого Закону визначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї загиблих (померлих) осіб, до яких зокрема належать вдова (вдівець), діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав.

Пунктом «б» частини 1 статті 16-4 Закону встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво, захворювання), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Верховний Суд у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19, аналізуючи положення пункту 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII та пункту 19 Порядку № 975, дійшов висновку, що допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.

Трактування положень пункту 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII у зазначеній інтерпретації узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2018 (справа № 802/1869/17-а), від 04.03.2020 (справа № 813/2071/17) та від 15.06.2022 (справа № 826/4813/18).

Відповідно до обставин даної справи, жодним органом не було встановлено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок вчинення ним певних дій у стані алкогольного сп`яніння, які призвели до смерті, а тому посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на наявність етилового спирту в концентрації в м`язі ОСОБА_2 , як на підставу для відмови у виплаті одноразової допомоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Крім того суд не вважає слушними зауваження апелянта про те, що причиною захворювання є алкоголь або зловживання алкоголем, адже експерт лише припустив наявність алкогольної етіології, зауваживши при цьому на можливість як руйнування, так і новоутворення етилового спирту при гнитті трупа.

Відтак вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність такої відмови.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року в адміністративній справі № 160/29910/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 21 липня 2026року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 21 липня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров