Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №160/32139/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32139/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/32139/25 (головуючий суддя першої інстанції - Горбалінський В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 07.11.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Рівненській області, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії №046350020723 від 29.09.2025 року та скасувати вказане рішення;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року та періоди роботи з 05.08.2005 року по 05.08.2005 року, з 05.09.2005 року по 06.09.2005 року, з 13.09.2005 року по 16.09.2005 року, з 07.10.2005 року по 07.10.2005 року, з 02.09.2008 року по 11.09.2008 року, з 24.03.2009 року по 02.04.2009 року на посаді «прохідник» з повним робочим днем під землею, з 06.11.2009 року по 06.11.2009 року, з 12.02.2010 року по 13.02.2010 року на посаді «гірничий майстер» з повним робочим днем в шахті, з 03.05.2014 року по 03.05.2014 року, з 14.07.2014 року по 16.07.2014 року, з 19.08.2014 року по 21.08.2014 року, з 13.09.2014 року по 13.09.2014 року, з 30.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 18.06.2016 року по 18.06.2016 року, з 23.06.2016 року по 23.06.2016 року, з 05.12.2016 року по 09.12.2016 року на посаді «прохідник» з повним робочим днем в шахті та з 15.04.2022 року по 30.04.2022 року на посаді «помічник начальника дільниці» підготовчих робіт;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області розглянути заяву від 12.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №046350020723 від 29.09.2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди навчання з 01.09.2001 року по 29.12.2004 року та з 18.04.2005 року по 30.06.2005 року та періоди роботи з 05.08.2005 року по 05.08.2005 року, з 05.09.2005 року по 06.09.2005 року, з 07.10.2005 року по 07.10.2005 року, з 02.09.2008 року по 11.09.2008 року, з 24.03.2009 року по 02.04.2009 року, з 06.11.2009 року по 06.11.2009 року, з 12.02.2010 року по 13.02.2010 року, з 03.05.2014 року по 03.05.2014 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що позивач навчався у вищих закладах освіти, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, тому відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року. Крім того, що спірні періоди роботи не підлягають зарахуванню до пільгового стажу, оскільки довідка про підтвердження стажу має містити: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Таким чином, спірні періоди не можуть бути зараховані до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Також скаржник зазначає, що не є належним відповідачем у справі, оскільки заяву позивача про призначення пенсії не розглядав, будь-якого рішення по вказаній заяві не приймав.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному. У період з 28.05.2026 року по 16.06.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 12.09.2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області №046360020723 від 29.09.2025 року, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено позивачу в призначенні пенсії.

В рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 38 років 05 місяців 0 днів, пільговий стаж провідних професій - 06 років 01 місяць 25 днів, а пільговий стаж по Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, - 20 років 01 місяць 24 дні.

Із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.10.2025 року №58349-43555/М-01/8-0400/25 вбачається, що до пільгового стажу ОСОБА_1 неможливо зарахувати періоди з 05.08.2005 року по 05.08.2005 року, з 05.09.2005 року по 06.09.2005 року, з 13.09.2005 року по 16.09.2005 року, з 07.10.2005 року по 07.10.2005 року, з 02.09.2008 року по 11.09.2008 року, з 24.03.2009 року по 02.04.2009 року, з 06.11.2009 року по 06.11.2009 року, з 12.02.2010 року по 13.02.2010 року, з 03.05.2014 року по 03.05.2014 року, з 14.07.2014 року по 16.07.2014 року, з 19.08.2014 року по 21.08.2014 року, з 13.09.2014 року по 13.09.2014 року, з 30.09.2014 року по 30.09.2014 року, з 18.06.2016 року по 18.06.2016 року, з 23.06.2016 року по 23.06.2016 року, з 05.12.2016 року по 09.12.2016 року, з 15.04.2022 року по 30.04.2022 року, оскільки ОСОБА_1 в ці періоди не був зайнятий в шкідливих умовах праці.

З форми РС-право вбачається, що до пільгового стажу ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не зараховано періоди роботи: з 05.08.2005 року по 05.08.2005 року, з 05.09.2005 року по 06.09.2005 року, з 07.10.2005 року по 07.10.2005 року, з 02.09.2008 року по 11.09.2008 року, з 24.03.2009 року по 02.04.2009 року, з 06.11.2009 року по 06.11.2009 року, з 12.02.2010 року по 13.02.2010 року, з 03.05.2014 року по 03.05.2014 року, а також період навчання з 01.09.2001 року по 29.12.2004 року та з 18.04.2005 року по 30.06.2005 року.

Не погоджуючись з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно із статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», з наступними змінами і доповненнями, а саме частиною 1 статті 38 «Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти», обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентноздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з частиною 4 статті 19 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу зараховано до пільгового стажу відповідно до частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 30.12.2004 року по 17.04.2005 року та з 11.07.2005 року по 04.08.2005 року.

Оскільки фактично періоди навчання частково зараховано позивачу до пільгового стажу, а також зараховано період роботи з 11.07.2005 року по 04.08.2005 року та перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу становить менше трьох місяців, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність не врахування позивачу до пільгового стажу відповідно до частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів навчання з 01.09.2001 року по 29.12.2004 року та з 18.04.2005 року по 30.06.2005 року.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимог в частині не врахованих періодів навчання до пільгового стажу.

Щодо позовних вимог в частині зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу, суд зазначає наступне.

З форми РС-право вбачається, що фактично до пільгового стажу позивача відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не зараховано періоди роботи: з 05.08.2005 року по 05.08.2005 року, з 05.09.2005 року по 06.09.2005 року, з 07.10.2005 року по 07.10.2005 року, з 02.09.2008 року по 11.09.2008 року, з 24.03.2009 року по 02.04.2009 року, з 06.11.2009 року по 06.11.2009 року, з 12.02.2010 року по 13.02.2010 року, з 03.05.2014 року по 03.05.2014 року.

Згідно трудової книжки позивача:

- 11.07.2005 року – принят проходчиком 5 разряда с полным рабочим днем под землей;

- 07.07.2009 року – переведен горным мастером на участок подготовительных работ с полным рабочим днем в шахте;

- 01.02.2014 року – переведен проходчиком с полным рабочим днем в шахте.

Таким чином, з трудової книжки вбачається, що позивач працював на посадах, які передбачають право зарахування періодів роботи до пільгового стажу відповідно до частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, фактично відповідачами частково зараховано періоди роботи до пільгового стажу відповідних до вказаних записів трудової книжки.

З огляду на викладене, оскаржуваним рішенням протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу відповідно до частини 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 05.08.2005 року по 05.08.2005 року, з 05.09.2005 року по 06.09.2005 року, з 07.10.2005 року по 07.10.2005 року, з 02.09.2008 року по 11.09.2008 року, з 24.03.2009 року по 02.04.2009 року, з 06.11.2009 року по 06.11.2009 року, з 12.02.2010 року по 13.02.2010 року, з 03.05.2014 року по 03.05.2014 року.

З наявності вказаних записів, по яким пенсійним органом не виявлено недоліків, надання уточнюючих довідок є зайвим, а така вимога пенсійного органу є необґрунтованою.

З урахуванням наведеного, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення №046350020723 від 29.09.2025 року.

Натомість, судом першої інстанції невірно визначено територіальний орган пенсійного фонду, який зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, за результатом якої прийняте відповідне рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, апеляційний суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У зв`язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області розглянуто заяву позивача від 12.09.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, який у розглянутому спорі є органом, яким порушені права позивача та який має вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.05.2024 року у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 року у справі № 460/17257/23.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача, а саме: зарахувати до пільгового стажу періоди навчання та повторно розглянути заяву від 12.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення частково допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни судового рішення.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/32139/25 змінити.

В абзацах третьому та четвертому резолютивної частини рішення слова «Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області» замінити словами «Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко